Євген   ДУДАР

 

Г Л О Б А Л І З А Ц І Я   Г Л У П О С Т І

І   С Т А Б І Л І З А Ц І Я   П І Д Л О С Т І

 

Спроба маленької дискусії, або ж думки політологів хутора "Мозамбік" – Вані Молдавана, Віті Царапкіна та Ізі Чачкеса,

викликані одкровеннями відомого політолога США

Збігнєва Бжезінського.

 

Достойний пане!

Читали Ваші прогнози й Ваші поради. І подані у книжці "Стратегічне передбачення", й виголошені у Ваших промовах на політичних дискусіях.

Всією громадськістю хутора "Мозамбік" схвалюємо думку про те, що штаб-квартиру Ради Європи треба перенести до Києва "...давньої столиці Київської Русі..., яка тисячу років тому мала реальні зв"язки із заходом..."

Бо де ж тому центрові ще базуватися, як не у географічному центрі Європи?

Звісно, Ви прогнозуєте на перспективу. Та-а-а...До самої перспективи ще, як куцому до зайця. Аби Ви хоч трохи мали уявлення, чому наша чарівна

Юкрейн не йде до Європи "семимильними кроками," а за архаїчним висловом архаїчного "вождя світового пролетаріату" робить "крок вперед –два кроки назад", ознайомимо Вас із думками політологів хутора "Мозамбік" Вані Молдавана, Віті Царапкіна та Ізі Чачкеса.

 

До речі, хутір "Мозамбік" – це не загуменки Африканської держави Мозамбік. Це умовна адміністративна одиниця у центрі джунглів Європи. З конкретними племенами, умовно-уявними вождями, вождиками та шаманами цих племен. Але мова піде не про хутір "Мозамбік" зокрема, а про Україну взагалі. Про її перспективи з погляду Вашого, погляду нашого і погляду того, хто "...неситим оком на край світу заглядає, чи нема країни, щоб загарбать..." Умовно назвемо його "припутаний родич", або ж простіше - припутень.

Те, що Україна - споконвічна європейська держава, сумнівів не маєте ні Ви, ні ми, ні жодна нормальна людина. Сумніваються лише сумнівні політики, сумнівні історики та безсумнівні паршуки. Незалежно від того, де возсідає його гузиця. Чи під кущем бузини в джунглях Європи, чи у якійсь дірці Європарламенту, чи на "царському троні" якогось кремля. Велике і чесне може побачити лише людина велика і чесна. Ліліпутани бачать лише те, чим вони опутані і в чому заплутані. Те, що їм вигідно бачити.

Думаємо, Вам відома праця британця Ланселота Лавтона "Україна - найбільша проблема Європи". Себто, його промова,  виголошена ще у 1939 році на засіданні Близько- й Середньосхідного товариства. Зокрема,  оці слова:

" Упродовж трьох окремих періодів Українська держава існувала. Перший з них – від дев`ятого до тринадцятого сторіччя. Упродовж цих понад триста років на території, знаній сьогодні, як Україна, існувала потужна й культурна держава, одна з найпередовіших у Європі. Держава під назвою Русь була Україною, а її столицею був Київ. Хоч її зв`язки з північчю були різні. Росіяни говорять, що вона була тотожною з Росією, тобто з нацією, яка заіснувала кілька століть пізніше. Внаслідок цього вони присвоїли собі її територію, її народ, її героїв, її святих, її культуру і все майно. А проте їх власний історик Ключевський признає, що населення тих двох районів "...склалося з двох окремих етнічних груп..." Насправді Московія була ученицею України і завчила від неї все, що тільки знала. Але від хвилини анексії (Переяславської зради – Є.Д.) України і зміни своєї назви на "Росія", вона навмисне намагалася спихати Україну на задній план і гальмувати її розвиток...Заборонено було вживати української мови в школах і наукових та історичних працях. Не тільки все можливе було зроблено, щоб витиснути й ліквідувати українську мову, але знищити національну свідомість, що насамперед виявляється в мові..."

Це було сказано чужинцем ще у 1939 році.

Сьогодні - двадцять перше століття. Репнула "тюрма народів" - російська імперія. Розсипався "самый гуманный в мире" концентраційний табір - Радянський Союз. Гноблені й визискувані народи, здається, здобули незалежність. Але... як твердить політолог хутора Ваня Молдаван: " Доки в Московському кремлі догниватиме труп першого найкривавішого терориста світу Владіміра Ульянова, а у тронному сідилищі кремля возсідатимуть його тіні - авантюрні припутні , - світ спокою не матиме... Бо істина глаголить: один дурень за престольним столом може нав`язати стільки Гордієвих вузлів, що сотні вчених за десятками круглих столів віками їх не розплутають"...

