Пилип ЮРИК

 

Не ридайте, не тужіть,

Наші милі! Будем жить!

Побажайте нам яскравих перемог.

Ідемо не на парад,

А під «смерчі» і під «град».

Що чекає попереду – знає Бог.

 

 

Мають душі орлині

Воїни.

Це – сини України

Зоряні,

Її доля і честь, і сумління –

Відчайдух молоде покоління.

 

Нас «укропами» зовуть

(Український опір – суть),

Українці – наші прадіди й діди!

Захищаєм рідний край –

Ворсклу, Кальміус, Дунай –

Від нашестя кровожерної орди.

 

У окопі – не на дні!

Наші душі бунтівні

Вириваються іти в оружний бій.

Та у снах барвистих п'єс

Чуєм тихий полонез,

Золотиться ранок на передовій.

 

Кінь Сагайдачного

 

Курськ і Єлець зруйнували козаченьки,

Ливни, Михайлів здали корогву!

Кінь Конашевича, кінь Сагайдачного,

Гетьмана славного, топче Москву!

 

У московітів мармизи розпачливі.

Це їм не сниться! Це все наяву:

Кінь Конашевича, кінь Сагайдачного,

Гетьмана славного, топче Москву!

 

Вкутана Яуза хмарами мрячними,

Паморозь сива вкриває траву.

Кінь Конашевича, кінь Сагайдачного,

Гетьмана славного, топче Москву!

 

Крешуть підкови іскринами величі.

Гетьман до неба возніс булаву.

Кінь Сагайдачного, кінь Конашевича,

Воїна славного, топче Москву!

 

О схаменіться, пуцьки необачнії!

Геть з України бандючу братву!

Бо й наші танки, як кінь Сагайдачного,

Також потопчуть обдерту Москву.