«Многая літа!» - Пилипу Юрику
Написав Administrator   
Понеділок, 19 грудня 2016 10:25

DSC_7651ЮВІЛЕЙНЕ

 

ВІРА СЕРЕДА

Кожна людина, перетнувши значимий віковий рубіж, мріє гідно його відзначити. Тож і Пилип Юрик – запорізький письменник, журналіст, дійсний член Всеукраїнської асоціації гумористів і сатириків «Весела Січ» імені Петра Ребра – з нагоди свого 60-річного ювілею разом із друзями-митцями влаштував гарне свято на сцені Запорізького палацу культури «Орбіта». Відбувся мистецький творчий вечір, в якому взяли участь «веселосічовики», запорізькі письменники й усі, кого доля на різних етапах життя поєднала з ювіляром. Серед глядачів у залі були не лише друзі й колеги по перу, а й справжні поціновувачі красного слова й гарної пісні.

Мистецький захід показав багатогранність творчої натури ювіляра, поєднавши пісню, лірику, сатиру й гумор. Після концерту дехто з тих, хто вже не один рік знає Пилипа Юрика, сказав, що пізнав його з невідомого боку, відкривши для себе нові грані таланту митця.

 

Не лише гуморист, а й пронизливий лірик

Голова Запорізької організації Національної спілки письменників України Володимир Віхляєв розпочав свій виступ із двох віршів Пилипа Юрика. Рядки одного з них («Мені здається: мій народ»), написаного в жовтні 1991 року, ніби відтворюють нинішню ситуацію в країні, адже в його фіналі звучить обнадійливий заклик:

«Розправить крила мій народ

І стане гордим птахом.

Вставай же, брате, і підводь

Україну із праху!»

- Ми звикли чути від ювіляра дивовижні, іскрометні, надзвичайно цікаві, непередбачувані, несподівані гумористичні образи, - зауважив Володимир Віхляєв, - але зараз ви почули вірш громадянського звучання, а ще Пилип - дивовижний лірик, у цій іпостасі ми його не звикли чути. Тож прочитаю вірш «Будь весною».

Письменниця Ганна Лупинос також наголосила, що Пилип Юрик - пронизливий, проникливий, тонкий лірик. Відкрила вона його в цьому жанрі два роки тому. Відтак повідомила, що в поетичному турі І Міжнародного фестивалю-конкурсу «Співоча Україна», що відбувавсь у Запоріжжі й місті-побратимі Ашдоді (Ізраїль), Пилип Юрик став переможцем і представлений у поетичній збірці переможців та лауреатів, виданій Запорізьким національним університетом за підтримки Миколи Фролова й мера міста Ашдода.

А потім на сцену вийшов письменник Михайло Буряк, якого знають як гарного лірика й здивував усіх гуморескою, що написав із нагоди свята й поваги до ювіляра, з яким його поєднує творча співпраця протягом 15 років.

 

Пісенна сповідь ювіляра

Окрасою ювілейного концерту став хор «Запорозькі козаки» під орудою Юрія Івченка, котрий розпочав урочистості піснею «За волю, козацтво!», написану в другій половині 90-х років минулого століття, що, знову ж таки, актуальна в світлі нинішніх подій російської агресії на Сході України й закликає боронити рідну землю:

«До бою, козацтво, до бою!

Не буде Вітчизна рабою!

Хоча і загинем, але на коліна

Не стане свята Україна!»

Прозвучали ще чотири пісні Юрія Івченка на вірші Пилипа Юрика – «На сторожі волі», «Лицарі України», «Дума про козацьку «чайку» й запальна «Козацька дозвільна». Співпраця поета й композитора розпочалася 1995 року, за цей час вони створили понад десять творів.

У ювілейному концерті звучали пісні й інших авторів на вірші Пилипа Юрика. Заслужений артист естрадного мистецтва України Анатолій Сердюк виконав пісню на власну музику «Сизокрила молодість», пронизану, за його словами, глибоким філософським змістом. Свої твори представили автори-виконавці Ольга Ліщук («Смарагдовий ранок», «Прости мені») й Олександр Стариковський («Конотоп» і «Ревнивий триптих»).