Отже, тоді, у 1939 році, вчені били тривогу. А політики "грали у дурня". І догралися, що два світові параноїки –Сталін та Гітлер- потопили у крові півсвіту. Україна у цій міжімперській м`ясорубці втратила десятки мільйонів кращих синів та дочок, поплатилася тисячами зруйнованих сіл і міст, сплюндрованою землею і волею. Та й зосталася "проблемою Європи". Козирною картою двох світів. Бо "дикому" світові хочеться тримати її на прив`язі, а цивілізованому світові – збагатити нею цивілізацію...

Бо нормальний світ глобалізується. Аби вижити. Принаймні так трактують натхненники глобалізму, оптимісти. Мовляв, чим більший людський мурашник, тим легше жити. Песимісти вважають, що чим більше метушні, тим легше красти. Отже? глобалізація та глобалізатори бувають різні.

Із попередніх історичних проблисків знаємо, що існує держава "під сучасною назвою Росія", яка хронічно хвора на глобалізацію імперської глупості і стабілізацію шовіністичної підлості. Рецедиви імперського сказу, що супроводжуються бредовими галюцинаціями, жаданням чужої крові і територій..."Хроніка" спадкова - у головах вождів та вожчиків цієї держави. Відома письменниця Герта Мюллєр із цього приводу застерігає: "Європо! Обережно! Путін хворий минулим!" Ви ж, шановний пане Бжезінський, відзначаєте, що "...Російський шовінізм веде у нікуди"...І його дії в Україні - "...це форма міждержавної агресії..."

Усе це так. Бо коли у нормальних людей глобалізація – це прагнення вписатися у цивілізований світ, то у московитських шовіністів – поставити себе над світом. Як хваляться їхні "стратеги": "Превратим мир на "Русский мир". Отже, заява сучасного плутаного "вождика" про те, що вони будь-яким способом "захистять" усяких "русскоязичних", де б вони не проживали, ще раз підтверджує їхні пориви.

Політолог хутора "Мозамбік" Ваня Молдаван запевняє, що ці пориви часто розбуджуються, провокуються імпульсами генетичних проблем самого вождя, чи вождика.

"Для прикладу, - каже Ваня,- уявіть собі миршавеньку тюльку ( по-русскоязичному - хамсу), клоновану у якомусь "акваріумі", котрій вклали у думавку, що вона - могутній кит, на якому тримається світ..."

Це, так би мовити, - теорія. А практика - те, що мали свого часу в Німеччині: "Deitchland uber alles!" Сьогодні - "Rusland uber alles!" І "хворий вчорашнім" - ф"юрер.

Та ж сама мораль, ті ж самі методи, те ж саме хамство. Лише більш підлотно удосконалене, більш цинічно "умотивоване" і більш технічно оснащене. Приклади вчорашнього дня: Варшава, Будапешт, Прага... Приклади сього часу: Молдова, Чечня, Грузія,  тепер – Україна. Вождики мінялися, а рецидиви загарбницького хамства "стабілізували".

Країна Московія "під сучасною назвою Росія" з`явилася при цареві Петрові І. Цареві, який вирішив московитів прирусити. Себто "притулити" до Київської Русі. І єдиному московитському цареві, який додумався "прорубати вікно в Європу". Правда, до дверей не додумався. Тому і в сучасних російських царків звичка, як у дешевого хахаля – до Європи "залицятися" через вікно.

А Європа досі не може второпати, де у "залицяльника" двері? Не відає, що за тим "вікном" коїться. Та зі  своєї традиційної наївності, обережності і звички дотримуватися прислів"я: "Чеши дідька зрідка, аби гладкий був" – чеше. Словом, як каже другий політолог хутора "Мозамбік" Вітя Царапкін:

"Москва бреше, а Європа чеше"...

Та скільки б ти дідька, себто чорта, не "чесав",  він "гладким", тобто ангелом не стане. Навіть тоді, коли його "чешуть" Ангелиці. "Чекистов вчерашних не бывает" – сказав "царьок" Путін.

Третій політолог хутора "Мозамбік" Ізя Чачкес уточнив: " Злочинців вчорашніх також не буває"...

Отже, шановний пане Бжезінський, Ваша порада, як вийти, із розпочатої Путіним війни Росії проти України: "... Обговорити з росіянами формулу кінцевого компромісу, який забороняє відкрите і масштабне застосування сили і спробу дестабілізувати ситуацію"... не дуже й допоможе.

