Петро РЕБРО, частина І - ПЕРЕД БОЄМ
Написав Administrator   
Вівторок, 11 серпня 2009 14:35
Головна статті
Петро РЕБРО, частина І
«КОЗАЦЬКІ ЖАРТИ»
ЗАЧИН
ХИТРИЙ КОЗАК І ЦАРИЦЯ
ПЕРЕД БОЄМ
ВУСА
СЛОВО КОШОВОГО
СТРАХ
ЧОМУ БОЛИТЬ ГОЛОВА
Всі сторінки


ПЕРЕД БОЄМ
Козак-нетяга й пан пихатий
Змагаються на язиці.
Лях каже: – Скоро вам здихати!
Ми вас утопимо в ріці!

Так вам і треба, гольтіпаки,
За гонор ваш, і гнів, і злість.
В ріці вас будуть жерти раки,
А дещо, може, й щука з’їсть.

Оце така вам кара, хлопам.
На дні танцюйте свій гопак!
– На жаль, вас, пане, ми не втопим, –
Відповіда йому козак.

– Короткі руки? – пан гигика,
Трясеться мох на бороді.
– Та ні, тут інша заковика:
Лайно не тоне у воді!

 

КОЗАЦЬКЕ ПОКАРАННЯ


Козацтво запорозьке не впізнати:
Не їсть кулеші і не п’є медівки –
Все дума, як Миколу покарати:
Вночі він, харцизяка, був у дівки.

Хвесь каже: – Для таких Дурна є скеля!
Гриць каже: – Не давать горілки пити!
Оверко: – Кинуть хлопця в підземелля!
Терешко: – У Дніпрі його втопити!

На ту хвилину сотник вийшов з хати:
– Зчинили галас, мов прийшли на гулі!
Не знаєте, як хлопця покарати?
Негайно оженити на дівулі!

ДВОБІЙ


Казали хлопці не без жарту:
– Іване, ти малий на зріст,
А можеш випить цілу кварту,
Як мовиться, в один присіст!

Та де там кварту! Цілу діжку!
Іван лише присвиснув: – Ф’ю! –
Й, зігнавши із лиця усмішку,
Їм відповів: – Хіба ж я п’ю?

Я уявляю, що до бою
Я мчу із шаблею в руках.
Не поставець переді мною.
А турок чи пузатий лях.

Отож, не смію відступати
Чи то ховатися в яру.
Я мушу їх в полон узяти.
І я, як бачите, беру!

ГРАМОТІЙ


Не встиг на Січ прителіпатись,
Як став хвалитися Мусій:
– А я умію розписатись!
(Мовляв, великий грамотій).

А запорозство у «княгині»1
Сидить і каже: – Не хвались!
Ти спершу шаблею на спині
У бусурмана розпишись!

ГРІМ


Іван Матня надумав кинуть піч,
  Сів на коня й подався він на Січ.
Відтак казав: – Важка була дорога.
  Я все молився і просив у Бога,
Щоб не догнала у степу стара,
  Щоб не періщив дощ, як із відра,
Щоб в лісі не прийшлось мені блукати,
  Щоб не застукав бусурман проклятий,
Щоб не напали у яру вовки,
  Щоб не втонуть в болоті край ріки,
Щоб не було страшних пригод ніяких.
  І раптом – грім! Я аж упав з коняки!
– То Бог, – сміються хлопці, – покарав,
  Щоб ти йому поради не давав!
1 Так козаки «величали» корчму.

 

ПОГАНИЙ СОН

Ранок. Гомін в курені:
– Матері ковінька!
Уявляєте, мені
Снилась гола жінка!

Це поганий сон?
  – Еге ж, –
Чути бас некволий. –
Все до ниточки проп’єш,
Будеш також голий!

 

СВИНЯ

Козаченько по вулиці їде
І гукає старому з коня: 
– Чи ви часом не знаєте, діду,
Де в селі продається свиня?

Дід задумався: – Знаю, здається.
Он сусід мій Олекса Люшня.
Я не знаю, чи він продається,
Але дуже велика свиня!

 

ЯКБИ...


Розважливо Омелько говорив
При зустрічі з гулякою Степаном:
– Якби ти і не пив, і не курив,
То вже давно би був заможним паном.

А той йому у відповідь: – Авжеж,
Твої поради, друже, вельми цінні,
Але ти сам не куриш і не п’єш,
А ходиш у полатаній свитині.

 

ЗАБОРОНЕНО


Жінка стріла зі сльозами
Чоловіка п’яного:
– Краще б я вже вийшла заміж
За чорта поганого!

Чоловік не став сваритись,
Мовив відсторонено:
– Близьким родичам женитись,
Жінко, заборонено!

 

КОЗАК І ТУРОК

Козак завважив: край дороги,
Де вітер котить навмання,
Булькатий турок рогоногий
Нечутно спішився з коня,

У двір заскочив з ятаганом...
Козак його по спині – лусь!
– Ти що тут робиш, бусурмане?
Той на коліна впав: – Молюсь.

Козак на турка глянув строго
І каже: – Тут тобі й кінці,
Щоб ти не кидався на Бога
Із ятаганом у руці!

 

СВЯТИЙ ПЕТРО


Після життя-буття земного
(Воно було в Ілька сумне)
Припхавсь він до Петра святого
І просить: – В рай пустіть мене!

Я, – каже, – мучився піввіку,
Бо мав не жінку, а змію.
Невже такому чоловіку
Куток не знайдеться в раю?

Святий, притупнувши ногою,
Звелів: – До пекла поганяй!
Якщо ти вік прожив з ягою,
Тобі і в пеклі буде рай!

 



 
УВАГА!

Перекладаємо українською тексти, зокрема, художні твори, виконуємо літературне редагування.

Звертатися: pilipyurik@meta.ua