"Хортиця крізь віки" знову зібрала митців

| Друк |
П'ятниця, 01 липня 2016 10:11

 

gresikПідсумки ХІІІ пленеру

ВІРА СЕРЕДА 

Із дев'ятого по 24 червня в Запоріжжі проходив ХІІІ Всеукраїнський мистецький пленер «Хортиця крізь віки». Його урочисте відкриття у виставковій залі Запорізької організації Національної спілки художників України відзначили виставкою «Кращі твори пленерів «Хортиця крізь віки», а завершили звітною виставкою цьогорічних учасників. Магічне число тринадцять не вплинуло на злагодженість у роботі пленеру, лише додало якості творам та гарного настрою учасникам.

Митці творили в Національних заповідниках «Кам'яна могила» й «Хортиця». Жили на Хортиці, тож побували в різних її куточках - північній частині острова, історико-культурному комплексі «Запорозька Січ», на святилищах доби Бронзи, Зоровій могилі, в музеї судноплавства, Протовчому, плавневій частині, переглянули виставу кінноспортивного театру «Запорозькі козаки», працювали в керамічній майстерні.

У церемонії закриття пленеру взяли участь одна із засновниць і головних натхненниць пленеру, заслужений художник України Ірина Гресик, директор Департаменту культури, туризму, національностей і релігій Запорізької облдержадміністрації Владислав Мороко та співорганізатори пленеру, представники Хортицької національної навчально-реабілітаційної академії, проректори: з навчальної роботи - Олена Позднякова, з наукової - Наталя Гордієнко, з адміністративно-господарчої - Юлія Бріцина й завідувач художнього відділення Антоніна Гостєва.

Хортицька академія – серед організаторів пленеру

Уперше одним зі співорганізаторів пленеру цього року стала Хортицька національна навчально-реабілітаційна академія на чолі з виконувачкою обов'язків ректора Валентиною Нечипоренко, яка приймала на своїй території учасників заходу, організовувала їхнє харчування й перевезення по місту (транспортом на далекі відстані забезпечила Запорізька міська рада).

Митці здійснили екскурсію академією й познайомились із її головними структурними підрозділами: школою й центром ранньої соціальної реабілітації. Усіх вразила унікальна база навчального закладу, зокрема, й для підготовки художників - керамічна майстерня, текстильні верстати, гіпсовий фонд. Уразила й лікувальна база – тут опікуються дітьми із сьомого дня народження й до дорослого віку, дбають про те, щоб дитина з особливими потребами здобула спеціальність, професію, і навіть працевлаштовують талановитих випускників.

На базі академії викладач кафедри графічного дизайну Львівської національної академії мистецтв Мар'яна Мотика провела майстер-класи з графіки, а в майстер-класі з кераміки брали участь усі художники-керамісти.

 

Експонати є – не вистачає галереї для них

- Цьогорічні учасники - різні за віком, місцем проживання, життєвими переконаннями, - розповіла голова Запорізької організації Національної спілки художників України Ірина Гресик, - проте всі вони відзначали, що на пленері панував дуже гарний психологічний клімат. Було багато молоді: а це зовсім інша енергетика, погляд на життя, мистецтво.

Троє учасників із інших міст України брали в участь у пленері не вперше (Михайло Довгань, Іван Фізер і Любов Лебідь-Коровай).

- Як відбирали представників із Запоріжжя? – запитую в Ірини.

- Відбір був надзвичайно жорсткий. Довелося відмовити декому, хто неналежно виконав творчі вимоги попередніх пленерів. На мою думку, на першому місці має бути якісний рівень – як фаховий, так і за тематикою. Це - родзинка пленеру й особливість. На відкриття ми спеціально зробили таку виставку, щоб показати, яким має бути рівень творів, як треба працювати. На думку мистецтвознавців, це була найкраща експозиція й року, й попередніх пленерів. Була навіть ідея залишити частину старої експозиції поруч із новими роботами, але цьогорічних творів було дуже багато, тож залишили тільки загальну експозицію з творами Антонія Врублевського (Польща) й Івана Фізера (Черкаси).

- Чи були зауваження з боку учасників щодо організації?

- Жодного! Усі в захопленні від Хортиці. Погода сприяла творчості - спочатку стримана, м'яка, навіть десь прохолодна, а потім настало запорізьке спекотне літо. Природа Хортиці декого дивувала й надихала на несподівані твори. Приміром, Мар'яна Мотика написала шовковицю - це робота від першого враження, бо ми це дерево бачимо, їмо плоди, й нікому в голову не приходить, щоб його малювати. Дуже цікава робота!

- Плануєте видати каталог пленеру?

