Зміст статті
У НАРЯДНІЙ
(Жарт)
Шахтаря, комбайнера Донбасу,
Умовляє зальотний поет:
— Рубоніть зо три норми одразу!
Напишу про вас чудо-сонет.
Потім п'єсу змайструю хорошу.
В кожній дії — про подвиг пісні.
Потім фільм! Рубоніть, я вас прошу.
Це так вигідно вам і мені.
Глянув скоса шахтар йому в вічі,
Зміряв поглядом, повним вогню:
— Може, ти рубонеш, чоловіче,
А про тебе щось я сочиню?!
1960
СТАНОВИЩЕ КРИТИКА
(Жарт)
Як хвалить він письменника
Онуфрія Каленика,
То він
«Кваліфікований»,
«Глибокий», «поміркований»,
«Розумний» та «освічений»,
«Проникливий», «досвідчений»
І в творі, що торкається,—
«Чудесно розбирається!».
А зробить зауваження —
Куди там! Інше враження!
Він критик —
«Непідкований»
І «некваліфікований»,
«Безграмотний», «неввічливий»,
«Мілкий», «недоброзичливий»
І в творі, що торкається,—
«Профан, не розбирається!».
1961
«ДРУЗІ»
Кажуть усі, що поети ці — друзі:
Вдвох їх зустрінеш над озером в лузі,
Кожен вам викладе цілу науку,
Як його друг упіймав колись щуку,
Як у більярдній він кулі ганяє —
Все тут про друга він скаже, він знає.
Спробуйте ж друга спитати ви лише,
Що його друг написав чи то пише,—
Змовкне цей друг... І ви скажете в тузі: —
Батечку мій! Та які ж вони друзі?!
1965
НЕПРОШЕНИЙ ГІСТЬ
Виступав у Київ-граді
Бліц-поет, вершитель «мод»,
Що тримався на естраді
В позі генія! І от...
Відшумів, натяг берета
І шоферу: — Розверни!
До маститого поета
В Голосієво гони!
(Буде він, мовляв, зо мною
Познайомитися рад!)
Ось і дачка під горою,
І троянди, виноград.
Не минуло й три хвилини,
Як почув господар крик:
Гість, виходячи з машини,
Загорлав: — Здоров, старик!!!
Зашарівся наш маститий
(До такого ж бо не звик!).
А зальотник хамовитий:
— Як діла? Кажи, старик!!!
В кабінетному затишку
За плече старого — смик:
— Ти б свою новеньку книжку
Надписав мені, старик!
Усміхнувсь господар хати: —
Є і книга ось моя,
Та... скажіть, кому писати?
Ваше прізвище, ім'я?
В гостя — тіні на обличчі,
Гість нахмурився, як ніч,
Бо старий спитав аж двічі!
(«Присадить» щоб, звісна річ!)
...Як прощався з бардом літнім,
Не горлав: «Бувай, старик!» —
А тихеньким, непомітним
Шугонув у двір і зник!
1973
З ЕПІГРАМ
Я б збудував у Спілці в нас
Млина
З „крутилом на порозі”:
На двадцять літ води запас
Зібравсь в поезії і в прозі!
1957
На машинці він наклацав:
„Мир хатам, війна палацам!”
Потім вибрав добрий плац
І воздвиг собі палац.
1958
У Спілці в нас – поетів маса
(Дрібні, середні, видатні),
Та всі разом вони... в Тараса
У шапці вмістяться на дні!
1961
Його поезія не вмре:
В бібліотеках, у крамницях —
Ніхто і в руки не бере!
Віки лежать їй на полицях!
1962
МУЗКРИТИК
Повчав музик,
Писав трактати,
Вдававсь в рецензіях до лайки.
А сам не вмів
Не те щоб грати –
Тримати навіть балалайки
1961