Письменницький портал
Івасюкіада Парасковії Нечаєвої E-mail

Ivasyuk

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Нова книга про Володимира Івасюка

 

ВІРА СЕРЕДА

Нещодавно побачило світ нове видання Парасковії Нечаєвої «Наш камертон – Володимир Івасюк», що ґрунтується на документальному матеріалі. Перше - «Безсмертна тінь великих душ» побачило світ 2003 року, а друге доповнене вийшло вже наступного року («Зелена Буковина», Чернівці). Книга розповідала про життя й творчість Володимира Івасюка, його родину, друзів, епоху. Вона містила деякі записи із альбому відгуків Чернівецького меморіального музею Володимира Івасюка, листи Михайла Івасюка (батька) до сина, вірші, присвячені композиторові. На посаді директора музею Парасковія Нечаєва упорядкувала літературно-публіцистичне видання «Володимир Івасюк. Життя – як пісня. Спогади та есе» (2003, «Букрек», Чернівці) та путівник Чернівецького обласного меморіального музею імені Володимира Івасюка (2004, «Зелена Буковина», Чернівці»).

Детальніше...
 
У Запоріжжі - «Чуття образу» подружжя Немир E-mail

049uhoru

 

Післямова

ВІРА СЕРЕДА

Одним із яскравих мистецьких незабутніх заходів на початку липня став творчий візит львівських митців - Володимира й Катерини Немир у Запоріжжя. Символічно, що їхнє «Чуття образу» (літературне й образотворче) прибуло із Заходу в місто на головній воднотранспортній магістралі України — річці Дніпро, в місці її перетину транспортно-комунікаційними магістралями, що з'єднують Південь України зі столицею, Заходом і Центром, Донбасом із Криворіжжям.

Детальніше...
 
Увага! E-mail

banner_uhimovich2Оголошено конкурс на здобуття  премії імені Василя Юхимовича 

Комісія з присудження Всеукраїнської літературно-мистецької премії імені Василя Юхимовича оголошує прийом заявок на відзначення творів. 

Твори, що подаються на номінації Премії, мають бути опубліковані (оприлюднені) у завершеному вигляді протягом останніх трьох років, але не пізніш як за три місяці до їх висунення на здобуття Премії, мати позитивні рецензії в критиці, літературних журналах, засобах масової інформації.

Детальніше...
 
Ірина ГРЕСИК: 45 років творчості E-mail

028_

Персональна виставка

 

ВІРА СЕРЕДА

 

Чи не найпотужнішу за останні роки персональну виставку відкрили нещодавно в залі Запорізької організації Національної спілки художників України – свій творчий доробок із двох сотень творів представила заслужений художник України, голова ЗОНСХУ Ірина Гресик.

Хоча під час церемонії урочистого відкриття мисткиня й зауважила, що виставка не ювілейна, насправді це не відповідає дійсності. Бо 1972 року Ірина, тоді ще студентка Дніпропетровського художнього училища, дебютувала у Всеукраїнській молодіжній виставці у щойно відкритій Запорізькій виставковій залі – отже, цьогоріч виповнюється 45 років, як розпочалася її творча діяльність. Відтак вона закінчила Львівський державний інститут декоративно-прикладного мистецтва й повернулась у рідне місто. Персональні виставки Ірини Гресик у Запоріжжі відбулися 1988 й 2006 року.

Детальніше...
 
Пісня Назарія – як море, широка! E-mail

nazar ПАМ`ЯТАЄМО!

 

ВІРА СЕРЕДА

Скільки б років не минуло, а настає 30 червня, і в пам’яті спливає п’ятниця 1995 року із сумною новиною – у Чернівцях о 10.20 «пішов у синє небо» 43-річний Назарій Яремчук, народний артист України. Незабутній слід залишив він у серцях шанувальників. Коли буваю в Чернівцях, неодмінно відвідую його в місці вічного спочинку, обов’язково йду на вулицю Назарія Яремчука, де жив митець останні роки. На будинку – меморіальна дошка із кошиком квітів. На Чернівецькій обласній філармонії - меморіальний барельєф на фасаді (пригадую, як відкривали його в рік відзначення 60-річчя від дня народження видатного митця) – тут 1 квітня 1973 року розпочав творчий шлях молодий співак на професійній сцені. А у філармонії вже понад п’ять років приймає всіх, хто бажає доторкнутися до його пам’яті, меморіальна кімната, де зібрані афіші, платівки, різні експонати, пов’язані з іменем Назарія Яремчука.

Детальніше...
 
