Головне для Марічки Яремчук – освіта, а конкурси й перемоги - попереду

|

Буковинські зустрічі 

Віра СЕРЕДА 

Цьогорічне літо запам’яталося давно запланованою подорожжю на Буковину. Коли ж до того трапилася нагода познайомитися з Дариною і Марічкою Яремчуками, я не вагалася жодної секунди. Вони й запросили мене на концерт, коли дізналася про моє велике бажання побачити й почути виступ Марічки.

 

Дарина – вдова народного артиста України, лауреата Національної премії імені Тараса Шевченка Назарія Яремчука. Нині працює директором учбово-методичного центру культури Буковини управління культури Чернівецької облдержадміністрації. Марічка – його дочка від другого шлюбу, в якому, за словами багатьох його колег, із котрими мені довелося спілкуватися, він був надзвичайно щасливим.

«І бриніла пісня батьківська…»

Уперше я побачила Дарину та Марічку 23 вересня 1995 року в Національному палаці культури «Україна», де 23-24 вересня відбулися ювілейні концерти, присвячені 25-річчю творчої діяльності Назарія Яремчука. Він мріяв про них. На жаль, пройшли концерти без нього – підступна хвороба вирвала митця із життя. Провели ж їх його друзі та колеги. Марічці тоді було два рочки. Тож цілком логічно, що вона пам’ятає й знає про свого тата лише з розповідей мами, друзів батька та родини. Добре, що збереглися прекрасні відеозаписи з виступами Назарія, його численні фотографії, аудіозаписи. Тому є можливість вивчати його репертуар та манеру виконання. Марічка любить пісні свого тата, бо, вважає, він мав витончений смак і гарно їх добирав. У її репертуарі є пісні з репертуару батька. У концертах вона виконує пісні: «Троянда», «Стожари», «Свічка», «Ліхтарики», «Килим з маків», «Земле, радій», попурі з його пісень.

Концерт, на який мене запросили, мав відбутися в невеличкому буковинському містечку Кіцмань, відомому своєю музичною школою, до створення якої безпосередньо причетний письменник Михайло Івасюк. У ній зробили свої перші музичні кроки поет і композитор Володимир Івасюк, відомі українські співачки Оксана Савчук (дует «Писанка») та актриса Людмила Шкуркіна. До речі, перші роки дитинства Володимира Івасюка минули в будинку, який належав колись дідові Сидора Воробкевича, відомого буковинського письменника, композитора, музично-культурного діяча, художника.

…День видався ясним і сонячним. Місцевий стадіон заполонили гарно одягнені кіцманчани й гості. Багато людей було у вишитому вбранні. Очі розбігалися від розмаїття кольорів. Це був великий концерт хорових, музичних і танцювальних колективів із усіх куточків Кіцманщини. Завершувала дійство юна співачка: 16-річна Марічка Яремчук, яка відома не лише на Буковині, але й за її межами. Вона виконала пісні: «Жовтий лист» Валерія Громцева на вірші Володимира Івасюка, «Святковий день» із репертуару Назарія Яремчука (музика Олександра Пушкаренка – вірші Вадима Крищенка) та попурі з популярних українських естрадних пісень. Глядачі тепло приймали юну співачку. Її виступ став окрасою цього концерту. Струнка, доброзичлива, приваблива, артистична.

У концерті серед інших виступив також хоровий колектив «Кіцманські молодички», з якими співпрацює талановита дівчинка. Разом вони дають концерти навіть за кордоном. Наприкінці вересня їх запросили взяти участь у зйомках нового випуску передачі «Фольк-music» на першому Національному телеканалі.

«Від матері доні добро передам»

Узагалі ж Марічка доволі часто виступає перед земляками. Нещодавно взяла участь у великому концерті на міжнародному гуцульському фестивалі у Вижниці, де 1967 року Левко Дутківський створив вокально-інструментальний ансамбль «Смерічка», солістом якого з листопада 1969 року був Назарій Яремчук. Буває й у школах області. Особливо їй запам’ятався концерт у Заставнівській школі.

- Школярі організували весною цього року вечір, присвячений двом пісенним побратимам Володимиру Івасюку та Назарію Яремчуку, - розповіла мама Марічки Дарина Яремчук. – Запросили сестру Володимира – Оксану і нас із Марічкою. Зустріч розпочалася з виступу Оксани про свого брата Володю, якому в ті дні виповнилося б 60 років. Я розповіла про Назарія, а Марічка завершила цю теплу зустріч своїм концертом. Діти дуже бурхливо сприйняли виступ Марічки. Коли пролунала фінальна пісня, вони побігли всі до сцени, щоб узяти у неї автограф. Ми змушені були з дирекцією школи перевести Марічку в класну кімнату, куди по черзі заходили діти, й вона протягом півтори години підписувала їм свої афіші.

