Письменницький портал
Дебілізм E-mail

Чи буде в Запоріжжі пам’ятник катові всіх часів і народів?


Ідею таку просувають місцеві комуністи. 

«21 грудня ми встановимо пам’ятний знак на честь Сталіна. 9 травня наступного року поставимо його бюст. Рішення прийняте. Протести не допоможуть», – каже депутат Запорізької міської ради з фракції комуністів Олександр Зубчевський.

Націоналістична організація «Свобода» Олега Тягнибока застерігає, що не допустить «акту історичного вандалізму». А також вона гостро критикує міського голову Запоріжжя Євгена Карташова, який підтримує наміри комуністів. Націоналісти нагадали, що в рамках відзначення 76-х роковин Голодомору в Україні Карташов особисто засудив сталінський режим.

Голова Запорізької облдержадміністрації Олександр Старух заявив журналістам на брифінгу, що ніякого пам’ятника Сталінові в Запоріжжі не буде.

І справді, минуло 130-річчя з дня народження кривавого вождя - пам`ятника йому ніхто не встановлював. 

 

 
Пам’яті Тетяни Мірошниченко E-mail

15 грудня 2009 року пішла з життя Тетяна Кузьмівна Мірошниченко, народна артистка України, актриса Запорізького академічного обласного українського музично-драматичного театру імені Володимира Магара. Сценічній діяльності Тетяна Мірошниченко присвятила понад півстоліття, зігравши понад 160 ролей. Тетяна Кузьмівна назавжди залишиться в нашій пам’яті як талановита і яскрава актриса, хороший педагог і знавець національної культури, активний громадський діяч і доброзичлива людина.

У Запоріжжя Тетяна Мірошниченко приїхала 1956 року на запрошення Володимира Магара, відтоді сцени музично-драматичного театру не покидала. Уже в перших ролях – Варі («Одна ніч» Бориса Горбатова), Людмили («Пізня любов» Олександра Островського), Тані («В пошуках радості» Віктора Розова) – виявився неабиякий талант молодої актриси. Наступні роботи актриси – Наталка Полтавка (однойменна п’єса Івана Котляревського), Маруся Богуславка (однойменна п’єса Михайла Старицького), Харитина – («Наймичка» Івана Карпенка-Карого) – відкрили високу професійність і велику силу внутрішнього світу артистки.

 
Ніжний букет на фіолетовому тлі E-mail

Відкрилася персональна виставка члена Національної спілки художників України Надії Близнякової. Її основний фах - реставрація. Робота ця дуже копітка й довготривала. Проте Надія знаходить час для творчості, вона - постійна учасниця Всеукраїнського пленеру "Хортиця крізь віки", бере активну участь у житті Спілки. 2006 року відбулася її перша персональна виставка в Запоріжжі, яка потім помандрувала до Енергодара. Твори художниці "Травневий день", "Осінь. Букет", "Лютий", "Автопортрет", "Натюрморт із бузком", "Правий берег вночі" та інші зберігаються в Запорізькому художньому музеї.

 
Вандалізм! E-mail

Б’ємо тривогу! 

 

"Поруйнуйте жертовники їхні...", 

або "християнсько-попівська" любов в урочищі Пристіни


Вадим ЛИТВИНОВ, різьбяр

Громада "Древо" Руського Православного Кола за домовленістю із Запорізьким лісництвом (Державний заказник "Пристіни") провела заходи з благоустрою території Заказника та облаштувала місце біля джерела і Панського (Синього) озера для паломництва й установила на цих місцях дерев’яні образи Руських Богів - Рода і Родани. Це – Запорізький район, урочище Пристіни, неподалік від села Григорівка.

 

 

 
Пам'ять E-mail


Без костюмів Алли Дутковської важко уявити досягнення «Смерічки» та цілої плеяди співаків

Віра СЕРЕДА

Три десятиліття тому я їздила у Вижницю, щоб побачити «незрівнянний світ краси», оспіваний у пісні Левка Дутковського. Вокально-інструментальний ансамбль «Смерічка» та його солісти Василь Зінкевич і Назарій Яремчук полонили тоді не лише піснями, але й казковими на той час сценічними костюмами. Лише згодом дізналася, що їхньою авторкою була заслужений діяч мистецтв України Алла Дутковська. У 70-80-ті роки саме вона диктувала моду на оригінальний український сценічний одяг, поєднуючи буковинське народне вбрання із сучасними ідеями та новаціями.

 
Остап ВИШНЯ E-mail

 

У листопаді цього року – 120 літ із дня народження видатного українського письменника-гумориста Остапа Вишні

 

Остап Вишня і Запорізький край


Петро РЕБРО,
лауреат премії імені Остапа Вишні


Остап Вишня… Погодьтеся, шановні читачі чи товаришочки, як любив висловлюватися сам письменник: від одного цього імені у вас ясніє, світлішає на душі, і вона, як казав класик, росте вгору. Свого часу навіть недружні нам зарубіжні видання писали про Остапа Вишню як про найбільшого гумориста світу. Поготів він дорогий і любий нам, бо навіть за суворого більшовицького режиму веселив люд, не давав йому розучитися сміятися, впасти у безпросвітний песимізм. Кілька поколінь українців (та й хіба лише українців!) черпали з його творів наснагу і снагу, надію і віру. Веселий талант Остапа Вишні був воістину планетарним, то ж не дивно, що його одсвіти так часто падали на наш край - звеличували трудівників і випікали усякі "пережитки". Загалом же є всі підстави сказати, що великий сміхотворець жоден край не любив так міцно й ніжно, як Запорізький.

 

 

 
<< Початок < Попередня 51 52 53 54 55 Наступна > Кінець >>

Сторінка 52 з 55

Новини

Тільки у нас!

Лев СИЛЕНКО

МАГА ВІРА

magavira

Це – головна книга РУНВіри (Рідної Української Національної Віри). Можна почути в простонародді: «Це – наша церква, бо там правлять українською мовою». Але прислухайтесь, будь ласка, про що говорять попи-батюшки – про Саваофа, Єгову, Ісуса (Яшую), а відправляють померлих обов'язково «у лоно Авраамове». Чи українське все це? Ні! Воно створене на берегах Йордану давніми євреями.

РУНВіра – вчення про українців, їхню прадавню історію, це - віра українців. «Мага Віра» написана Учителем Левом Силенком.

 

Тільки у нас!
"Лист запорожців"
Справжній текст

... Так тобі наказали козаки й показали свої сраки. Листа кінчаємо, бо числа не знаємо, а ваших календарів у Січі не тримаємо.

 

Тільки  у нас!
"Сказання про стародавні минувшини руські"

Це - історія наших минулих поколінь Докиївської Русі. І якщо християнські літописи в якійсь мірі донесли до нас те, що творилося на цій багатостраждальній землі з часів Аскольда й Діра, то майже все, що було до них, покрите імлою забуття й безпам'ятства. І коли літописець питає "Звідки пішла земля руська?", то, на жаль, відповідає неправдиво. Бо не від Рюрика пішла Русь і навіть не від Кия, а від царя Сварога.

Популярне
Останні публікації
УВАГА!

Перекладаємо українською тексти, зокрема, художні твори, виконуємо літературне редагування.

Звертатися: pilipyurik@meta.ua

Літературне Запоріжжя

Українські літератори

Зарубіжні літератори

serduk 



Рідна Православна Віра

banner2

Зараз на сайті

На даний момент 84 гостей на сайті

Журнал Стрекозы