Школа Бойчука постає із небуття E-mail

2

Унікальна колекція в Запорізькому художньому музеї


ВІРА СЕРЕДА

Майже півтора місяця в Запорізькому обласному художньому музеї тривала унікальна виставка, відкриття якої приурочили до Міжнародного дня музеїв - «Не забувайте незабутнє...» Школа Михайла Бойчука». Гасло 2017 року Міжнародної організації музеїв - «Музеї й суперечлива історія: розповідаючи про замовчуване».

Мистецька Україна має трагічну сторінку, про яку варто пам'ятати. Назва запорізької виставки не випадкова. Сто років тому, 18 грудня 1917 року, в Києві з ініціативи видатних діячів культури, науки й мистецтва — академіка Михайла Грушевського, вчених Дмитра Антоновича й Григорія Павлуцького, художників Василя й Федора Кричевських, Вадима Меллера, Михайла Бойчука, Олександра Мурашка, Георгія Нарбута, Миколи Бурачека, Михайла Жука, Абрама Маневича створили Українську академію мистецтв (її спадкоємицею є нині Національна академія образотворчого мистецтва й архітектури).

Представники школи Михайла Бойчука, котрі закінчили академію, зазнали чи не найжорстокіших репресій, а більшу частину їхніх творів знищили. Михайла Бойчука, Івана Падалку, Василя Седляра, Софію Налепинську-Бойчук, Івана Липківського та Євгена Ситнянського розстріляли 1937 року, 1938-го - Миколу Касперовича. І це лише за те, що, навіть прийнявши нову комуністичну ідею, оспівували її українською, «а українська національна форма це є контрреволюція». Принизливе тавро «бойчукіст» переслідувало учнів Учителя все життя, ламаючи долі, не даючи ні творити, ні нормально жити. За науковим дослідженням Ярослава Кравченка, сина одного з бойчукістів, постраждали 37 осіб.

Бойчукізм — визначне, самобутнє явище в українському мистецтві першої третини XX століття, що, найперше, ставило за мету «створити свій, український стиль монументального й інших форм мистецтва... втілити мистецтво в усі галузі життя (побут, промисловість), у всі форми культурної діяльності (театр, друкарство)». Але в умовах «класового підходу», що на той час уже охопив усі сфери життя в СРСР, це було неможливо, стало крамольним викликом, приреченим на знищення.

Запорізький художній музей володіє унікальною колекцією, що зберігалась у фондах (здебільшого графіка). Навіть деякі співробітники музею побачили її вперше лише цього року. Зважаючи на те, що мистецьку школу Бойчука тривалий час замовчували, цілком зрозуміло, чому твори не виставлялися.

Детальніше...
 
<< Початок < Попередня 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 Наступна > Кінець >>

Сторінка 4 з 57

Новини

Тільки у нас!

Лев СИЛЕНКО

МАГА ВІРА

magavira

Це – головна книга РУНВіри (Рідної Української Національної Віри). Можна почути в простонародді: «Це – наша церква, бо там правлять українською мовою». Але прислухайтесь, будь ласка, про що говорять попи-батюшки – про Саваофа, Єгову, Ісуса (Яшую), а відправляють померлих обов'язково «у лоно Авраамове». Чи українське все це? Ні! Воно створене на берегах Йордану давніми євреями.

РУНВіра – вчення про українців, їхню прадавню історію, це - віра українців. «Мага Віра» написана Учителем Левом Силенком.

 

Тільки у нас!
"Лист запорожців"
Справжній текст

... Так тобі наказали козаки й показали свої сраки. Листа кінчаємо, бо числа не знаємо, а ваших календарів у Січі не тримаємо.

 

Тільки  у нас!
"Сказання про стародавні минувшини руські"

Це - історія наших минулих поколінь Докиївської Русі. І якщо християнські літописи в якійсь мірі донесли до нас те, що творилося на цій багатостраждальній землі з часів Аскольда й Діра, то майже все, що було до них, покрите імлою забуття й безпам'ятства. І коли літописець питає "Звідки пішла земля руська?", то, на жаль, відповідає неправдиво. Бо не від Рюрика пішла Русь і навіть не від Кия, а від царя Сварога.

Популярне
Останні публікації
УВАГА!

Перекладаємо українською тексти, зокрема, художні твори, виконуємо літературне редагування.

Звертатися: pilipyurik@meta.ua

Літературне Запоріжжя

Українські літератори

Зарубіжні літератори

serduk 



Рідна Православна Віра

banner2

Зараз на сайті

На даний момент 19 гостей на сайті

Журнал Стрекозы