«КОЗАЦЬКІ ЖАРТИ» /ДВАНАДЦЯТИКНИЖЖЯ/ -
ВЕСЕЛА ВІЗИТКА ЗАПОРІЖЖЯ  

/Гумористична серія Петра Ребра в оцінці сучасників/

Дорогий Петре Павловичу! Обидва запорізькі видання одержав, дякую. Подумалось: якщо серед цього хаосу і гіперінфляції Запоріжжя ще жартує й сміється, то, мабуть, не все пропало. Ще житиме Україна! Чи,може, якраз оці негаразди і схиляють Вас там до сміху? Одне слово, радий за всіх вас, за Хортицький оптимізм та дух непоборний…

                                   Олесь ГОНЧАР /З листа/, 1993 р.

 

Вітаю з таким буйним виплеском козацьких веселощів.  
   Спасибі за «Козацькі жарти»,
  В них – запорозький видзвін криці.
  Що-небудь ще нове ушкварте:
  Ще порох є в порохівниці!
                                    Дмитро БІЛОУС /з листа/, 1993 р.

Славний сміхотворцю Петре Павловичу! Сьогодні поштарка принесла «Козацькі жарти» і я їх відразу простудіював. Скажу тобі, що ти справжній гуморист високого рангу. Все в книжці є – і вигадка, і поетична вправність, і народний гумор, який ніколи не вмре… Ми вітаємо тебе з виходом прекрасної, веселої книги.
                                     Полікарп ШАБАТИН /з листа/,1993 р.

Дорогий Петре Павловичу! Те, що Ви зуміли видати таку чудову, барвисту, розумну книжку, я вважаю КОЗАЦЬКИМ ПОДВИГОМ. Я ж знаю, як це тепер важко. Ви не просто воскрешаєте й поширюєте прекрасний гумор. Ви нагадуєте всім землякам своїм і не тільки землякам, що ДУХ КОЗАЦЬКИЙ не вмре й не загине. І за це я – та хіба тільки я! –Вас люблю й міцно-міцно обнімаю.
                                    Ваш Павло ГЛАЗОВИЙ /з листа/, 1996 р.

Дорогий Петре, славний, дотепний козаче з Великого Лугу! Дякую за тритомний «сміховик» - дотепну енциклопедію сміху січового козацтва… Ви своїм відчуттям січової вольниці, інтерпретацією того, що живе в народних генах, у духовному здоров”Ї нації, підсилюєте суспільні настрої, збадьорюєте дух тим, хто вже чомусь знесилився… Перечитуючи «Козацькі жарти», я впевнююся в духовному здоров”ї нашого народу, в невичерпності його жадоби до волі і життя. Це так потрібно сьогодні нашій людині! Ви – дивовижний трудяга! Справжній козацький дух нуртує у Вашому тілі… Тому й потрібні Ваші «Козацькі жарти», аби оздоровлювати наш народ…

                                  Ваш сердечно – Микола ЖУЛИНСЬКИЙ /з листа/,1996 р.

Мало проголошувати гасла про цілющу силу сміху: треба, щоб цей сміх ще й був у людей. От саме для цього все життя невтомно трудиться Петро Ребро. Скільки ним написано й видано! Самих тільки збірок із назвою «Козацькі жарти» вийшла ціла серія. А скількох молодих і зелених добродій Петро благословив до веселого цеху письменників! А щорічне Всеукраїнське свято «Весела Січ»! А Міжнародна премія імені Сагайдачного! А Міжнародна асоціація гумористів із центром у Запоріжжі! А… Хіба все перелічиш?
                                  Газета «Веселі вісті», 1999 р.

«Козацькі жарти» П.Ребра – це, без сумніву, визначне явище в новітній українській літературі. Недарма вже першу їх збірку відразу ж помітив такий вибагливий поцінувач, як Олесь Гончар.
  Віктор ЧАБАНЕНКО /кн. «Петро Ребро»/,1999 р.
Високодостойний пане Петре! Сердечно вітаю Вас, одного із старійшин української гумористики, улюбленого письменника мільйонів читачів, президента Міжнародної асоціації «Весела Січ». Петро Ребро – то не просто два слова з великої літери. Це – справжня епоха, видатне явище, планета і космос у царині веселого слова. Ви на цій ниві – цар і раб власного таланту, ратай і жнивар, творець і митець, учитель і відкривач, великий Трудівник Духу, українець найвищої проби. Бережи Вас, Господь!
                                Уклінно – Віктор БАРАНОВ /з листа/, 2000 р.

Один із наших «най-най» гумористів.Найвідоміших.Найшанованіших і найтитулованіших. Лауреат стількох премій, що пальців на руках не вистачить, аби порахувати… Скидається на те, що після виходу у світ серії «Козацькі жарти» доведеться заснувати премію імені…живого класика Петра Ребра. Пропонуємо найреальнішу кандидатуру на цю премію. Звичайно ж, це саме він- Петро Ребро.
                              Журнал «Березіль», 2001 р.

