І села кращають, і грошей більшає

| Друк |
Середа, 07 червня 2017 08:23

DSC_9741Влада й територія

Пилип ЮРИК, Юрій ЗЕЛІНСЬКИЙ (фото)

Оріхівський район на Запоріжжі

Ще п'ять років тому про Преображенську сільську раду на Оріхівщині згадували не більше, ніж про будь-яку іншу в Україні. Щось було хороше, щось – не зовсім. А коли до неї приєдналися села ще чотирьох сільрад (Вільнянська, Новоселівська, Омельницька, Єгорівська), і справи пішли непогано, то почали говорити чимало приємного. Аби переконатися в позитивних зрушеннях, журналісти нещодавно побували тепер уже в Преображенській об'єднаній територіальній громаді.

Володимир Сідун, голова ОТГ, не приховував того, що зміни на краще відбувалися тут непросто. Адже народ наш розчарований багатьма діями влади за всі 26 років. Тому будь-яке доведення селянинові «на пальцях», що це все - для його блага, викликало, як мінімум, недовіру. Бо той, хто обпікся молоком, на воду дмухає...


 

І все ж, 2013 року вдалося створити ОТГ. 2016-го навесні відбулися перші вибори. У колишніх чотирьох сільрадах обрали старост. Благополуччя кожного з 5786 жителів тепер залежить від керівництва на чолі з головою громади. У селян була упередженість – чи не «тягтиме ковдру» голова на Преображенку, а інші села й далі вмиратимуть? Такі побоювання, на щастя, тут не справдилися.

Автор цих рядків років чотири тому побував у Новоселівці. У центрі села в бур'янах тоді хіба що вовки не вили. Будинок культури вже розвалювався. На братській могилі часів Другої світової не можна було прочитати прізвищ воїнів. За чагарниками й циклохеною нетреболистою та амброзією не було видно будівлі колишньої школи – як у місті Прип'ять. І ось тепер цю ділянку не впізнати. Чагарники й бур'яни вигребли бульдозерами, а на їхньому місці посадили сотні молодих дерев. Будинок культури реставрують. Пам'ятник загиблим пофарбували, стели на братській могилі замінили на нові. Із хати, що скоро може завалитися, в колишню школу перенесли бібліотеку. Тут же облаштували й кабінети сільського старости Олександра Шевченка та діловода Людмили Кривошей. Окремий великий кабінет відвели музикантам для репетицій.

- Об'єднана територіальна громада отримала субвенцію від держави на розвиток територій – вісім мільйонів гривень, - розповів Олександр Шевченко. – Їх розподілили за кількістю жителів у кожен населений пункт. Ми зібрали сходку й вирішили спрямувати кошти (а це – понад 900 тисяч гривень) ось на ці справи. Нині люди підходять до мене, дякують за роботу, бо бачать, що гроші не викинуті на вітер і не розібрані по кишенях. Село, як бачите, красивішає.

Саме так, запевнив журналістів голова ОТГ Володимир Сідун, іде робота в кожному з 15 сіл. А там, куди руки ще не дійшли, позитивні зміни відбудуться обов'язково. Працює сім ФАПів, три школи. У кожній колишній сільраді залишилися бібліотеки. Жодного соціально-культурного об'єкта не скоротили.

Найвіддаленіший населений пункт (село Вільнянка) від центру ОТГ - на відстані 32 кілометри. Добиратися туди автомобілем, зважаючи на наші дороги, можна за 40 хвилин. Тому громада добиватиметься від держави якнайшвидшого ремонту шляхів. Інакше та ж «швидка допомога» вчасно не доїжджатиме.

До речі, в Омельнику шляхові служби не так давно займались ямковим ремонтом. Люди побачили, що шляховики тільки робили вигляд, що ремонтують. Дві машини асфальту, можливо, вже й продали, сидять, нічого не роблять. Поїхав туди сільський староста із діловодом, сфотографували ями, обміряли їх у присутності ремонтників. Сказали, що в сільраді якраз є комісія КРУ, їй нададуть усі ці дані. Бо на один квадратний метр, якщо яма глибиною п'ять сантиметрів, повинно витрачатися 110-115 кілограмів асфальту, а тут вісім тонн пішло невідомо куди.

Як за порухом чарівної палички, з'явився асфальт, шляховики піднялися й почали працювати.

Тому Володимир Сідун упевнений - якби місцева громада підписувала державний акт прийому доріг після ремонту – наші шляхи були б не гірші білоруських.

60 відсотків державних субвенцій, що виділені громаді на медицину, ОТГ передала районній лікарні, щоб не було проблем із обслуговуванням у цьому закладі жителів Преображенської громади. Одному з лікарів, аби він жив саме тут, придбали за гроші громади будинок.

До об'єднання п'ять сільрад мали загальний бюджет 11 мільйонів гривень. Нині об'єднана територіальна громада володіє вже понад 30 мільйонами гривень. Провели конкурс серед банків, й ОТГ поклала на депозит під відсотки три мільйони гривень. Таким чином, щодня на її рахунок прибуває 1100 гривень. До кінця року узгоджуватимуться проекти ремонтів, реконструкцій тощо. І оті відсотки підуть уже на об'єднану громаду, її інтереси, на найпотрібніше, що треба зробити для жителів цих сіл. А кошти громади залишатимуться.