Тамара Розумна із Мелітополя має в репертуарі декілька гуморесок Пилипа Юрика, читала їх раніше на сцені палацу культури «Орбіта», але цього вечора заспівала українською (в перекладі Віри й Пилипа Юриків) відомий у 70-ті роки минулого століття хіт «Манчестер і Ліверпуль».

Тамара відкрила секрет, звідки в неї таке красиве козацьке прізвисько - Черешня. У 2009 році вони з Пилипом Юриком узяли участь у фестивалі імені Павла Глазового в Казанці Миколаївської області. Відтак Тамару запросили в асоціацію «Весела Січ». Тоді ще живий Петро Ребро сказав Пилипові: «Якщо ти запросив Тамару до нас в асоціацію, то придумай їй козацьке прізвисько».

- Я дуже переживала, - розповіла Тамара, - бо вже чула прізвиська інших веселосічовиків: Ламайребро, Задерихвіст, Кривоніс, Пампушка, Мудрагеля... Ну, думаю, як придумають мені щось! Коли ж озвучили, що Тамара Розумна буде мелітопольська Черешня, я стрибала від радості, дякувала Пилипові. Тому й хочу зараз подарувати за це в його ювілей варення із черешні до чаю.

 

«Пишаємося, що стоїмо поряд із цією людиною»

На творчому вечорі було багато гостей. Пилип Юрик як журналіст плідно співпрацює із Департаментом агропромислового розвитку Запорізької облдержадміністрації, тож привітати ювіляра прибули заступник директора Департаменту Людмила Щербина (й виголосила тепле привітання) і завідувач відділу тваринництва цього Департаменту Віктор Плечун.

Щирі слова з нагоди ювілею Пилипа Юрика прозвучали в привітанні директора обласного методичного центру культури й мистецтв Запорізької обласної ради Оксани Герман.

Вітали винуватця свята також президент Всеукраїнської федерації українських бойових і традиційних мистецтв «Спас» Олександр Притула й кошовий отаман Війська запорозького низового «Запорозька Січ» Костянтин Рижов, вручивши грамоту й Почесну відзнаку Запорозького козацтва.

Олександр Притула наголосив, що чи не вперше читає зі сцени вірші Пилипа Юрика:

«Ростуть зі «Спасу» вої-патріоти,

Їм перемога світить у боях.

Бо Україна – мудрості криниця,

Козацький рід – міцний, неначе криця.

І майорить над нами синьо-злотий –

Із сонця і Дніпра – священний стяг».

- Ці слова з «Маршу запорозького звичаю «Спас», що належать Поляну-Пилипу Юрику (на музику їх поклав Євген Пасічник – Авт.), - розповів Олександр Притула, - надихають уже не одне покоління наших вихованців. Ми пишаємося ними, оскільки десятки спасівців боронять тепер Україну на російсько-українській війні. Для нас дуже важливо відроджувати бойову культуру українського народу, культуру Запорозького козацтва, й не тільки зі зброєю в руках, а й пером, піснею. Усе це прекрасно робить уже протягом 25 років (стільки я його знаю) Пилип Юрик. Ми пишаємося, що стоїмо поряд із цією людиною. Ми з Костянтином Рижовим прийшли сьогодні сюди, а цей день - знаковий: саме 8 грудня виповнюється 25 років відродження сучасного Запорозького козацтва. Не знаю, випадково чи не випадково, але Пилип – автор чудового маршу Запорозького козацтва «На сторожі волі».

На сцену вийшов старший брат ювіляра Михайло Юрик, котрий приїхав із Дніпра, й подарував власноруч вишитий до цього ювілею рушник. Пилип подякував за це, прочитавши вірш-присвяту братові «Узорами – як зорями».

Привітав ювіляра киянин, заслужений журналіст України, директор видавництва «Пошана» Анатолій Бас, який ще в 70-х роках працював у районній газеті, в яку пізніше прийшов Пилип. Від Томаківської районної ради (Дніпропетровщина), редакції газети «Наш край» (колись «Радянське життя»), де розпочинався журналістський і письменницький шлях Пилипа Юрика, та районної ради ветеранів привітання виголосив журналіст Олексій Білий, із яким Пилипа пов'язує творча співпраця.

