МОЛОДЕ ОБЛИЧЧЯ ПЛЕНЕРУ

Опубліковано: 04 червня 2010

Казковий світ Анни Поплавки

Віра СЕРЕДА

Керівник молодіжного об’єднання Запорізької організації Національної спілки художників України Анна Поплавка цього року вже втретє бере участь у Міжнародному пленері «Хортиця крізь віки». Вона презентувала свої роботи на виставках у Запоріжжі (2006), Києві (2007), Харкові (2008, 2009), Дніпропетровську («Барви Дніпра», 2009). Брала участь у Всеукраїнському молодіжному мистецькому пленері «Мальовнича Україна» (Крим, 2009). Для неї, випускниці факультету «Дизайн середовища» Харківської державної академії мистецтв, це - можливість познайомитися з досвідом українських художників, представників різних шкіл. А досвід цей їй вкрай необхідний, бо навчає юних художників, які, дивись, скоро й самі представлять свої твори в конкурсну комісію пленеру.

Злива й жмені сонця водночас

За вікнами вирувала сильна злива, а в залі мистецтв обласної бібліотеки імені Горького сяяло сонце – там відкривалася виставка «Повні жмені сонця». Ініціатором виставки стала завідувачка залу мистецтв обласної бібліотеки імені Горького Олена Савкіна. Якось вона відвідала мистецький вернісаж Запорізької дитячої школи мистецтв №1. Серед дитячих робіт експонувалися й твори їхньої наставниці Анни Поплавки.

- Твори Анни запали мені в серце, вони вирізнялися за сюжетами й стилем виконання від робіт інших запорізьких художників, - розповіла пані Олена. – Привабила їхня тематика. Я почала спілкуватись із художницею. Згодом запропонувала зробити виставку творів із батику в нашому залі мистецтв. Адже ми регулярно організовуємо мистецькі заходи. Наприклад, цього року відбулися цікаві виставки вишитих рушників викладача станції дитячої та юнацької творчості Ленінського району Запоріжжя Людмили Войтенко та її учнів, майстрині-вишивальниці Валентини Піхтіної та її учнів «Весняний настрій». Раз на квартал запрошуємо наших юних читачів на музичний лекторій. Нещодавно порушили тему «Коли генії були маленькими». Плануємо провести зустріч із запорізькими композиторами.

На виставку «Повні жмені сонця» Анна Поплавка та її учні віком від шести до 16 років представили близько 50 робіт із батику .

Для тих, хто лише милується художніми витворами, слід нагадати, що батик – це розпис тканини. Ця техніка досить складна, виконується здебільшого на шовку спеціальним інструментом – резервом. Основний же інструмент холодного батику – скляна трубочка. Техніка нагадує за своєю пластичністю кольору акварель. У ній ніби поєднуються графіка й живопис.

Із дитячих робіт привернули увагу експресивністю - «Осінній натюрморт» 16-річної Тетяни Цимбал, «Чарівний сон» восьмирічної Ольги Лозіної, «Прогулянка» й «Посланець миру» Вікторії Тагієвої (12 років), «Підводний світ» дев’ятирічного Іллі Дикіна.

Цікаві також роботи Данила Деркаченка («Любов»), Сніжани Балашової («Маки»).

Наймолодша учасниця виставки – шестирічна Оленка Кімлач («Кіт-риболов»). Вона, за словами Анни Поплавки, з першого дотику закохана в батик.

У рамках VІІІ міжнародного мистецького пленеру «Хортиця крізь віки – 2010» відбувся майстер-клас із батику. Як риба у воді, почувалися на ньому Рита Коваленко й Ганнуся Плетінь - вихованки Анни Поплавки. Мистецтво батику дівчатка вже три роки опановують під її керівництвом у дитячій школі мистецтв №1 Запоріжжя. Малювали вони відразу по тканині, без ескізу. Рита використала у своїй роботі рослинні орнаменти, які сама створює, втіливши їх у темі «Квітуча Хортиця». Ганнуся, використовуючи фантазійні мотиви, показала місяць над Хортицею в образі дитячої колиски.