Козацький бард Петро Ребро видав серію «Козацькі жарти». Це ще одна романтична й історична сторінка запорозької Козаччини. Петро Павлович так вріс в життя-буття наших славних предків, що його поетичні оповідки сприймаються мов записи очевидця, товариша-побратима з Січі. Він дає козакам імена і титули, і говорить їхніми устами, і сміється й жартує так реально, що його козацькі вірші – а їх десятки, сотні – сприймаються, говорячи сучасними термінами, як репортажі з минулого.
                              Журнал «Всесміх» /Канада/, 2003 р.

На наше питання, як би автор виклав основну «концепцію» своїх козацьких жартів, Петро Ребро відповів, як кажуть, і жартома і всерйоз: «Ніде правди діти, реалії нашого життя справді суворі: можновладці мовби заприсяглися відучити наш народ усміхатися. Але українця можна обібрати, обдерти, як липку, але почуття гумору в нього не віднімеш – дідька лисого! Сміх, слава Богу, не підлягає інфляції, як довели вчені, він корисний для здоров”я /єдині ліки,широкодоступні масам/; сміх не оподатковується /тільки б не наврочити!/ і взагалі, Україна, яка не жартує і не сміється, - то не Україна…»
                               Микола СОМ
                               Газета «Вечірній Київ»,2004 р.

Вельмишановний читачу! Якби в нашому краї існувало почесне звання «Найвеселіший запоріжець» /а чому б йому не бути на батьківщині супердотепних запорожців?/, кому б ви його присвоїли? Вірно, Петрові Ребру… Його «Козацький сміховник» - це море сміху, феєрверк дотепів, тріумф гумористичної фантазії і хоч в анотації сказано, що це – історія і сьогодення крізь призму сміху, насправді це не просто «жарти», а сплески мудрості нашого народу.  
                               Газета «Суббота-плюс», 2004 р.

Почуття гумору – чи не серцевина українського менталітету. Насамперед про це думаєш, коли знайомишся з веселим доробком запорізького гумориста, поета і за сумісництвом кошового Асоціації гумористів і сатириків «Весела Січ» Петра Ребра. Його «Козацькі жарти» в 12-ти книгах – чи не найпримітніші серед літературних новинок останнього десятиліття.
                               Валентин ЧЕМЕРИС
                               Газета «Літературна Україна», 2004 р.

  Беру до рук «Козацькі жарти»,  
  Найвищої оцінки варті.
  Опісля вже кількох рядків
  Я мовби на коні летів
  Туди, де Хортиця, де слава
  Колись буяла величава…
                            Твій Олекса ЮЩЕНКО /з листа/,2004 р.

Схильність запорожців до сміху поет називає дивовижною і вважає свідченням високості козацького духу. То ж не дивно, що один із найвідоміших у країні «сміхотерапевтів» величезну частину своєї творчості присвятив продовженню саме козацьких гумористичних традицій – дивитися на життя примруженим оком, з певною долею іронії. І не тільки на життя – на себе теж. П.Ребро переконаний, що сміхотерапія, якою нині, до речі, захоплюються американські лікарі, вірно служила запорожцям ще 300-500 років тому. Перефразовуючи відомий вислів, він стверджує, що Україна вижила саме тому, що сміялася.
                            В`ячеслав ДРИГАЙЛО
                            Газета «Україна козацька», 2005 р.

Останнім часом Петро Ребро щороку видавав по книжці «Козацьких жартів». Це за сьогоднішньої ситуації з книговиданням – справжній подвиг. Але Петро Павлович, як і подобає лицарю сатири і гумору, на цьому не зупинився. Недавно він випустив у світ «Козацький сміховник», де зібрано кращі з кращих його усмішок про славних запорожців. Сьогодні у нас презентація цієї енциклопедії козацького гумору.
                           Журнал «Перець», 2005 р.

Петро Ребро, якого я знаю вже років із сорок, здивував мене нев”янучою свіжістю дотепного гумору в усіх жанрах.
                           Олександр СИЗОНЕНКО
                           Газета «Літературна Україна», 2005 р.

Петро Павлович освоїв чи не всі літературні жанри. Він і поет,і публіцист, і есеїст,і драматург, і дитячий письменник, і автор текстів багатьох пісень… І все-таки нам здається, що останнім часом Петро Ребро надає перевагу гумору і сатирі. Підтвердження тому – 12 книг «Козацьких жартів», збірка поезій «Козацький сміховник» та інші видання, осяяні іскристим народним сміхом.
                           Вадим СКОМАРОВСЬКИЙ
                           Газета «Культура і життя»,2006 р.

«Лучше всего Петро Ребро проявил себя в юморе и сатире,- считает Ольга Стадниченко, заведующая кафедрой украиноведения Запорожского национального университета /ее диссертация посвящена творчеству этого писателя/. – А его серия «Козацькі жарти» - это очень оригинальное, самобытное явление не только в Украине, но и в мире».
                          Светлана ОЛЕЙНИК
                          Газета «Индустриальное Запорожье», 2007 р.

  Він, кажуть, може вихилити й кварту,
  Для цього заснував «Веселу Січ».
  Подейкують, його «Козацькі жарти»
  Сам Президент читає день і ніч.
  Із друзями він лагідний на диво,
  А недругам дає він одкоша.
  У нього щира, чесна і правдива,
  Воістину козацькая душа.
                          Юрій БАКУМ
                          Журнал «Весела Січ», 2008 р.