Неперевершені твори народної поетеси

bracyloПам'ять

Пилип ЮРИК (текст і фото)

Відомий запорізький артист Дмитро Московцев розповів, як він їздив у столицю Росії на похорони колеги, з яким вони на Хортиці знімались у фільмі «Тарас Бульба». Там, сказавши слова прощання, наш земляк попросив дозволу виконати пісню. І заспівав Дмитро «Вже засідланий кінь» (слова й музика Марини Брацило). А пізніше російські газети повідомили про похорон і про те, що Дмитро Московцев виконав старовинну козацьку пісню.

Зазначу, що газетярі не дуже помилилися. Цей випадок свідчить - пісні Марини настільки близькі до народних, що провести між ними якусь межу просто неможливо. Бо вона сама, без перебільшення – народна поетеса. А ще її твори беруть читача й слухача, як кажуть, «за живе», стискають любов'ю найтвердіші серця, не залишають байдужим нікого. Мабуть, у цьому найвища цінність будь-якого мистецького твору та неперевершеність його автора.


 


Прекрасні співи Хортиці

2 грудня Марині Брацило виповнилося б 38. На жаль, уже немає її з нами. Але залишила поетеса по собі гарні твори, якими захоплюватиметься не одне покоління любителів поезії та пісні. На цю дату творча громадськість Запоріжжя призначила презентацію аудіо-диску «Марина Брацило. Пісні з Хортиці у переспівах митців Запорізького краю», записаного студією «Melody-group».

Мала зала Палацу культури «Орбіта» була переповненою. Сюди зійшлися любителі красного письменства й пісень, друзі Марини, барди, музиканти, письменники, працівники культури.

Митці нашого краю відтворили творчий доробок Марини Брацило з дванадцяти пісень. Кожен із них виходив на сцену й говорив про поетесу гарні слова, ділився спогадами про неї. А потім дзвінким хортицьким струмочком лилися її прекрасні пісні. У них - споконвічні людські цінності, що не змінюються в часі та просторі: любов до рідної землі, рідних і близьких та до коханої людини. Це - твори козацького циклу, пісні-балади, про родинні обереги українців тощо.

На диску вміщені такі пісні: «Спи, любий мій», «Козацька прощальна» - виконує Світлана Ремжина, солістка-вокалістка Запорізького академічного обласного українського музично-драматичного театру імені Володимира Магара; «Балада про мудрість і юність», «Шарманщик» - Ганна Гайдук, солістка-вокалістка, гітара; «Ти, серденько моє біднеє», «Вже засідланий кінь» - Дмитро Московцев, актор Нового театру; «Без надії сподіватись» - Олена Алексєєва, художній керівник Театру поетичної пісні; «Батьківська хата» та «Про любов уже все сказано» - Юрій Кривокрисенко, співак, Приазовський район; «Дума на зруйнування Січі», «Доню моя, доню» й «Розкажи про мою Україну» - ансамбль української пісні та побутового танцю «Оксамит», художній керівник Лариса Купчинська. Батьки Марини – Анатолій Григорович і Людмила Федорівна - передали аудіо-диски з доньчиними піснями закладам та установам, які популяризують історико-культурні традиції Запорізького краю.

Місце вибору презентації не випадкове. Адже саме в ПК «Орбіта» нині міститься вокальна студія «Юність» (керівник Володимир Артем'єв), у якій Марина Брацило починала торувати свій шлях до авторської пісні.

 

Висока поезія, задушевні пісні

Як зазначає мистецький сайт поетеси, презентація відбулася в рамках проекту «Всеукраїнський конкурс молодої української поезії та авторської пісні імені Марини Брацило «Хортицькі дзвони», гала-концерт якого цими днями відбувся в Запорізькому національному університеті. Цей виш свого часу закінчила Марина. Забігаючи наперед, скажу, що диск «Пісні з Хортиці» вручили переможцям конкурсу в номінаціях «Поезія» та «Авторська пісня».

У Першому конкурсі брали участь молоді автори віком від 15 до 25 років, які не були раніше переможцями, не мають власних авторських видань і які у визначений термін подали до журі рукописи власних поетичних творів та аудіозаписи пісень (мова конкурсу – державна – українська).

Цікаво, що в умовах зазначається: журі не розглядає твори, які носять антиукраїнський характер, пропагують насильство, расизм, містять ненормативну лексику або написані суржиком. І правильно, адже у нас і так аж занадто всяких данилків-сердючок.

Біля сцени актового залу філологічного факультету ЗНУ – виставка творів Марини Брацило, газетні та журнальні публікації про неї, її творчість. Із репродуктора линуть її пісні.

Потім ведучі розповідають про поетесу, зазначають, що вже у 16-річному віці вона за першу свою збірку поезій «Хортицькі дзвони» (звідси – назва конкурсу) вже стала наймолодшим членом Національної спілки письменників України. Називають і членів журі та гостей гала-концерту. Студенти й артисти декламують поетичні твори Марини.

 

Внесок у патріотичне виховання

Привітав присутніх у залі директор Департаменту культури, туризму, національностей та релігій Запорізької облдержадміністрації Владислав Мороко. Він зазначив, що конкурс «Хортицькі дзвони» - це великий внесок у справу патріотичного виховання молоді, яка нині зі зброєю в руках захищає Україну, подякував організаторам та учасникам за працю й талант.

Виступили також заступник голови оргкомітету, доктор історичних наук, професор ЗНУ, проректор з наукової роботи Геннадій Васильчук, голова журі, письменник Іван Андрусяк, співак і композитор Анатолій Сердюк, член журі, керівник студії «Юність» Володимир Артем'єв, головний редактор газети «Запорозька Січ» Олександр Верьовкін, директор обласної універсальної наукової бібліотеки Інна Степаненко, координатор конкурсу, доцент, кандидат філологічних наук, завідувачка кафедри українознавства Запорізького національного університету Ольга Стадниченко та інші. Вони подякували батькам Марини, які разом із оргкомітетом опікуються «Хортицькими дзвонами».

- Щоліта Марина їздила на мою батьківщину — в село Сокілець Хмельницької області, - розповів письменник із Києва Сергій Пантюк. — Тоді була жива моя бабуся. Їй Марина дуже подобалася. Вони, не зважаючи на різницю в роках, стали подругами. Розповідали одна одній багато про обряди та звичаї. Бабуся 2008-го померла. Марина подзвонила мені: «Слухай, пом'янути б твою бабусю нормально, по-козацькому. Маку натремо. Зберемося, згадаємо». Так, на жаль, і не зібралися...

 

Млинець не став грудкою

А далі на сцену запрошуються переможці конкурсу, котрі посіли треті, другі та перші місця в номінаціях «Поезія» й «Авторська пісня». Переможцями в «Поезії» стали Наталя Марій (Івано-Франківськ) і Сніжана Біла (Запоріжжя), а в «Авторській пісні» - Юлія Григорук (Вінниця), Юлія Чилікіна (Мелітополь) й Ольга Чекалова (Запоріжжя).

Перший конкурс не став, як кажуть у народі, першим млинцем-грудкою. Чітка організація, гарне ведення гала-концерту, усміхнені переможці та дипломанти. Так, переможці тут були, але не було переможених. І молоді поети та піснярі, які цього року не здобули відзнак, мають змогу взяти участь у Другому конкурсі «Хортицькі дзвони» імені Марини Брацило. А він обов'язково відбудеться!

На знімку вгорі:

Диск із піснями Марини Брацило



003
Такими дипломами нагородили багатьох учасників конкурсу


 

024
На сцені - переможці та дипломанти конкурсу «Хортицькі дзвони»