- Так, обов'язково. Виданню сприяє Департамент культури, туризму, національностей і релігій ОДА.

- Чи маєте якісь нереалізовані ідеї?

- Пленер пройшов дуже успішно. За 13 років ми зібрали достатню кількість експонатів для музею та галереї пленеру «Хортиця крізь віки». Немає лише приміщення для галереї. От якби міська влада допомогла!

 

На сьомому небі від щастя!

Двох учасників пленеру Ігоря Луценка й Романа Пилипа запросила академія, яка співпрацює з ними в навчальному процесі. Обидва – випускники Львівської академії мистецтв, нині викладають у Закарпатській академії мистецтв в Ужгороді, кандидати мистецтвознавства. На пленері - вперше.

- Ми взагалі не знали, хто ці митці, який їхній рівень, – розповіла Ірина Гресик, - це ж не секрет, що може бути гарний викладач, але художник не найкращого рівня. Вони планували повернутися додому раніше, бо задіяні в навчальному процесі, але потім здали квитки й залишилися до кінця.

Не могла не поспілкуватись із митцями. Роман Пилип поділився позитивними враженнями від перебування на Запоріжжі:

- Звичайно, я сприймав краєвиди, природу на контрасті, тому що в Закарпатті трішечки інша флора. Такого розмаїття трав, птахів і комах як на Хортиці я ще не бачив. Я тут відкрив Україну, яку раніше не видів. Хортиця – це справді серце України. Мені приємно було спілкуватись із митцями з інших регіонів України - в кожного своя манера, різні школи. Це, безумовно, допомагає в особистому розвитку.

- Для мене цей художник – відкриття, - поділилась враженням від перегляду його робіт мистецтвознавець Запорізького обласного художнього музею Людмила Травень. - Він уперше в нашому краї, а так відчув і скелі, й дух нашої Хортиці - по-своєму, дуже привабливо. Ці роботи витримають навіть більший картинний розмір. І дерева в нього живі, немов особистості. Тепер буду приглядатися до нових його творів.

Ігор Луценко із Мукачевого також задоволений перебуванням на священному острові:

- Про пленер «Хортиця крізь віки» вже ходять легенди в мистецькому середовищі. Немає слів: фантастично цікаво, всі митці такі різні! Усе вражає! Хортиця! Доторкнувся до тієї вічності, що раніше будувалась у моїй уяві на легендах й історичних фактах. Трохи хвилювався, гадав, що створити, адже для пошуку кольору пишемо реалістичні твори, а є також абстраговані речі й тематичні ідеї. Їхав із однією темою – Хортиця це ж козацтво, історія, як кажуть, один той український нерв, який будує величезну культуру історії. У поїзді «захворів» темою козаків-характерників: вони ж окутані легендою, як у нас мольфари. Тому намагався це пізнати й перевести в абстрагований формат «Козаки-характерники повертаються». Паралельно йшли реалістична думка й абстрагований варіант. Я - на сьомому небі!

 

Повертатися до живописних пленерів і варто, й необхідно

Із запорізьких учасників пленеру привабили твори Наталі Дерев'янко, яка вже брала участь у ІХ пленері «Хортиця крізь віки» в 2011 році. Усім вона відома як ілюстратор книжок, зокрема, дитячих. Відкрилася її нова яскрава грань. Повертатися до живописних пленерів і варто, й необхідно, вважає вона, адже коли ти заглиблюєшся в свої роботи, то й не помічаєш акцентів, які тобі підказує сама природа.

Художниця завжди шукає сюжет, навіть якщо це пейзажна споглядальна робота, як у полотні «Три хранителі», де вона одухотворила три скелі на північній стороні Хортиці. А в картину «Неперервність буття» заклала філософське осмислення існування людини на землі. За словами Наталі, саме під час перебування на Кам'яній могилі, вона задумалася над суттю буття.

Мистецтвознавець Запорізького обласного художнього музею Людмила Травень зазначила, що художниця щоразу знаходить родзинку, щоб обіграти сцену. Існує легенда, коли цариця Катерина Друга запросила козаків у палац, то їм спеціально поклали довгі ложки, якими їсти було просто неможливо – проте вони знайшли вихід: стали цими ложками годувати один одного через стіл. Саме винахідливість козаків знайшла відображення в картині Наталі Дерев'янко. Ця робота сподобалася мистецтвознавцеві.

 

«От би цю картину в наш музей!»

На підсумкову виставку пленеру прийшли наукові співробітники Запорізького обласного художнього музею.

Цікаво було почути враження мистецтвознавця від представлених робіт, особливо молодих художників.

