ПАРОСТКИ «СМЕРІЧКИ» - КІНОКАДРИ, ЯКИХ НЕ СТЕРТИ

 

 

КІНОКАДРИ, ЯКИХ НЕ СТЕРТИ

ВІА «Смерічка» з українським словом пісень на музику в новому стилі, де поєднувався український фольклор із сучасними ритмами, захоплено сприймали різномовні зали й багатотисячні стадіони, упокорені магією новопосталої позачасової пісні, що переможно вийшла на люди у неповторній ідеально-мелодійній темпоритміці та одухотворенні радості.

ДНІ культури України в Естонії, в яких брав участь ансамбль «Смерічка», збирали, за словами Левка Тарасовича, переаншлаги - багатотисячні слухацькі обшири, надихнули естонських кінематографістів, а започаткували розмови захоплені дивовижною красою колективу журналістка Енне Хіон та режисер Вірве Коппель, на створення фільму «Виступає «Смерічка» під керуванням Левка Дутковського». Зйомки фільму проходили в Карпатах. У виконанні ансамблю та солістів Василя Зінкевича і Назарія Яремчука прозвучала «фірмова» пісня «Смерічки» «Горянка» Левка Дутковського, а потім він був заборонений до демонстрування через показ солістів у чорно-червоній стилізованій гуцульській ноші на фоні величної природи Карпат, жовто-синіх хат передгір'я та незрівнянного співу, до яких коментатор повідомляв про гордий український народ, який ніколи не падав на коліна перед загарбниками.

У 1975-му та наступних роках велика популярність ансамблю розширює географію його гастролей, які з тріумфом проходять у населених пунктах Західної України, у Києві, Ленінграді, в Білорусії.

Шістнадцять країн світу закупили фільм. По Центральному телебаченню він демонструвався лише один раз, а потім сліди його зовсім загубились. «Після зйомок цього фільму ...нас постійно «розбирали» й критикували, - згадував Левко Дутковський, - на партзборах, хоча ми не були членами партії, створювали для нас певні творчі «умови» ...Довелося покинути філармонію і «Смерічку». Першим пішов Василь Зінкевич і почав працювати в ансамблі «Світязь».

На прохання Назарія Яремчука Левко Дутковський все ж повертається. «...У 1979 році, - розповідає маестро, - я зробив нову «Смерічку», взяв ще Віктора Морозова... Ми здивували глядачів новими костюмами від Алли Дутковської, піснями, лазерно-світловим шоу... Знову почалися виступи в Москві. ...Почалося цькування «Смерічки», мені «шили» націоналізм». І Левко Дутковський перейшов на іншу роботу.

Змінюється керівництво ансамблю «Смерічка» - обов'язкового й незмінного багаторазового учасника популярних телевізійних конкурсів, фестивалів пісні «Київська весна», «Кримські зорі», «Білоруська музична осінь», «Московські зірки», учасника зарубіжних поїздок у Чехословаччину, Румунію; бере участь у Всесоюзному фестивалі «Вогні магістралі-77», виїжджає на гастролі в Іркутську, Амурську, Читинську області, Хабаровський край та Бурятію, а також у НДР.

«Смерічка» полонила вибагливу німецьку публіку одразу, як згадував Назарій Яремчук, незважаючи на те, що тут щороку в телеконкурсі «Золота нота» брали участь зірки світової естради. Ансамбль зачарував соковитістю звучання, жвавими ритмами, бадьорістю наспівів і самобутньою красою сценічного одягу, який гармоніював з настроями мелодій. Пісні Левка Дутковського «Посміхнулась ти мені» та «Жива вода», як і «Золотоволоска» Володимира Івасюка, довелося співати кілька разів. На прохання слухачів буковинці виконали й пісні свого першого репертуару - «Червону руту», «Два перстені», «Пісня буде поміж нас», «У Карпатах ходить осінь». Концерт колективу тривав до третьої години ночі. Перша зарубіжна аудиторія зрозуміла, полюбила талановитих чернівчан. Хіба ж не музика - єдина і найзрозуміліша для всіх націй міжнародна мова, надійний посол миру?

Олександр Довженко назвав пісню поетичною біографією народу, Левко Дутковський - незрівнянним світом краси. Ансамбль «Смерічка» неповторним репертуаром пісень, талановитою виконавською манерою повноцінно творив їх. Унікальні пам'ятки музейної виставки «Світ пісенної краси» у Чернівецькому краєзнавчому музеї, у більшості своїй подаровані йому родинами Михайла Івасюка, Левка Дутковського, Лідії Ротару, Назарія Яремчука, Павла Дворського, фотографом з Тернопільщини Романом Островським, а також Чернівецькою облфілармонією, рідкісні на сьогодні вже навіть у нашому краї й зовсім або майже невідомі підростаючому поколінню це платівки, фотографії, сценічні костюми, документи, а також аудіокасети та диски.

Композитори Левко Дутковський, Володимир Івасюк у пісенній творчості 70-х років XX століття першими відчули, відтворили красу єднання фольклору й «нової хвилі» джазових ритмів, полонили шанувальників музики «Незрівнянним світом краси», «Червоною рутою», «Водограєм», «У Карпатах ходить осінь», «Горянкою»...