телешоунада

Написав Administrator   
Четвер, 05 листопада 2015 16:26

Микола БІЛОКОПИТОВ


Тим, кого теж дістали дурнуваті телешоу, присвячую!

                                                                                      Автор

 

1

Оце вже і ми дожилися нарешті,

Що можемо, можем!!! –

як у Будапешті,

Чи в Римі,

Стокгольмі,

Берліні,

Варшаві –

Дивитися телеканали цікаві.

 

 

Тарілки і тюнери, погляд на «плазму»

Доводять теледиваків до оргазму,

Уткнуться очима в екран:

«ха-р-р-ра-шо, у-у-у!»

І дивляться,

дивляться,

дивляться шоу...

Видовища ті, проникаючи в маси,

Формують у масах культурні каркаси,

На них – і це всюди потреба нагальна –

Будується чітко програма ментальна...

Оце закрутив!

Хто мене уторопа

Того зрозуміє й культурна Європа,

Хоч де те скакання іще до європ,

А ми вже завчасно скандуємо:

«Гоп!»

2

...Тільки пульт рука намаца,

Враз телеканали клаца,

На екрані із Європи –

Всіх культур калейдоскопи,

Тур за туром йде змагання

З танцювання чи співання

Й визначає кожен тур

Ідентичність тих культур:

У Британії – британська,

У Іспанії – іспанська,

Італійська – у Мілані,

А швейцарська – у Лозанні,

А литовська – у Литві,

А московська – у Москві...

Ой, а це ще що за диво

Заплелося юродиво

У єдиному клубку:

«Чао!»,

«Хай!»,

«Мерсі боку!..»

Чути ввечері і зранку:

«Пліз!»,

«Шолом!»,

«Спасібо!»,

«Данке!»

По-російськи, по-німецьки,

Шведськи, агліцьки і грецьки...

Це чия ж «культурна каша»?

Ой, та це ж...

здається: наша?

Бо ніде – й на Марсі аж! –

Не бува подібних каш!

Тобто ми у власній хаті

Ведемось як дурнуваті,

Бо майстерненько і вдало:

Демонструєм, що попало –

Хай наскрізь роз-тлєн-но-є,

Аби тільки не своє!

А іще усі канали

Побрехенькою дістали

(Хоч воно чужинством дише)

Шоу це – НАЙГОЛОВНІШЕ!

Й розвелось у нас цих шоув,

Як пилюки в підошов.

3

Ми лише в чужих учились –

Забрели на манівці

І в чужому розчинились,

Як в тумані острівці.

А як є людина гідна,

Що не збилась на чуже,

То її культура рідна

Аж ніяк не береже.

До таких чужинські мірки,

Від таких у влади – стрес!

Їх спихають на задвірки

Чи то пак – на марґінес.

А продюсери булькаті

Строчать, наче автомат:

«Ви не в нашому форматі

Пошукайте свій формат!»

Балачки ці вже в печінці,

Сподіватися дарма...

Бо форматів українських

В телевізорі нема.

Позаймали всі екрани

Заґранічниє «зірки»

Виконавці ж вітчизняні

В себе вдома – байстрюки.

І «тутешні емігранти»

Опустились до межі,

За якою для талантів

Діють правила чужі.

Замість рідне розвивати

І на цім ловить кураж –

Їм доводиться співати

В стилі «рок-аля-ненаш»...

Та, признать, надій немає

Й на прийдешній зорепад,

Бо чужинством заряджають

Ще маленьких зірченят.

Бо й на «Голосдітських» шоу,

Замість чисту, як росу,

Пісню рідну, гонорову

Їм підсовують готову

Чужинецькую попсу...

4

Талантів маєм – зрілих і на виріст!

Ось танці,

тут пісні,

а там поп-арт...

Таких барвистих ШОУ наплодилось,

Що здивувався б, навіть, сам БЕРНАРД.

Видовищами повен телепростір

В який летять як мухи до тенет:

Свої, напівсвої і всякі гості –

Амбітний звідусюдний контингент.

Та нам свої і ближчі, і рідніші –

Тож ми за них тримаєм кулаки.

А їх впихають у незвичні ніші

І корегують звички і смаки.

Скеровують прехитрі диригенти

Таланти наші до примарних віх...

І все це під гучні аплодисменти

Чужих і, що образливо, своїх.

Загнавши всіх

в побарабанські ступки,

Товчуть і підгинають зусебіч.

І ці універсальні душогубки

Працюють день і ніч,

і день, і ніч!

Національний дух перемололи

На космополітичні міражі...

Куди не глянь:

похрещені моголи –

Чужі на сцені і в журі чужі.

5

І Слово, й Пісня можуть буть нетлінні

І на роки, і, навіть, на віки.

Якщо триматись при своїм корінні

І грітися у рідному промінні...

Тоді не збочать жодні чужаки.

Всі шоу треба нашими зробити,

Ну, тобто, суто наші – форма й зміст!

Щоб знали всі у світі й поза світом,

Що ми таки народ талановитий,

А не якийсь там космопофігіст.

Все просто.

Просто аж до примітиву –

Неважко і дитині це збагнуть:

Щоб завжди мати доленьку щасливу

Нам треба, як народові, властиво,

Всього лише

самим собою буть.

                    м. Запоріжжя

 
Популярне
Останні публікації
УВАГА!

Перекладаємо українською тексти, зокрема, художні твори, виконуємо літературне редагування.

Звертатися: pilipyurik@meta.ua

Літературне Запоріжжя

Українські літератори

Зарубіжні літератори