- Мене завжди радують презентабельні виставки: тут зустрічаєш не лише митців, які тобі добре знайомі, а й відкриваєш нові імена, - зазначила Людмила Травень. - Уловити аромат зображуваних місць і майстерно їх передати – це і є метою пленерів: один на один поговорити з природою, яка для них відкривається. Зуміти по-своєму зловити й передати – це, на мою думку, й хороша школа, й гарна пам'ять..

Мистецтвознавець відзначила живописну манеру Тараса Носара із Донецька, пейзажі Ірини Гресик, написані олією (Ірина представила велику експозицію різножанрових творів, ми її знаємо більше як аквареліста).

Із Одеси приїхали Вадим Суворов (вихованець Миколаївського вищого державного училища й Одеського - імені Бориса Грекова, Харківської академії) й Катерина Білетіна.

Про активний колорит Катерини Білетіної, випускниці Одеського художнього училища імені Грекова й Київської академії мистецтв Людмила Травень сказала коротко:

- Відчувається школа!

Іван Драган із Тернополя брав нещодавно участь у музейному пленері, тож Людмила Травень уже бачила його роботи й так прокоментувала нові:

- Увесь його пейзаж такий імпресіоністичний! Немає в його творах грані, щоб уловити світло й тінь, на контрасті поставити на полотні - все це оживляє роботу. Попри фрагментарність твору по духу це цілком виставкова картина гарного рівня.

Сподобалися пані Людмилі полотна В'ячеслава Апета, випускника Дніпропетровського художнього училища:

- Козацька дерев'яна церква вражає життям - така тепла. А який пейзаж Кам'яної могили! Сподобався лаконізм. Хмарки над могилою ніби довершили роботу й виділили тихий спокійний стан вічності. На сусідній картині «Пороги» спокій змінила експресивна подача, героїчний дух.

Наприкінці нашого спілкування з мистецтвознавцем ми зустріли львівську художницю Любов Лебідь-Коровай, одна з композицій якої особливо сподобалася пані Людмилі.

- От би цю картину в наш музей! – вимовила вона.

Подумавши мить, Любов Лебідь-Коровай дала на це згоду.

 

Аукціону на підтримку воїнів АТО бути!

За умовами пленеру організатори претендують на два твори кожного митця – цього року одна картина поповнить колекцію пленеру «Хортиця крізь віки», друга – колекцію Хортицької академії. Третю свою роботу митці погодилися віддати на проведення аукціону до Фонду благодійного аукціону на підтримку воїнів АТО.

Директор Департаменту культури, туризму, національностей і релігій ОДА Владислав Мороко пояснив його суть:

- Ці картини зберігатимуться в Запорізькій організації НСХУ. Фотохудожники допоможуть в організації віртуального аукціону. Потім представники спілки художників, активісти БФ «Лебедія» та ГО «Честь і Гідність» розпочнуть організацію благодійного марафону, закінчити який планують на 25-річчя Незалежності України. Маємо знайти достойну ціну кожній роботі. Гроші акумулюємо на спеціальному рахунку. Усі кошти, зібрані від продажу картин, спрямуємо на лікування (реабілітацію) воїнів російсько-української війни. Ми допомагатимемо саме з лікуванням, протезуванням конкретним воїнам у залежності від того, скільки коштів зберемо. Дякую митцям за їхню громадянську позицію!

На знімку вгорі: заслужений художник України Ірина Гресик - одна із засновниць і головних натхненниць пленеру


motyka
Майстер-клас із графіки в Хортицькій національній академії проводить львівська художниця Мар'яна Мотика 

 

dragan
Тернопільський митець Іван Драган на території майбутнього дендропарку, що на Хортиці

 

zorova
Учасники пленеру задоволені, адже в музеї кам'яних скульптур, що біля Зорової могили на Хортиці, не просто можна, а навіть потрібно торкатись експонатів руками


003
Роман Пилип із Ужгорода на тлі експозиції своїх творів  

 

004
Ігор Луценко із Мукачевого - на сьомому небі від перебування на хортицькому пленері

 

derevjanko
Запорізька художниця Наталя Дерев'янко щоразу знаходить родзинку для композиції


053_
Зліва направо - директор Запорізького обласного художнього музею Інга Янкович, художниця Любов Лебідь-Коровай і мистецтвознавець Людмила Травень біля подарованої музею картини

 


 
Популярне
Останні публікації
УВАГА!

Перекладаємо українською тексти, зокрема, художні твори, виконуємо літературне редагування.

Звертатися: pilipyurik@meta.ua

Літературне Запоріжжя

Українські літератори

Зарубіжні літератори