Післямова до фестивалю

ВІРА СЕРЕДА (ТЕКСТ І ФОТО)

 

Із 30 травня 2015 року протягом чотирьох днів тривав І Міжнародний фестиваль української ретро-музики імені Богдана Весоловського з нагоди сторіччя від дня народження видатного композитора (30.05.1915 – 17.12.1971). Хоча митець і народивсь у Відні, де тимчасово жили його батьки, навчавсь він у Стрийській гімназії, потім - на правничому факультеті Львівського університету та Вищому музичному інституті імені Миколи Лисенка. У 1938-1939 роках молодий правник Весоловський став учасником подій у Карпатській Україні. Однак її незалежність тривала недовго, й Весоловський змушений був рятуватися від переслідування. Ставши емігрантом, він не загубивсь у світах, пройшов через лихоліття Другої світової війни, фільтраційну зону, вижив завдяки набутим знанням. Головне ж - він зберіг своє українство, отримавши титул «батька» української танцювальної музики. Останні 22 роки свого життя композитор жив у Канаді, де очолював українську секцію Канадського радіо.

На фестиваль приїхали поважні митці, зокрема, й ті, хто знав Весоловського, досліджував його творчість, співпрацював, виконував його твори.

Прелюдією усім фестивальним заходам стало відкриття виставки «Бонді або повернення Богдана Весоловського» в Львівському музеї етнографії та народного промислу ІН НАН України. В експозиції зібрали унікальні речі з архіву композитора Весоловського, приватних колекцій Надії Кос і Любомира Янушевича (платівки, листи, сімейний фотоальбом, дипломи, легендарна гармонія Анатоля Коса та Володимира Мигаля, інші речі епохи 30-х років минулого століття).

Кульмінацією урочистостей з нагоди сторіччя від дня народження Богдана Весоловського стали гала-концерт «Ти танго заспівай мені» гостей та лауреатів І Міжнародного фестивалю української ретро-музики імені Богдана Весоловського у Львівській опері та концерт до сторіччя від дня народження Богдана Весоловського у Київському національному академічному театрі оперети.

 

 

Ушанували видатного стриянина

Із самого ранку 30 травня до родинного гробівця Весоловських у Стрию почали прибувати поважні гості: голова оргкомітету фестивалю Ігор Осташ, режисер документального фільму про видатного композитора Станіслав Литвинов, виконавці пісень Весоловського Василь Бокоч й Ерко, дослідник творчості Богдан Нагайло, дружина композитора Анатоля Кос-Анатольського Надія Кос, яка мала зустріч із митцем під час його перебування в Україні, далекі родичі, земляки. Усі взяли участь у панахиді на могилі Богдана Весоловського, поклали квіти.

 

Музейні експонати, присвячені родині Весоловських

Цікаву екскурсію в Стрийському краєзнавчому музеї «Верховина» та меморіальному комплексі «Борцям за волю України» провела заступник директора з наукової роботи краєзнавчого музею Зеновія Хамас, привернувши особливу увагу до експозицій, присвячених родині Весоловських, висловивши подяку Ігорю Осташу, що взявся за цю тему, адже Богдан Весоловський – стриянин, яким дуже пишаються земляки.

Ігор Осташ розповів про стрийських ревелєрсів. Це музиканти, які виступали, як правило, у програмах ревій чи кабаре, але у їх репертуарах були не тільки веселі чи гумористичні пісні, а й ліричні і «сентиментальні» твори. В експозиції музею - два фото ревелєрсів. На одному – із отцем Іваном-Мирославом Любачівським, на іншому – без нього. Усі ревелєрси – випускники стрийської гімназії. Дослідженням було встановлено, що було двоє керівників цього хору. Це підтвердила друга світлина, що помістив у своїй книжці «Аргентинська паланка» Зіновій Патоля, котрий виїхав в Аргентину. Завдяки йому й маємо другу світлину, а також поставлено крапку щодо будинку Богдана Весоловського в Стрию. Бо Зіновій написав у книжці: «Богдан Весоловський був одним із керівників хору, і ми збиралися на репетиції у нього вдома на Коліївці». Стопроцентну ж розв'язку дав родинний альбом. Сім'я до виїзду в Австрію, до народження Весоловського жила в будинку на вулиці Шашкевича. А повернувшись, оселилася на Колійовій.

Біля стенду, присвяченому родині Весоловських, Зеновія Хамас розповіла про репресії 1939-1941 років, першими жертвами яких стала інтелігенція Стрия. На той час мама Богдана Марія Весоловська очолювала жіноче товариство. Її арештували 1940 року й кинули в тюрму. Є цікаві спогади, як енкаведист одного разу замахнувся на неї, але це була настільки поважна жінка, котра знала собі ціну, що її вистачило подивитися й сказати: «Я маю сина такого, як ви». І він відступив. Врятувало те, що її відправили на Урал (є такі спогади). Вона була домогосподинею в якогось інженера. Потім вона повернулася до Стрия. Жила в Дрогобичі, але похована в Стрию в горбівці біля чоловіка.

