Петро РЕБРО, частина І - СЛОВО КОШОВОГО

Написав Administrator   
Вівторок, 11 серпня 2009 14:35
Головна статті
Петро РЕБРО, частина І
«КОЗАЦЬКІ ЖАРТИ»
ЗАЧИН
ХИТРИЙ КОЗАК І ЦАРИЦЯ
ПЕРЕД БОЄМ
ВУСА
СЛОВО КОШОВОГО
СТРАХ
ЧОМУ БОЛИТЬ ГОЛОВА
Всі сторінки

СЛОВО КОШОВОГО


– Молюся, – казав перед боєм
Своїм козакам кошовий, –
Щоб кожен із вас був героєм
І в Січ повернувся живий.

Я знаю: ви мужні і вперті,
Тож вірно народ наш рече:
– Не треба боятися смерті –
Від неї ніхто не втече.

В хвилини тяжкі і криваві
Нагадуймо, друзі, собі,
Що краще померти у славі,
Ніж жити в неволі й ганьбі!

 

ХТО ПРИЙШОВ


Омелько чухає живіт
І каже в дружнім колі:
– Цікаво, чому на цей світ
Приходять люди голі?

– Все Бог продумав, будь здоров, –
Мовля козак Гвинтівка. –
Так зразу видно, хто прийшов:
Чи парубок, чи дівка!

 

ВИПАДОК НА РАДІ


Новий рік. Гуде козацька рада.
Голосує запорожців рать:
Як завжди, зібралася громада,
Щоб старшину всю переобрать.

Без пригод обрали кошового.
Писар вже з каламарем сидить.
Раптом тягнуть дідугу старого,
Щоб його суддею об’явить.

Тут громада закричала хором –
Аж у Лузі стрепенувся звір:
– Мудрі люди гній вивозять з двору,
А ви, дурні, везете у двір!

 

НАЩО ВУСА КОЗАКОВІ


До козака присікалась бабуся:
– Чи бачили? Під носом – дві коси!
Нащо тобі такі здорові вуса?
Ні користі від них, ані краси!

– Вони мене, – він каже, – виручають
(Це може вам засвідчити мій кінь):
Зимою – наче ковдра, зігрівають,
А влітку – холодять, даючи тінь!

 

МОГОРИЧ


Вже третій день шукає всюди кума,
Питає у людей дідусь Лаврін:
– Чи часом ви не бачили Наума?
Адже украв у мене бабу він!

Всі радять: – Вірно, требуй з нього викуп,
Аби узнав, як красти, бісів хрич!
Чи хочеш ти йому набити пику?
– Та ні, поставлю добрий могорич!

У КОГО НАВЧИВСЯ?
Собака гавка – невгаває,
Як не дереться він на стінку.
Гість у господаря питає:
– Напевно, маєш злую жінку?

– Я нежонатий, слава Богу!
Гість на собаку подивився:
– Тоді не розумію, в кого
Отак він гавкати навчився!

 

ПРИГОДА НА СІЧІ


Курінь, як вулик, весь загув –
Всі слухають Миколу:
– Я вчора в осавули був
І бачив бабу голу!

– Ах, він розпусник! Ловелас!
– Ич, потягло на сало!
– Він на весь світ ославить нас!
– Такого вбити мало!

– Не осавула, а ганьба!
– Розжалувати к трясці!
– Київ йому! –
  кричить юрба.
– А заодно й любасці!

– Обох скарати
  за грішки! –
Курінь двигтить від гулу.
І ось виводять козаки
На площу осавулу.

– А краля ж де? Втекла змія?
Микола лоба шкряба:
– Ой, вам забув
  сказати я,
Що на картині баба!

 

ОБРАЗА


До корчми опівночі
Пришелепавсь Яків.
Випив білопінної
Та й гірко заплакав:

– Ой, що ж я робитиму?
Жінка обдурила:
Обіцяла «Битиму!»,
Та так і не била!

 

ПОРАДА


Прийшов козак до кошовог
І каже: – Що за чортівня?
Не можу, батьку, я ні в кого
Собі позичити коня!

Питав Левка, Хвеська, Романа...
Який народ у нас скупий!
– А ти звернись до бусурмана, –
Йому порадив кошовий.

 

НАУКА


В сім’ї хлоп’я, мов із води, росте
(А з ним ростуть і батькові тривоги).
Питає якось: – Чом, коли йдете,
Ви, тату, завше дивитесь під ноги?

– А то, щоб не потрапити в біду,
І ти на вус це намотай, Івасю.
Можливо, грошей я і не знайду,
Але ж зате і носа не розквасю!

 

ВИБІР


Запитали козачину,
Що глушив перцівку:
– Що ти дужче любиш, сину, –
Горілку чи дівку?

Той, облишивши хлестати,
Відповів негайно:
– Тю! Знайшли про що питати!
Горілку, звичайно!

Бо її як приголубиш,
Можеш веселитись,
А як дівчину полюбиш,
То треба женитись!

 

НА ПОБАЧЕННІ


Хлопець від кохання аж чманіє,
Тягне дівку в хащі, під горіх...
А вона, мов ружа, червоніє
І шепоче: - Ні, не можна, гріх!..

Спересердя той аж плюнув: – Мила!
Та невже до тебе не дійшло?
Якби люди теє... не грішили,
То давно вже й людства б не було!

 



 
Популярне
Останні публікації
УВАГА!

Перекладаємо українською тексти, зокрема, художні твори, виконуємо літературне редагування.

Звертатися: pilipyurik@meta.ua

Літературне Запоріжжя

Українські літератори

Зарубіжні літератори