Олександр  АБЛІЦОВ

 

"Доборолась Україна
До самого краю ..."

                  Т. Г. Шевченко

1

Народе мій, ти ще живий?
Подай хоч знак, якщо не згинув
В обіймах братньої Москви...
Грабують пройди Україну,
А ти ...
Як в рот води набрав.
Все ждеш обіцяного раю?!
«Немає другого Дніпра...»,
Вкраїни іншої немає.
Не жди від яничар добра,
Ярмо покірних полюбляє...

 

 

2

«Так склалось... 
Склалось історично...
Ще від Матфея і Луки...
Так склалось!» - твердять істерично
За тридцять срібних
Землячки.
Вони історію знов творять
Із міфів давніх і нових.
Вже призначають нам героїв!..
А ряжені в козацькі строї
Все чубляться... з-за булави.
І новоявлена еліта...
Глухоніма,
Лише сопе
Та чавка біля держкорита.
Народе мій!
Урвавсь терпець:
Катів шанують їхні жертви,
Пройшовши вишкіл у братви...
Отямтесь!
Сраму не ймуть мертві,
А як же бути нам – живим?!

 

3

Комусь Вітчизни дим солодкий,
А нам Вітчизни дим гірчить...
Так, як любити вчать пророки,
Вчимось ненавидіти.
Вчись
Оберігать народ від скверни,
Щоб не ковзнувся він на лжі.
Народ тобі ТЕБЕ поверне.
Ви ж не чужі з ним...
Не чужі.

                     м. Запоріжжя
                     25 січня 2012 року