 

«Стрийське танго»

Відкриття І Міжнародного фестивалю української ретро-музики імені Богдана Весоловського відбулося в Стрию біля його будинку по вулиці Чорновола, 11 (колишня Колійова). Десять пар зразкового ансамблю естрадного танцю «Пролісок» (керівник Ірина Марюк) під музику Весоловського підкорили всіх мистецтвом танго й залишили незабутнє враження. Потім усі попрямували в будинок культури.

Спочатку на сцену запросили дипломата, політика, науковця, Надзвичайного й Повноваженого посла України в Канаді 2006-2011 років, голову оргкомітету І Міжнародного фестивалю української ретро-музики імені Богдана Весоловського Ігоря Осташа. Він представив почесних гостей. А потім познайомив із програмою міжнародного фестивалю.

Перед демонстрацією фільму про Бонді Ігор Осташ відрекомендував режисера Станіслава Литвинова, розповів про шлях, який довелося подолати, щоб зробити цей документальний фільм.

Культурно-мистецька акція зі вшанування Богдана Весоловського проводилася в рамках відзначення 630-річчя міста Стрия. Земляки гідно вшанували славного творця, патріота, великого стриянина. Зі сцени звучали пісні композитора, що стали золотим фондом української музики. Ведучі знайомили присутніх у залі зі Стриєм часів Весоловського - містом високої творчості, мистецьким центром. Тож не дивно, що саме тут, у цій мистецькій аурі, мусив народитися як композитор зачинатель української легкої музики Богдан Весоловський. Сюди приїздили на забави гості з Дрогобича й Борислава, Львова й Станіславова. Бували навіть гості з Варшави.

Учасники театралізованого дійства обрали для виконання по два твори Богдана Весоловського. Серед інших прозвучали пісні «Бродяга», «Була дівчина, як цукерок», «Серце», «Чи справді», «Параска», музика у виконанні стрийського джаз-бенду. Народний артист України Василь Бокоч виконав твір «Лети, тужлива пісне», а наприкінці - «Прийде ще час», яку підхопили всі учасники концерту.

Супроводжував концертне дійство зразковий ансамбль бального танцю «Пролісок» (керівник Ірина Марюк).

Враженнями від театралізованої вистави поділилася Надія Кос, член журі конкурсу молодих виконавців, яка викладає хорове диригування у Львівському музичному училищі:

- Я в захопленні. Вірила, що стрияни покажуть дуже гарний рівень, відтворять музику 30-х років, цю атмосферу, цей щем душі, який панував і є в творах Богдана Весоловського на слова різних поетів. Очевидно, що їхні душі були дуже зближені. Через те, що композитор будь-що не вибирає і він мусить чути цю поезію, вміє вкласти це в музичні звуки.

Приміщення, де відбулося сьогодні театралізовано-концертне дійство, особливе. Це колишній музично-драматичний театр, в якому звучала вся українська класика. Як я була малою, то завжди з мамою приходила сюди, тут завжди був переповнений зал – балкон і партер. Люди заздалегідь старалися придбати квитки, й було тонке відчуття музичного, театрального мистецтва.

У Стрию діяв ще за моєї пам'яті ресторан недалеко від залізничної станції. У ньому грали супер-музиканти. Сьогодні ми бачили на сцені Леонтія Бебешка, так ось його тато був супер-акордеоніст. Грав також єврей Марек. Був відомий рід Баб'яків. Я дивилася концерт й уявила їх на сцені. Душа, інструмент, музика – усе було одне ціле.

Концерт дуже вдався стриянам і ведучим – усе було в стилі 30-х років: і одяг, і поведінка, й розмови. На мою думку, Богдан Весоловський на небі тішиться тим, що він народився в Стрию, через те, що так багато прозвучало тут його музики в гарному виконанні, в гарній атмосфері. Його душа радіє, і я радію, що він повернувся додому, на рідну стрийську землю. Дай, Боже, щоби такі концерти звучали часто, тому що вони облагороджують душу. У піснях такі слова, що вони не залишають байдужими, западають у душу. Вони такі легкі, прості й разом із тим дуже глибокі. Я рада, дуже рада. Як стриянка я дуже горда за Стрий.

Враженням від Стрийської вистави поділився також режисер Станіслав Литвинов:

- Я коли побачив, як виступали діти, як танцювали танго Весоловського, більше вже ні про що не міг думати. Це такий високий рівень! Неймовірний! Я пішов за лаштунки й дякував усім діткам. Я такого ще не бачив. Співаків я вже чув.

 

Могила родини Весоловських у Стрию

 

Після панахиди. Надія Кос, співак Ерко, голова оргкомітету фестивалю Ігор Осташ, співак Василь Бокоч, дослідник творчості Весоловського Богдан Нагайло, режисер фільму про Бонді Станіслав Литвинов

У музеї багато говорили про Богдана Весоловського і його родину. Третя (справа) - заступник директора з наукової роботи Стрийського краєзнавчого музею Зеновія Хамас

Зразковий ансамбль естрадного танцю «Пролісок» (керівник Ірина Марюк) підкорив усіх мистецтвом танго

Фрагмент театралізованого дійства у Стрийському будинку культури. Артисти виконують жартівливу пісню «Параска» Богдана Весоловського на слова його матері Марії