Коли ми їхали в Кіцмань на концерт, Дарина поставила аудіокасету з піснями, яку Марічка спеціально записала й подарувала їй, коли матуся протягом півтора року змушена була працювати в Італії за своїм першим фахом - медсестрою, щоб забезпечити дочці фінансову підтримку в навчанні й досягненні співочої мети. Адже робота в студії, запис музичного акомпанементу, концертні костюми потребують чималих коштів. Дарина подолала не одну перешкоду, щоб забезпечити дочці умови для гарного навчання й змогла дати їй гідне виховання. Коли слухаєш записану на касеті власну пісню Марічки «Біль» і не знаєш, що вона створила її в 11-річному віці, то можеш подумати, що її написала доросла людина із солідним житейським досвідом – таке глибоке філософське підґрунтя в цієї пісні й така зовсім не дитяча її інтерпретація… Мушу зізнатися, пісні Марічки на мене справили набагато сильніше враження, ніж виконання деякими нашими «зірками» та заслуженими артистами України низькопробних творів. Сама ж Марічка – чудова, гарно вихована дівчинка, цікава співрозмовниця, щира й добра.

Із першого класу вона мріє стати співачкою

Цього року Марічка Яремчук успішно закінчила Чернівецьку гімназію №4, яка славиться викладанням англійської мови. На всеміських зборах кращих випускників вона отримала срібну медаль. Із нагоди закінчення школи написала й виконала на випускному вечорі, що відбувся в Чернівецькому музично-драматичному театрі, власну пісню «Школа… школа…». Багато присутніх у залі плакали, і виконавиця за роялем - також.

Свій майбутній фах талановита дівчинка визначила уже з першого класу, тому цілеспрямовано готувалася до вступу у виш, щоб у майбутньому стати естрадною співачкою, як її тато. Закінчила музичну школу. Додатково протягом п’яти років займається вокалом у відомого чернівецького педагога Оксани Кирилюк. Нещодавно успішно витримала фахові іспити в Київську муніципальну академію естрадно-циркового-мистецтва імені Леоніда Утьосова. Нині навчається в класі педагога Наталії Єфименко. Конкурс на обрану спеціальність був солідний – сім осіб на місце.

- Чому саме цей заклад обрала? – запитую в Марічки.

- Із 1999 року педагогічним колективом та керівництвом академії вирішено питання акредитації вузу за другим рівнем, а ліцензування спеціалізації «Естрадний спів» фаху «Музичне мистецтво» - за IV рівнем акредитації. Крім того, академія в рамках навчального комплексу підтримує тісні зв'язки з Національною музичною академією України імені Чайковського та Театральним університетом імені Карпенка-Карого. Для мене це дуже важливо.

- Зарахування відбувалося не лише за результатами тестування?

- Так, треба було ще скласти іспити з фахових дисциплін. Три позиції з вокалу: хіт держави – я виконала пісню «Незрівнянний світ краси» Левка Дутківського на вірші Анатолія Фартушняка (одна з перших пісень Назарія Яремчука – Авт.), а капела - буковинську народну пісню «Ой летіли журавлі», яку дуже любив Іван Миколайчук, та світові хіти з репертуару Лари Фабіан та Луї Армстронга англійською мовою. Крім того, треба було здати сольфеджіо, сценічну майстерність, хореографію та дефіле під запропоновану мелодію.

- Ти склала також тестування з англійської мови. З якою метою?

- Заочно я навчатимуся на факультеті міжнародних відносин (відділення міжнародної інформації) в Чернівецькому національному університеті. Адже в гімназії вивчала англійську та німецьку мови. Коли була декілька разів на канікулах в Італії, почала вивчати італійську.

Марічка співає серйозно з шести років – тоді вона взяла участь у конкурсі «Буковинська зірочка» й отримала приз глядацьких симпатій. Виступала в концерті День України на «Слов’янському базарі» (2002) у Вітебську (Білорусь), стала лауреатом Всеукраїнського телевізійного вокально-хореографічного конкурсу «Крок до зірок» (2004), отримала приз у номінації «Надія «Шлягеру» на фестивалі «Шлягер року-2004». Мала виступи в Польщі, Болгарії, Італії.

Цього року мріяла взяти участь у відомому пісенному конкурсі «Нова хвиля» в Юрмалі. Щойно дівчинці виповнилося 16 років (Саме з цього віку допускають до конкурсу. – Авт.), вона одразу ж відправила заявку на участь електронною поштою. Отримала запрошення. Але через випускні тести та вступну підготовку їй довелося відмовитися від участі у фінальному турі.

- Я відіслала на конкурс дві пісні з репертуару Лари Фабіан та Луї Армстронга, - розповіла Марічка. – Мені зателефонували з дирекції конкурсу й запросили на півфінальний відбір до Києва. Я поїхала, виступила. Але коли мене запросили вже на відбір у Москву, відмовилася, оскільки тривало незалежне тестування. Освіта для мене важливіша, а такі конкурси у мене ще попереду.

Запоріжжя – Чернівці - Кіцмань – Запоріжжя

На знімках:

 

«Співа свою пісню чарівна Марічка…» (Кіцмань, 2009)

 

Дарина (верхній ряд, третя зліва) та Марічка Яремчуки з колективом «Кіцманські молодички»

 

Марічка з мамою Дариною після успішного виступу

 

Очі розбігалися від розмаїття кольорів. Багато молоді було у вишитому вбранні