- Сучасна техніка розпису по тканині дуже різноманітна, - розповіла Анна Поплавка. - Вона увібрала в себе особливості й прийоми багатьох видів образотворчого мистецтва: акварелі, графіки, вітражу, мозаїки. Є холодний і гарячий батики, дітям же ми спочатку пропонуємо більш легкий спосіб, поступово його ускладнюючи. Вільний розпис шовку, наприклад, дає можливість швидко зробити цікаву живописну роботу й проявити свій індивідуальний стиль.

Де живуть герої творів?

Молода художниця Анна Поплавка відійшла від традиційного батику й виконує твори в авторській техніці на натуральній лляній тканині, де змішані батик і вільний розпис на тканині. Робота на льону дуже складна, бо тканина не така легка як шовк.

Поглянувши на картини Анни («У кімнаті з двома стільчиками», «Червона Маргарита», «У часнику впіймала зайчика»), чомусь згадала маленького принца – персонаж Антуана де Сент-Екзюпері. Від них повіяло казкою й дитинством. Навіть у назвах творів відчувається постійний зв'язок художниці з її учнями, наприклад, «Прогулянка із зеленим котом», «Зелений кіт», «Блакитний янгол», «Ходить сон коло вікон», «Червона птаха». На запитання, що наштовхує її на такі сюжети, Аня розповіла, що останнім часом знаходить їх у… розмовах між людьми. Почує цікаву розповідь або легенду й відтворює її так, як сама уявляє.

Сприяють творчому процесу пленери, коли протягом короткого відрізку часу є можливість познайомитися з творчістю більш досвідчених майстрів пензля й запозичити в них секрети майстерності.

- Уже за півроку до початку пленеру «Хортиця крізь віки» я думками була вже на ньому, - ділиться відчуттями Анна. - Для мене це свято зустрічі з колегами. У цей час я відчуваю сильний енергетичний потік, що сприяє творчому процесу. Усе побудовано на емоціях, які передає кольорова гама моїх творів.

- Із ким із учасників пленеру ви найбільше спілкувалися?

- Це – професійний художник Віктор Швець із Луцька, який зараз навчається в аспірантурі в Києві. Його викладач – дуже відома в мистецькому колі людина, професор Микола Стороженко. Із Віктором ми познайомилися минулого року в Артеку на Всеукраїнському молодіжному мистецькому пленері «Мальовнича Україна». Він спеціалізується на монументальному й храмовому мистецтві, зокрема, розписі церков. У живописних творах, що він представив на пленер, переважають сонячні барви, наповнюють ауру теплом.

У Запоріжжі я потоваришувала з молодою художницею із Керчі Анастасією Калюжною. Вона – випускниця Національної академії образотворчого мистецтва і архітектури в Києві. Ми з нею дуже багато спілкувалися. У неї дуже світлі позитивні роботи. Вона розповідала мені, що дуже любить писати море, моряків. Вона й сама мені нагадує русалку

- Які роботи митців, представлені на підсумковій виставці пленеру, вам сподобалися?

- Перш за все, роботи нашого досвідченого майстра, народного художника України Олексія Полякова – гарні пейзажі Кам’яної Могили («Весна на річці Молочній»), де ми побували під час пленеру, й Хортиці («Наумова балка. Струмок до Дніпра»). Він працює в класичному стилі. У нього є чому повчитися. До того ж, він цікава людина, із тонким почуттям гумору.

Сподобалися твори латвійського художника Ілгварса Баланса. Особливо мене вразили його портрети. Спостерігала, як він працював під час пленеру.

Із запорізьких художників запам’ятався диптих Галини Сапегіної «Козацькі кентаври».

На знімках:

Вони подружилися на VIII Міжнародному мистецькому пленері в Запоріжжі з першого дня його роботи - Анна Поплавка із Запоріжжя, Віктор Швець із Луцька й Анастасія Калюжна з Керчі