Як запевняє Ваня Молдаван: "Фюрер Rusiche-Faterlandu Wladen-Puten – чекіст. А в чекістів формула одна: "Найти врага".

Правда, для цього вони спочатку шукають у сусідній державі "друга". Ну, допустім, колишнього зека... Створюють йому якусь "партію". На зразок "Регіонов", "Єдиной России". Напихають туди своєї шантрапи. А тоді ці регіони оголошують зоною своїх інтересів. І..."спасают "русскоязичніков"...

Танками, "градами", бомбами, брехнею, диверсіями і т.д., і т. п. Так було у Чечні, яка захотіла волі, так було у Молдові, яка вирвалася на волю, так було у Грузії, так сьогодні в Україні.

Отже, шановний пане, коли Ви будете "обговорювати" з чуркіними, чи лавровами, заборону "відкритого і масштабного застосування сили", вони Вас спитають конкретно: "Де ви бачите відкрите й масштабне"? Масштабне – це коли в небо летять сотні міжконентальних ракет, земля горить від моря і до моря, а якихось кілька тисяч головорізів, кілька сотень танків, "градів" – звичайна гуманітарна допомога... Ми – відкриті. І кожної весни можемо влаштувати комусь "Русскую весну"...

Що ж до формули цивілізованого світу, й особливо Європи, у цій ситуації, то вона хилиться до моделі: "Своя сорочка – ближче до тіла"...

На перштий погляд воно й природньо. Для живої істоти й для держави. На жаль, прихильники цієї формули часто зостаються і без "сорочки", і , у кращому випадку, з понівеченим "тілом."

Ваня Молдаван каже, що про це варто було б пам"ятати і тим, хто служить "свахами" біля терористів-припутнів, і тим, хто будує для них Містралі. А деяким політичним дамам з Апенінського "чобота" варто б проаналізувати ще й ситуацію з Кримом.

Знаєте,  пане Збігнєве, нашим хуторянським політологам інколи здається, що Європа, та й, взагалі, цивілізований світ, живе у паралельному світі.

Навіть жителям хутора "Мозамбік" і "русскоязичниці " буфетниці Клавці зрозуміло, що Москва веде відкриту війну проти України. Загарбницьку, підлу, жорстоку й дику. І навіть такий компетентний політик, як глава величезної держави –Сполучених Штатів Америки "засуджує" Путіна лише за те, що він "підтримує в Україні сепаратистів..." Але одна справа - сепаратизм, а зовсім інша – тероризм, бандитизм. Одна справа "підтримувати", а зовсім інша - організувати збройне втручання у внутрішнє життя іншої держави, загарбувати її території.

Вибачте, пан Обама, може, не все знає. В Україні воюють путінські головорізи, російськими танками, російськими гарматами, "Градами" , "Буками" Під своїм триколором та кровожадним двоглавим орлом. Невже не зрозуміло, що Росія їх не "підтримує", а посилає? І називається це вторгненням на чужу територію, кривавою, дикунською агресією. Невже демократичний світ до такої міри задипломатизувався, що розгнузданому амбітному хамові, який провокує третю світову війну, не може сказати , хто він і чого вартий? Зупинити мракобіса?

Кажуть, що американці останнім часом почали перевіряти свої аеропорти, бо десь із якоїсь дірки якоїсь Аль-Каїди ніби просочилася інформація про підготовку нових терактів. Пригадайте, пане Бжезінський, страшну трагедію хмарочосів у Нью-Йорку. Вона сталася, коли світ заговорив про звірства московитських "миротворців" у Чечні. Після цього наглого теракту США "стишили" розмови про Чечню і почали активно шукати якогось Бен-Ладена та його Аль-Каїди.

Чи не тому сьогодні знову "активізувалася Аль-Каїда", що світ гримить про звірства Московської кремлівської хунти в Україні? Про загарбання чужих територій? Чи не тому "євреї вбили" арабського хлопчика і почалися нові конфлікти на Близькому Сході, що Ізраїль став на бік України?..

А пані Меркель так загуманізувалася, що радить українській владі сідати за переговори з мародерами, бандюками , тими "сепаратистами", які вбивають невинних людей, нищать їхні оселі, руйнують заводи й фабрики, культурні заклади, святині. Та ще й у переговорники рекомендує путінського прихвосня в Україні – Медведчука. Того Медведчука, який постійно роздуває "федералізацію України", і, видно, пов`язаний з Путіним не лише кумівством, а й іншими потаємними вузлами.