 

А як же без універсалу й гумору веселосічовиків?

Звичайно ж, Всеукраїнська асоціація гумористів і сатириків «Весела Січ» не могла залишитись осторонь такого величного свята. Її кошовий Микола Білокопитов розповів, що універсал для Пилипа Юрика складали майже так, як запорожці писали листа турецькому султану, тож зачитав його без купюр – як писали й дописували веселосічовики:

«Дійсний член Всеукраїнської асоціації гумористів і сатириків «Весела Січ» імені Петра Ребра, курінний Запорізького куреня «Хортиця» Полян-Пилип Юрик, козацьке прізвисько Кресало, успішно досяг свого першого 60-ліття. Кошова рада постановляє:

1. Так йому й треба.

2. Визнати, що веселосічовик зробив достойний внесок у розвиток гострого й дотепного слова, тому просити його не збиватися на манівці, а продовжувати рухатись у тому ж напрямку.

3. Тут хтось дописав побажання таке: перейменувати Філіпіни на Пилипини. Знаємо, що є Юріїв день, тому на перше грудня, коли Пилип народився, призначити Юриків день.

4. Оскільки Пилип Юрик як журналіст і письменник разом із волонтерами частенько буває в зоні так званого АТО, побажати йому легкої дороги й віри в те, що все буде добре: супостата здолаємо, Україну визволимо.

5. Зобов'язати курінного Юрика щороку писати талановиті книги й здобувати високі знання й титули на славу собі й веселосічовому товариству.

6. Із нагоди ювілею влаштувати традиційний святковий салют із гаківниць, пістолів, гармат та іншої козацької зброї (хтось дописав: у бік північного сусіда).

7. Рекомендувати всім чоловікам щиро вітати ювіляра, а жінкам – звабливо посміхатися, цілувати його, лобизати і прочая».

Щиро вітали ювіляра веселосічовики, виконуючи його твори або ж адресуючи авторські з різними побажаннями. Народний артист України Іван Смолій, крім подарунків і дотепного привітання, виконав гумореску Пилипа «Даремний переляк».

Народний артист України Юрій Бакум, котрий, як і Пилип Юрик, родом із Черкащини, підкреслив, що ювіляр – неперевершений перекладач науково-популярної літератури («Сказання про стародавні минувшини руські» - Авт.) та, здавалось би, важких для перекладу пісень таких авторів як Володимир Висоцький.

- Сьогодні звучало багато пісень зі збірки «Калина Хортицька», - сказав Юрій Павлович. - Але там є одна оригінальна пісня (це не переклад) написана на відому музику Бориса Мокроусова із кінофільму «Весна на Заречной улице». Юрик створив свою версію.

Юрій Бакум спочатку прочитав Пилипову версію «Столиця волі»:

«Берліни, Лондони, Парижі

Я порівняти б не посмів

З Тобою, рідне Запоріжжя,

Столице вольних козаків!»

А потім проспівав власну літературну пародію на ці слова. Ось лише один куплет:

«Шекспіри, Байрони, Сосюри

Не можуть стати в ряд ніяк

З тобою, брат, Пилипе Юрик, –

Поет, сатирик, мій земляк!»

Письменниця Віра Коваль прочитала свою пародію «Ревнивий» на вірш Пилипа Юрика «Ревнивий триптих» і «Ювілейні цьомки».

Оріхівці також узяли участь в ювілейному концерті, майстерно читаючи твори Пилипа Юрика. Наймолодший веселосічовик Артем Чиж виконав гумореску-диптих («Дояр» і «Ваші права»), а лауреат багатьох всеукраїнських конкурсів читців естрадних творів Таміла Дейнега – байку «Городні дебати».

Письменник Микола Білокопитов виніс на суд глядачів свій свіженький «Вірш про інтриганів». А Михайло Мішин привітав ювіляра арієтою «Слово жебрака», за яку він здобув першу премію у Всеукраїнському конкурсі читців естрадних творів імені Андрія Сови.

