Василь ФЕДИНА,
член Національної спілки журналістів України, заслужений працівник культури України

Першого листопада відомому українському поетові, нашому землякові, колишньому працівникові газети «Запорізька правда» Миколі Хомичу Лиходіду виповнилося б 70 років.

ЗАРОБІТЧАНИ

Фахівці трьох інститутів
Рік трудили руки,
Щоб на Місяці колись
Зеленіли луки.

В результаті тої муки
Вируша в політ
Чудо техніки й науки -
Міжпланетний зореліт.

Екіпаж скомплектували
Лиш з американців,
Звісна річ, у склад включили
Й бувших африканців.

Там, де чути запах грошей,
Всім відомо нам,
Має бути в екіпажі
Хоч один Абрам!

Супермени-космонавти
До пригод охочі
Місяць зрять в ілюмінатор
На власнії очі.

Покрутились. Вдало сіли.
Одягли скафандри.
Та й подибали назовні
У дослідні мандри.

Тільки вийшли, роздивились –
Як вкопані стали,
Лиш роти пороззявляли,
Мало не упали.

Бачать: хлопці в вишиванках
На добрім вогні
Щось готують на сніданок
В міднім казані.

Десь із кратера лунає:
«Ой козак гуляє…»
А вусань із «оселедцем»
Сало нарізає.

Першим, як завжди буває,
Озвався Абрам:
– Хто ви? Люди? – Він питає, –
Що це за обман?

– Як то, хто? Ми – українці!
Всім відомо звідки.
Дожилися, мусим їздить
В світ на заробітки.

– Що на Місяць? – Аж Абраму
Мову відібрало,
Космонавтам-суперменам
Моторошно стало.

– Якщо ми сюди забрались, –
Вусань блимнув оком, –
То вже, певно, не на місяць –
Десь так на півроку.

Мистецтво

Олександр ЄМЕЦЬ

Нещодавно у Пологах відбулися культурно-мистецькі заходи до Дня міста. Серед творчих здобутків майстрів нашого краю були також представлені роботи учнів Школи мистецтв. Кожна з представлених на виставці картин мала одну спільну особливість – зупиняти на собі увагу. Утім, була тут одна акварельна робота, яка, мабуть, привернула не лише мою увагу. Це картина Альони Курілець «Україна». Не знаю кого як, але мене ця робота особливо схвилювала, можливо, ще й тому, що в той момент, коли знайомивсь із творчим доробком юних художників, із динаміків над міською площею лунала пісня «Моя Україна» у виконання Каті Бужинської. Зрозуміло, що під такий супровід залишатися байдужим було просто неможливо.

У залі міжнародного аеропорту,

або Яким став музей Тараса Шевченка в Каневі після реконструкції

ВІРА СЕРЕДА, ЮРІЙ ЗЕЛІНСЬКИЙ (ФОТО)

Після семи років капітального ремонту відбулось урочисте відкриття оновленої експозиції меморіального музею Тараса Шевченка, що на Чернечій горі у Каневі. Куратором експозиції й керівником ремонтних робіт із березня була архітектор Лариса Скорик. Працівників музею, за їхніми словами, відсторонили від оформлення експозиції.

Канів зустрів привітним сонячним ранком. Того дня група запорізьких туристів - рідновіри запорізької громади "Оріяна" - однією з перших прибула до підніжжя Чернечої гори. Не терпілося якнайшвидше побачити оновлений музей. Як і годиться, найперше, піднялися до могили, віддали шану Великому Кобзарю. У момент покладання квітів зазвучала пісня «Реве та стогне Дніпр широкий». Усі підхопили її. Словами неможливо передати відчуття тієї урочистої миті.

Пом’янули Батька гумору й сатири

його дотепним, влучним і дошкульним словом

Пилип ЮРИК 

У райцентрі Казанка, що на Миколаївщині, відбувся третій Всеукраїнський фестиваль-конкурс виконавців гумору та сатири «Усмішки Глазового». Саме в цьому районі, в селі Новоскелюватка, народився й виріс видатний український поет, гуморист, сатирик і філософ, заслужений діяч мистецтв України Павло Глазовий. Отож, місцеві працівники культури й започаткували тут щорічний фестиваль, присвячений пам’яті їхнього знаменитого земляка. Цей культурницький захід спочатку мав статус обласного, а коли стали з’їжджатися сюди гумористи й сатирики з усієї України, підвищився рангом – тепер він Всеукраїнський.