Про самих гітлерів, фюрерів, варто сказати окремо. Адолько був розумнішим за Вована. Він, коли окупував території інших держав, не руйнував інфраструктуру. Навіть карав за її спеціальне нищення. Адолько Гітлер навіть колгоспи на окупованих територіях не розганяв.

Порівняйте "спасіння русскоязичного населенія Донбасу" Вованом путаним. Створення так званих Донецької та Луганської республік.

"Спасителі" нищать заводи, фабрики, дороги, мости навчальні заклади, вбивають невинних громадян цього краю, грабують, ґвалтують, прикриваються, як живим щитом. Питається, що це будуть за "республіки" без засобів життя? Без інфраструктури для життя? Та, може, й узагалі без життя? Мертва зона зі статусом "государственності русского язика"?

"Владен Путен", як називає цього терориста Ваня Молдаван, веде проти України не гібридну війну, а етнічну. Мракобісний захисник "русскоязичніков" у загарбаному Криму вже ліквідував паростки "братського" українського шкільництва. За розмову українською б"ють, знущаються, вбивають. Те ж саме твориться й на Донбасі...

Але, шанований пане, страшний, дикунський теракт, який вчинили москвини з міжнародним авіасудном 17 липня, жорстоко свідчить, що глобалізація московської імперської глупості і міжнародного хамства вже не обмежується Кримом, Донбасом, чи Україною. А якщо послухати глашатая путінських ідей Д. Кісєльова, що Росія своєю воєнною потугою може в одну мить стерти з лиця землі Сполучені Штати Америки, то вже задумуєшся: чи зостанеться після цієї маніакальної "миті" планета Земля, хворобливе"ліцо" самого запопадливого глашатая та його біснуватих натхненників?..

Тепер, пане Бжезінський, стосовно дуже "жорстоких" с а н к ц і й заходу щодо загарбника України. І допомоги тим, хто воює проти окупантів. Кажуть, що санкції вже впровадили й до самих терористів. Вони тепер "не в`їзні" у західний світ. Кажуть, якийсь там один їхній Попандопуло, що оголосив себе "головнокомандувачем" цієї банди, зухвало заявив: "Не їх нам питати,  куди своїми танками в`їжджати"...

А допомога борцям за волю України якась загадкова. Складається враження, що для загарбника захід будує надсучасні мілітарні кораблі, а на борцях проти окупанта випробовує бронежилети...

Та повернемося, шановний пане, до Ваших віщувань щодо Києва, його майбутньої функції в Раді Європи.

Компетентні служби хутора "Мозамбік" твердять, що у фюрера Raschen Faterlandu і його SS ( сторожових собак ) є план другого етапу "Русской весны" – " Крестный ход "Русского православия".

Оскільки "вождь" прирівняв російське православ`я та його "головнокомандуючого" Кирила (Гундяєва) до ядерного щита "Родіни", а "головнокомандуючий" натякає, що " Россия, Украина, Беларусь – это есть "Святая Русь", то психотропна зброя цього "щита" і її носії найближчим часом будуть активізовані. Враховуючи те, що від 1943 року - часу реанімації Сталіним російського православ`я і потаємного надання йому функцій спецслужб,  - "так склалося історіческі", що в Україні, чи не найбільше парафій цієї імперської "церкви". Отже, "точкові удари", пропоновані оскаженілими припутнями, буде куди наносити. А може, ще й не точкові. Глава синодального відділу з відносин цієї "церкви" і суспільства Всеволод Чаплін відвертіший:

" Я думаю, что нужно подумать о мощном военном присутствии России во всех регионах, где люди просят защиты от оранжевых экспериментов, от разного рода цветных революций. То, что люди будут участвовать в боевых действиях, этого не нужно бояться. Армии нужно наконец дать настоящую работу. Вполне можно было бы отправить действующие войска..."

Та вже й подейкують, що "головнокомандуючий" Кирило прикидає - навічно отаборитися у Київській Печерській лаврі, а фюрер – Путен

нібито запевняє, що оскільки "Київ - мать городов русскіх", то "Святая Русь" має рішуче зробити Drang nach Westen!

Отакі, шановний пане Бжезінський , "святі" пориви оскаженілого сатани.

Тільки ж "Westen" цього чумного пориву може не закінчитися Києвом і навіть Україною...

Розтлумачте, достойний пане, це Західному світові. Вас він більше зрозуміє, ніж нас.

 

З пошаною до Вас!

За дорученням

політологів хутора "Мозамбік"

хронолог Євген ДУДАР

20 липня 2014 року