СПОВІДЬ ПЕРЕД... БОГОМ,

або 

Ви такий молодий... покійник

(Загадковий роман) 

Швидше за все - це містичний твір. Або точніше кажучи - це своєрідне застереження людству, яке йде до своєї чергової загибелі. Йде до загибелі, створюючи на планеті заради своїх надмірних розкошів і меркантильної захланності, фальшивий рай на землі. Насправді йдеться про наближення судного дня, тобто про чергову циклічність земної цивілізації, яку людина створює своїми руками, своїм інтелектом в ім'я своєї смерті.. Це твір-засторога. Це твір-оберіг із чітко визначеною гуманістичною авторською позицією.

Автор

Молоде обличчя запорізьких митців

ВІРА  СЕРЕДА

Член Національної Спілки художників України (2012) Аліна Василівна Славгородська народилась 29 березня 1973 року в Запоріжжі. 1994 року з відзнакою закінчила Харківське державне художнє училище (живописно-педагогічний факультет, кваліфікація - художник-викладач), 2002 року - Харківський державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди за спеціальністю «Образотворче та декоративно-прикладне мистецтво» (художньо-графічний факультет, кваліфікація - вчитель образотворчого мистецтва та креслення). Із 2002 року викладає в Запорізькій дитячій художній школі.

Учасниця обласних (із 1994 року) і всеукраїнських художніх виставок: «До 50-річчя Перемоги» (Київ, 1995), «Різдвяний салон» (Київ, 2003), «Жінки України — митці» (Черкаси, 2004, 2007, 2012), «Чарівні барви Дніпра» (Дніпропетровськ, 2010, 2011), «Мальовнича Україна» (Київ, 2011; Запоріжжя, 2012), «Меморіал Куїнджі» (Маріуполь, 2012), «Щедрість рідної землі» (Кмитів, 2012). Перша персональна виставка живопису відбулась у Запоріжжі (2010). Роботи Аліни Славгородської зберігаються в Запорізькому обласному художньому музеї

Вона - учасниця V всеукраїнського (2007), VІІ-Х міжнародних мистецьких пленерів «Хортиця крізь віки» (2009-2012). Кілька років поспіль на підсумкових виставках мистецького пленеру серед інших робіт привертали увагу також її роботи – у них відчувається непідробна щирість і професійна майстерність, що зростає з року в рік.

Олег ЧОРНОГУЗ

Дорогі  Українці!

Сьогодні нам знову кинули рукавичку. Кинули виклик у черговий раз у нашій історії. Нам знову нав'язують мову вчорашнього окупанта, новоявлені валуєви і муравйови. Ми сьогодні змушені прийняти цей страшний виклик і відповісти взаємністю: як ви з нами, так і ми з вами! Ми маємо вголос про це сказати перед усім цивілізованим світом: ви у себе , в Російській Федерації, забороняєте українську мову, українські організації, ми маємо про це заявити і в себе: як ви з нами, так ми і з вами.

Згадаймо трохи історію.1627 рік. Ми ще не були в союзі з Московією. Тільки наші книжки перетинали кордони у майбутню імперію, до майбутнього претендента на Третій Рим, як Московський князь Олексій Михайлович видав указ: українські книжки спалювати, як і видавців, і друкарів.

Звичайно, ми не азіати. І ми не гітлерівці і ми ніколи собі не дозволимо палити російські книжки, російські бібліотеки, як москалі це робили упродовж так званої нашої „дружби".

Так Московія народжувалася з маленького Московського улусу (1270 року) у велику імперію. З вогню народжувалися усі імперії. У вогні вони і вмирали! Така доля усіх імперій.

НЕ СЛОВЯ’НИ ВИ,

ОЙ, НЕ СЛОВ’ЯНИ...

ОЛЕГ ЧОРНОГУЗ

"Наши народы сроднились ещё в те времена, которые в России принято называть монголо-татарским игом. На самом же деле это было не иго, а взаимовыгодное сотрудничество двух великих культур, которое было в последствии разорвано искусственным способом. Сейчас у нас появилась возможность восстановить эту связь. Фраза о том, что русские и монголы — братья, не красивый оборот, а факт. В наших жилах течёт одна кровь. Мы с вами одной крови. Старые обиды давно позабыты, мы снова будем вместе. И это правильное решение” 

Бандитська влада –

бандитська її міліція

Пилип ЮРИК, Галина ЄГОРОВА (фото)

Відбулося пікетування Запорізькою «Просвітою» обласної держадміністрації. Захід пройшов досить напружено. Міліція застосувала силу для розгону просвітян, у дворах чергували загони «Беркуту» та спецпідрозділи, готові силою знести учасників мовного протесту з місця проведення. Голова ЗОО ВУТ «Просвіта» ім. Тараса Шевченка Олег Ткаченко, організатор акції, прикував себе ланцюгами до металевого пандусу. До пана Олега приєднався просвітянин Святослав Щербина з п'ятирічним сином Орієм, які замотали себе ланцюгами в знак підтримки голови «Просвіти» та протестуючи проти свавілля антиукраїнської влади.

Голову Запорізької обласної організації

ВУТ "Просвіта" Олега Ткаченка арештували