Зміст статті
«МАЛЬЧИК»
З пивної — в підвальчик,
З буфету — у бар...
Насмокчеться «мальчик»
І тре тротуар.
На шиї транзистор,
Борідка — а ля!
Блукає по місту,
Як лугом теля!
Ніде не працює
В свої двадцять шість:
Лиш їсть і танцює,
Танцює і їсть.
А гнув би підкови
Свистун-дармоїд...
Скажи йому слово —
Образа в одвіт.
За папині гроші
Транзистор, піджак,
І штраф за дебоші,
І екстра-коньяк...
Розхристані груди,
Матюк що не крок.
Жахаються люди:
Та чий він синок?
А вчився... Мамаша
Гостям за столом
Охоче покаже
Синочків диплом.
Вся вулиця наша
Страмить гультяя.
І тільки мамаша
Від щастя сія.
Дає «на бокальчик»,
Та ще й примовля:
— Воно ж іще мальчик,
Нехай погуля!
До танців охочий,
Хильнути мастак,
До пенсії хоче
Прожити отак!
1968
ОЖЕНИВСЯ СТАРИЧОК...
Мавши свій особнячок,
Гроші в ощадкасі,
Оженився старичок
На красуні Азі.
Взяв, питаєте, чого
На онуку схожу?
«Я ще, — каже, — ого-го!
Без ціпка ще ходжу!»
Лиш минув весілля час,
Аза бух одразу:
— Дай-но двинем на Кавказ
На туристську базу!..
База. Гори навкруги,
Ген аж — Леселідзе...
Дід зігнувсь у три дуги —
Рачки вгору лізе!
Чуб фарбований звиса.
Мокрий, парить спека...
Аза скаче: — Глянь — краса!
А старий лиш хека.
Вечорком понад сади
Линуть зойки джазу.
Хоч не хочеш, а веди
Танцювати Азу!
Там, де юнь зійшлась у хол
З усії округи,
Дід, ковтнувши валідол,
Чеше буги-вуги!
Хоч уже й забило дух,
Вихиляси в'яже.
Молода кружля, мов пух,
І старому каже:
— Взимку ми, якщо дасть бог,
З рюкзаком на крижах
Всю Киргизію удвох
Промчимо на лижах!..
— Промчимо! Еге ж! Му-гу!
Ради тебе, люба... —
І подумав: «Як в снігу
Десь не вріжу дуба!»
... Зі старими слід дружить.
Насміхатись грішно.
Але тут, що не кажіть, —
А виходить смішно.
1969
ПУХОВА ХУСТКА
Мріяла про хустку
Вже сивенька мати...
Мріє вона й досі. Не змогла придбати:
Що з городу брала,
Що родив садочок —
Все до копійчини йшло на милих дочок
Дочки підростали,
Вийшли заміж дочки.
Є свої в них шафи, взяті на замочки.
Є в обох сережки.
В килимах кімнати.
їздить до них в гості одинока мати.
їздить їй нелегко,
Скажемо до речі:
У руці корзина, вузол через плечі...
Тій везе індика,
Тій дебелу гуску,
Мріючи зимою про пухову хустку.
Бо морозний вітер
Завива та свище...
Спершу йде до Ольки,
бо з вокзалу ближче.
У кімнатах Ольки
Аж сія підлога.
— Роззувайтесь, мамо! — кажуть їй
з порога.
Уночі в Парасі
На старій подушці
Спочивала мати знов на розкладушці.
Вранці їй сказала,
Чай п'ючи вприкуску:
— Вийду в магазини, пошукаю хустку!..
Здогадались дочки:
— Вам шукати важче,
Підем ми і купим, відпочиньте краще!
В магазин... У другий...
В комісійний знову...
І знайшли нарешті хустку ту пухову.
Як спитали «скільки?»,
Як узнали ціну,
То надулась Олька і скривила міну:
— Я піти не можу
На такі витрати,
Бо в модистки саме шию два халати!
— Я тим більш не можу, —
Кинула Парася, —
Бо якраз гітара синові найшлася!..
Довели їй чвари
До такої точки,
Що при тій покупці посварились дочки.
Обіцявши мамі
Дарувати хустку,
В складчину купили у горошок блузку.
Потім — для матусі,
Сивої голубки,
Впхали у корзину дві потерті юбки.
Провели в дорогу,
Дбаючи так само:
— Бережіть здоров'я!
Приїжджайте, мамо!
Як до вас прибудем
Літом у відпустку,
То тоді вже, може, привезем і хустку!
1970