Втрати
Написав Пилип   
Вівторок, 07 лютого 2017 08:45

ablicovОлександр Іванович АБЛІЦОВ

Українська література зазнала тяжкої втрати. 5 лютого на 69-му році життя відійшов у Вічність гарний український поет, перекладач, журналіст, член Національної спілки письменників України Олександр Іванович Абліцов. Духовна спадщина, яку залишив він у книгах «Бентежний березень», «Світло материного вікна», «Гайчур», «Гніздо вітрів» та в багатьох колективних виданнях є окрасою нашого часу. Ми всі пам'ятаємо його заповіт: «Кожна людина повинна жити по совісті». Життя поета є наочним прикладом цього.


 

Олександр Іванович Абліцов народився 15 вересня 1948 року в селі Новоукраїнка Куйбишевського району Запорізької області. Закінчив фізико-математичний факультет Запорізького державного педагогічного інституту. Служив у армії, вчителював на Миколаївщині та Дніпропетровщині. Багато років працював журналістом у Запоріжжі. Він був неперевершеним майстром нарису й зарисовки. Твори в цих жанрах публіцистики виходили в нього досить поетичними. Свої вірші він публікував у місцевій пресі, зокрема, й у «Запорізькій правді» та «Запорозькій Січі». У ЗОО НСПУ очолював ревізійну комісію, був гарним порадником для молодших колег.

Його поетичні твори сповнені патріотизмом, актуальністю й високою ліричністю.

«Тут — рідне, материнське, єдине, що кличе й не дає замулитися пісенному джерелу, — так охарактеризував колись творчість письменника незабутній український поет Микола Лиходід. - Властива Олександру Абліцову інтонація тримається на доброму — серці, розумі, слові. На чесному слові, яке не закликає до довірливості, — вона, як те, що само собою зрозуміле. Слова ці даються з болю, вони швидкоплинні, майже позасвідомі, як голосіння чи вигук «Ой, мамо!». Це од нашої української народної поезії, що перелилася в неосяжний пісенний космос. Це тиха поезія. Це тихі дзвони. Тиха поезія називається любов'ю. Од неї засвічуються вікна. При цьому сяйві можна розмовляти очима...»

Запорізька обласна організація Національної спілки письменників України висловлює щирі співчуття близьким та рідним покійного. Пам'ять про поета Олександра Абліцова залишиться назавжди в серцях усіх, хто його знав.

Запорізька обласна організація НСПУ

Твори Олександра Івановича читайте на цьому порталі в розділі "Літературне Запоріжжя"


 

Новини

Тільки у нас!

Лев СИЛЕНКО

МАГА ВІРА

magavira

Це – головна книга РУНВіри (Рідної Української Національної Віри). Можна почути в простонародді: «Це – наша церква, бо там правлять українською мовою». Але прислухайтесь, будь ласка, про що говорять попи-батюшки – про Саваофа, Єгову, Ісуса (Яшую), а відправляють померлих обов'язково «у лоно Авраамове». Чи українське все це? Ні! Воно створене на берегах Йордану давніми євреями.

РУНВіра – вчення про українців, їхню прадавню історію, це - віра українців. «Мага Віра» написана Учителем Левом Силенком.

 

Тільки у нас!
"Лист запорожців"
Справжній текст

... Так тобі наказали козаки й показали свої сраки. Листа кінчаємо, бо числа не знаємо, а ваших календарів у Січі не тримаємо.

 

Тільки  у нас!
"Сказання про стародавні минувшини руські"

Це - історія наших минулих поколінь Докиївської Русі. І якщо християнські літописи в якійсь мірі донесли до нас те, що творилося на цій багатостраждальній землі з часів Аскольда й Діра, то майже все, що було до них, покрите імлою забуття й безпам'ятства. І коли літописець питає "Звідки пішла земля руська?", то, на жаль, відповідає неправдиво. Бо не від Рюрика пішла Русь і навіть не від Кия, а від царя Сварога.

УВАГА!

Перекладаємо українською тексти, зокрема, художні твори, виконуємо літературне редагування.

Звертатися: pilipyurik@meta.ua

Літературне Запоріжжя