Завершив виступи веселосічовиків сам ювіляр Пилип Юрик, прочитавши вірші «Мамин хліб», «Кінь Сагайдачного» та гумореску «Барбос і сучка». Він подякував ведучим, лауреатам всеукраїнських конкурсів читців естрадних творів, культпрацівнику Тамарі Розумній та актору запорізького театру «Vie» Ростиславу Анасійчуку, всім учасникам концерту, а також дирекції будинку культури «Орбіта», яка надала приміщення для проведення творчого вечора.

Завершилось ювілейне дійство традиційною українською святковою піснею «Многая літа» у виконанні хору «Запорозькі козаки» й усіх учасників і глядачів.

На знімку вгорі: Пилип ЮРИК читає власні твори



DSC_7612

Танець ювіляра з Черешнею - Тамарою РОЗУМНОЮ

 

DSC_7588

Виступає кобзар Олександр СТАРИКОВСЬКИЙ

 

DSC_7558

Ювіляра вітає земляк (родом із Черкащини) народний артист України Юрій БАКУМ

 

DSC_7522

Привітання народного артиста України Івана СМОЛІЯ

 

DSC_7415

Старший брат Михайло привіз у подарунок Пилипові рушника, вишитого власноруч

 

DSC_7399

Прийшли привітати ювіляра президент Всеукраїнської федерації козацьких бойових і традиційних мистецтв "Спас" Олександр ПРИТУЛА (в центрі) та отаман Запорозького війська низового "Запорозька Січ" Костянтин РИЖОВ (праворуч)

 

DSC_7389

Пилип як журналіст багато пише про село та його проблеми. Тож привітати його прийшли заступник директора Департаменту агропромрозвитку Запорізької облдержадміністрації Людмила ЩЕРБИНА і завідувач відділу тваринництва цього Департаменту Віктор ПЛЕЧУН

 

DSC_7360

Свого колегу по перу вийшла привітати поетеса, член Національної спілки письменників України Ганна ЛУПИНОС

 

DSC_7340

Гарно провели творчий вечір ведучі, переможці й лауреати багатьох конкурсів естрадних читців -культпрацівник із Мелітопольщини Тамара РОЗУМНА й артитст Запорізького театру "Vie" Ростислав АНАСІЙЧУК 

 

DSC_7332

Пісню Юрія ІВЧЕНКА на слова Пилипа ЮРИКА "За волю, козацтво!" виконує хор палацу культури "Орбіта" "Запорозькі козаки" (керівник Юрій ІВЧЕНКО)

 


 

 


 


 

Новини

Тільки у нас!

Лев СИЛЕНКО

МАГА ВІРА

magavira

Це – головна книга РУНВіри (Рідної Української Національної Віри). Можна почути в простонародді: «Це – наша церква, бо там правлять українською мовою». Але прислухайтесь, будь ласка, про що говорять попи-батюшки – про Саваофа, Єгову, Ісуса (Яшую), а відправляють померлих обов'язково «у лоно Авраамове». Чи українське все це? Ні! Воно створене на берегах Йордану давніми євреями.

РУНВіра – вчення про українців, їхню прадавню історію, це - віра українців. «Мага Віра» написана Учителем Левом Силенком.

 

Тільки у нас!
"Лист запорожців"
Справжній текст

... Так тобі наказали козаки й показали свої сраки. Листа кінчаємо, бо числа не знаємо, а ваших календарів у Січі не тримаємо.

 

Тільки  у нас!
"Сказання про стародавні минувшини руські"

Це - історія наших минулих поколінь Докиївської Русі. І якщо християнські літописи в якійсь мірі донесли до нас те, що творилося на цій багатостраждальній землі з часів Аскольда й Діра, то майже все, що було до них, покрите імлою забуття й безпам'ятства. І коли літописець питає "Звідки пішла земля руська?", то, на жаль, відповідає неправдиво. Бо не від Рюрика пішла Русь і навіть не від Кия, а від царя Сварога.

УВАГА!

Перекладаємо українською тексти, зокрема, художні твори, виконуємо літературне редагування.

Звертатися: pilipyurik@meta.ua

Літературне Запоріжжя