або

Увічнили пам’ять

Анатолія Рекубрацького 

Завдяки наполегливим зусиллям відомого краєзнавця Сергія Шевчука виготовили меморіальну дошку на честь талановитого письменника й журналіста Анатолія Рекубрацького. 

У вересні її доставили у редакцію районної газети. Кілька днів вона зберігалася там. Тоді й зробили цей знімок. 

А потім пам’ятну дошку передали керівництву Комиш-Зорянської громади. Вирішили встановити її у день 75-ліття видатного земляка. 

Юлій МАКЕДОНСЬКИЙ

 

На фото Василя ПРОХОРОВИЧА (справа наліво): директор райдрукарні Сергій ЛЯШЕНКО, краєзнавець, заступник голови райдержадміністрації у 2005-2010 роках Сергій ШЕВЧУК, голова райдержадміністрації у 2014-2015 роках Павло БУДНИК і редактор газети «Рідний край» Костянтин ПРИЧИНЕНКО

 

 

Поет, журналіст, публіцист

21 листопада виповнюється 75 літ від дня народження нашого видатного земляка Анатолія Рекубрацького. Ім'я поета, журналіста і публіциста давно відоме нашим читачам. Дитячі та юнацькі роки його пройшли у Комиш-Зорі. Рідному селищу присвятив він немало віршів, а поезія «Столиця» – це своєрідний Гімн центру однойменної громади.

Перші вірші учня Комиш-Зорянської середньої школи Толика Рекубрацького опублікувала наша райгазета. Потім його твори друкували уже обласні видання.

Свою першу збірку «Сурми» наш земляк видав у 1975-му. Тоді ж став членом Спілки письменників України. Книжку «Сурми» Анатолій Захарович подарував редакції із підписом: «Газеті, звідки почалася моя дорога». Перший том вибраних творів «Не догорить свіча по Україні» підписав так: «Колективу моєї районної газети, де побачили світ мої перші опуси. З любов'ю до вас – Анатолій Рекубрацький».

Наш земляк навчався на філологічному факультеті Запорізького педінституту (нині – університет), служив в армії. Усе життя працював у газетах: «Комсомолець Запоріжжя» (нині – «МИГ»), «Правда України» (власкор по Запорізькій області), «Запорізька правда» (політичний оглядач). Поезія і журналістика – два крила творчості Анатолія Рекубрацького. Він – лауреат обласної премії імені Миколи Нагнибіди. Видав кілька поетичних збірок, книжки гумору і прози. Був членом ЗАГСу (Запорізької асоціації гумористів і сатириків), президент (кошовий) Петро Ребро дав йому козацьке прізвисько «Ворожбит», адже Анатолій Рекубрацький писав публіцистичні твори на політичні теми, вгадував майбутні події.

Анатолій Захарович був частим гостем нашої редакції. Дружив з усіма. Надзвичайною людиною показав себе наш колега, газетяр та письменник.

Свого часу на засіданні обласного літоб'єднання (він тривалий час очолював його) порадив студентці педінституту Антоніні Букрєєвій іти працювати в редакцію. Творчі люди повинні трудитись у пресі. Так воно й сталося. Автора цих рядків Анатолій Рекубрацький теж «сватав» на роботу у штат редакції «Запорізької правди». Після своєрідного екзамену я працював власкором обласної газети по кількох районах.

Основний лейтмотив творчості А.З.Рекубрацького – вірність Україні, турботи про її майбутнє й сьогодення. Програмними поезіями письменника є вірші «Неподільна булава», «Третій марш», «Надія». Відомий він як поет-пісняр, перекладач. Публіцистика нашого земляка теж глибока й багатогранна.

Наш земляк пішов за межу Вічності 7 жовтня 2011 року...

Костянтин ПРИЧИНЕНКО