Останнім часом росіяни, як в Україні, так і за її межами, наполегливо навчають українців: хто є Героєм України, а хто її зрадником, хто для українців друг, а хто ворог, чию пам'ять українці мають шанувати та які свята їм треба відзначати. Зокрема, росіяни оцінюють діяльність Української Повстанської армії (УПА) як зрадницьку. А себе, і особливо російське козацтво, вони подають за зразок відданості „родному отєчєству". Та ці їхні твердження не відповідають дійсності. Адже під час Другої Світової війни на боці гітлерівської Німеччини, у складі різних військових формувань, воювало близько двох мільйонів росіян!
Загальновідомою є лише „Руская Освободітельная армія" (РОА) генерала Андрія Власова, яка налічувала понад 800 тисяч вояків. У складі Вермахту були також Перша Російська Народна армія під командуванням Бориса Смисловського; Російська Визвольна — Народна армія полковника Броніслава Камінського (від 1944 року — Перша Російська дивізія СС що брала участь у погромі Варшавського повстання); Російський корпус Серби, утворений з російських емігрантів; козацькі формування генералів Петра Краснова і Сергія Павлова, що належали до складу військ СС; Добровольчий (15-й) козацький кавалерійський корпус під командуванням Гельмута фон Паннвіца; а також добровольчі допоміжні підрозділи Вермахту — Хільфсвіллігер. Вже не кажу про те, як вони захищали від Червоної Армії Київ... Докладніше зупинимось лише на одному з військових формувань — Добровольчому козацькому кавалерійському корпусі під командуванням Гельмута фон Паннвіца. Формування цього корпусу з російських козаків розпочалося у березні 1943 року. Перші його підрозділи було перекинуто до Білорусії, де у районі Новогрудки з них було створено Першу козацьку кавалерійську дивізію, якою командував генерал-майор Вермахту Гельмут фон Паннвіц. Дивізія брала участь у боротьбі з радянськими партизанами в Білорусії та Російській Федерації. Взимку з 1943 на 1944 рік Перша козацька кавалерійська дивізія діяла на території Югославії проти партизанської армії Йосипа Броз Тіто. До того ж, під час придушення партизанського руху опору російські козаки відзначалися надзвичайною жорстокістю.
У серпні 1944 року Першу козацьку кавалерійську дивізію підпорядковують рейхсфюреру СС Генріху Гімлеру. Гельмут фон Паннвіц був підвищений в чині до группенфюрера СС (генерал-лейтенанта військ СС). Після приєднання до цієї дивізії інших козацьких добровольчих підрозділів її було реорганізовано в Добровольчий (15-й) козацький кавалерійський корпус військ СС, переданий у листопаді 1944 року у підпорядкування Головному штабові СС. До складу корпусу увійшли: два батальйони російських козаків, які доти придушували визвольний рух у Польщі, в районі Кракова; 5-й російський козацький полк, що брав участь у погромі Варшавського повстання; 69-й козацький поліцейський батальйон з Варшави; 360-й російський добровольчий козацький полк під командуванням полковника фон Ретельна, який воював на Західному фронті; російський козацький охоронний батальйон з Ганновера; а також російські військовополонені, які мали козацькі родоводи. Корпусу додатково було передано батарею 105-мм гаубиць, батарею шестиствольних мінометів, 12 танків і самохідних гармат.
Восени 1944 року при Добровольчому (15-му) козацькому кавалерійському корпусі СС було створено розвідувально-диверсійну школу „Атаман". Засновниками цієї школи стали генерал-лейтенант козацьких військ Андрій Шкуро та генерал-майор козацьких військ Тимофій Доманов. Школа готувала розвідників-диверсантів, які мали діяти в тилу радянських військ.
З кінця 1944 року Добровольчий (15-й) козацький кавалерійський корпус військ СС брав участь у боях з Червоною армією. На цей час у корпусі було близько 40 тисяч козаків. До кінця війни Добровольчий (15-й) козацький кавалерійський корпус військ СС завдавав радянським військам значних втрат у боях, а у травні 1945 року добровільно роззброївся і здався англійським військам в Австрії.
1998 року в Москві, біля храму Всіх Святих, було споруджено пам'ятник, на якому зазначено: „Воинам русского общевоинского союза, русского корпуса, казачьего стана, казакам 15 кавалерийского корпуса, павшим за веру и отечество". Про приналежність цього корпусу до військ СС і про його підпорядкування рейхсфюреру Генріху Гімлеру написати забули?!
Ігор САЄНКО,
м. Луганськ
«Літературна Україна», 27 серпня 2009 року