Організували реєстраційну службу. Тепер отримати довідку, щось зареєструвати – без проблем. Печать має кожен староста в селі. Адже їхати в Преображенку за 30 кілометрів – невиправдана трата часу й коштів. А так люди підходять до старости або діловода й вирішують потрібні питання. До відділу реєстрації тепер звертаються й інші жителі району. Але мешканцям Преображенської ОТГ адмінпослуги надаються без черги.

Школу планують об'єднати з дитячим садочком в одному приміщенні. Громада бере на себе левову частку забезпечення цих закладів. Скажімо, держава дає на Вільнянську школу 400 тисяч, а затрати на функціонування її – понад один мільйон гривень. Зустрівся голова громади з педагогічним колективом, дійшли згоди, що треба реорганізувати школу – так показують усі розрахунки. Якщо ж на якійсь території є демографічна перспектива (за рік-два учнів буде багато), школа не закриватиметься. Але поки що доведеться возити дітей шкільним автобусом в Омельник. Іншого виходу немає.

За субвенцію з Державного бюджету роблять ремонти на 15 об'єктах. Це - освітлення всіх населених пунктів, ремонти в клубах, адмінприміщеннях. На все, звичайно, грошей громади не вистачить. Тому керівники під'їжджають до двору й просять господаря та його сусідів написати заяву на встановлення вуличного освітлення (одна лампа на три двори). На стовпі – вимикач. Лампу вмикає один із трьох сусідів, вони й оплачують за використання електрики (це - 15-20 гривень за місяць). І так по всій території об'єднаної громади. Люди самі платять, самі контролюють період освітлення. Зайву годину, як іноді трапляється в обласному центрі, лампа там не світитиме.

За проектами ЄС ПРООН реконструювали амбулаторію – поміняли вікна й двері. У дитячому садку встановили сонячну батарею, зробили освітлення в деяких населених пунктах за рахунок сонячних панелей.

Із обласного бюджету сюди дали гроші на придбання автомобіля швидкої допомоги. Його вже придбали.

Нещодавно в ОТГ побували працівники колишнього КРУ (тепер – служба аудиту). Перевірили об'єкти, переміряли вікна, двері – все сходиться. Вони не знали, що писати у звітах.

- Це – перша територія, де порушень практично немає, - сказав їхній керівник. - Моя дружина працює в дитсадку в Запоріжжі. То ваші садочки кращі, ніж в обласному центрі.

Громада найперше, що контролює – витрату коштів. Є сайт ОТГ, куди кожен може зайти й перевірити, скільки грошей куди пішло – все до копійки на обліку.

- Мені щодня треба дивитися людям в очі, - каже Володимир Сідун. - Тому вимагаю від підлеглих і сам намагаюся робити все тільки по совісті.

Побував Володимир Анатолійович у Польщі. Там із податків, що збираються на території громади, 80 відсотків коштів залишається самій громаді. Один із наших делегатів тоді сказав:

- Ми 25 років ростили бюрократів, а вони в цей час розвивали місцеве самоврядування. Тому й рівень життя в Польщі набагато вищий.

Є в усіх наших селах ще одна проблема. За населеним пунктом земля використовується так, як хоче дядько з райдержадміністрації. Громаду ніхто не питає про землю прадідів. А між іншим, село забезпечує продовольчу безпеку країни. Адже хліб вирощують саме сільські жителі. Кращі воїни – селяни, бо тракторист – це вже й танкіст. Державу годують, захищають, а землею, як і за панування Партії регіонів, розпоряджаються інші. Такі закони. Тому голова об'єднаної територіальної громади поставив це питання перед нашими народними депутатами. Чи зроблять вони щось задля поліпшення такої ситуації – покаже час.

- Люди бачать хороші зміни, - наголошує голова ОТГ Володимир Сідун. - І якщо так відбуватиметься в усій державі – всі розумітимуть, що краще жити в Україні, ніж проповідувати сепаратизм і братися до зброї та підтримувати сусідню державу-агресора. Вірю, що реформа піде по країні й змінить нас усіх. А через 10 років Україна стане на рівень передових європейських держав.

На знімку вгорі: про Преображенську територіальну громаду розповідає журналістам її голова Володимир Сідун


 

DSC_9786

Об`єднана територіальна громада має гарну зміну

 

DSC_9823

В Омельнику, на території школи, створили музей під відкритим небом

 

DSC_9863

За кошти обласного бюджету придбали автомобіль "швидкох допомоги". Задоволені

лікарі й пацієнти в селах

 

DSC_9894

У старій школі Новоселівки розмістили бібліотеку, а також кабінети сільського старости та діловода

 
Популярне
Останні публікації
УВАГА!

Перекладаємо українською тексти, зокрема, художні твори, виконуємо літературне редагування.

Звертатися: pilipyurik@meta.ua

Літературне Запоріжжя

Українські літератори

Зарубіжні літератори