ПАРОСТКИ «СМЕРІЧКИ» - МЕЛОДІЇ КОЛЬОРІВ

Зміст статті

 

 

МЕЛОДІЇ КОЛЬОРІВ

«Наприкінці 1969 року, - згадує Левко Дутковський, - вчився на курсах шоферів у Вижницькому будинку культури й часто спостерігав за репетиціями улюбленої всією молоддю «Смерічки», тихенько підспівував 18-річний, зовсім юний, надзвичайно сором'язливий хлопчина Назарій Яремчук. Якось він звернувся до мене з проханням працювати в моєму колективі». На прослуховуванні юнак виконав пісню «Кохана» Ігоря Поклада, приємно вразив керівника ансамблю гарним тембром голосу, доброзичливістю і вродою.

Наполегливість і велика працелюбність Назарія на репетиціях імпонувала «настирливому, до безтями закоханому в музику» художньому керівникові ансамблю Левку Дутковському.

Для приємного тембру голосу Назарія Левко Дутковський написав досить складну як для початківця пісню «Незрівнянний світ краси», з якою його вперше записав на телебаченні звукорежисер Василь Стріхович. Прослуховування Назарієм уперше в звукозаписі власного голосу було сприйнято ним з величезною радістю. Це був справжній успіх, він вперше повірив у свої сили.

Під орудою Левка Дутковського Назарій наполегливо працює над собою. Навіть у 1980 році в інтерв'ю путивльській районній газеті він повідав: «...своїм наставником та «батьком» вважаю і Левка Дутковського, який запросив мене в ансамбль, дав шлях у велике мистецтво».

Співає Яремчук у дуеті з Василем Зінкевичем. У їхньому виконанні незабутньо і неповторно вперше прозвучала на телебаченні пісня Левка Дутковського «У Карпатах ходить осінь», яка викликала хвилю захоплення у мільйонів слухачів. Справжній вибух молодіжної моди без кордонів на нетрадиційну музику в світі під впливом відомих «Бітлз» був суголосний невтомному пошукові вижницьких музикантів, перевірявся на танцювальних вечорах для молоді. Популярний ансамбль запрошують із концертами на районні, обласні, республіканські свята, фестивалі, форуми. «Смеречани» відгукувались на всі прохання, давали в день по три концерти і завжди, що було «привілеєм» «Смерічки», без фонограм. Часто працювали без нормального харчування, в холодних залах... Скрізь їм найвищими нагородами були постійні аншлаги, люди плакали, як згадує колишня співачка Буковинського ансамблю пісні і танцю, солістка «Смерічки» Марія Ісак, зали не вміщали всіх бажаючих. Звичайно, не іноземний репертуар відомих тоді співаків зі світовим іменем «ери електронної музики», не гітарні інструментування західних мелодій, як це пробували озвучувати різні, що утворились тоді, колективи, а талановите поєднання самобутнього карпатського мелосу з тогочасними ритмами рок- і поп-музики з елементами джазу, мелодики рідного слова та нової вокальної манери виконання забезпечили новаторство й неповторність самодіяльного колективу.

Лише небагато газетних повідомлень свідчать про гастрольну діяльність, успіхи самодіяльного новаторського ансамблю «Смерічка», широку популярність пісень Левка Дутковського. Пісні «Бажання» виконувала Марія Ісак, «Ти прийди у синю ніч» - Василь Зінкевич, «На добраніч, гори» - співав повний склад ансамблю. «Їх я можу назвати справжніми лицарями естради, - через багато років потому згадував уславлений оперний співак Анатолій Мокренко, - справжніми носіями української духовності. Завжди вишукані, шляхетні у вищому розумінні цього слова, постійно безжалісно вимогливі в питаннях формування репертуару як до себе, так і до співпрацюючих з ними композиторів і поетів-піснярів».

Як зазначала газета «Радянська Буковина», у 1970 році музичний доробок Левка Дутковського становив 15 пісень. Тривають щорічні конкурси нових аматорів, які хотіли співати в ансамблі. Як правило, поповнювали прославлений колектив учні Вижницького училища прикладного мистецтва. Дутковський навчає їх вокалу і гри на музичних інструментах. Та не тільки талановитий ансамблевий спів привертав увагу загалу до «Смерічки», людям подобались вишукані, витончено сконструйовані костюми, виготовлені за унікальними ескізами знаної своїми роботами художниці-модельєра Алли Дутковської.

Вони стилізовані на народній основі, гармонують з піснями, бо враховують характер співака, особливості зовнішнього вигляду, в них поєднується традиційне гуцульське конструювання одягу з сучасними лініями. У 1970 році оригінальні костюми «Смерічки», виготовлені за ескізами Алли Дутковської, Василя Зінкевича, пошиті бригадою Раїси Обновленської та Олени Рахубовської Вижницького побуткомбінату, прикрашені вишивкою відомої майстрині Олени Гасюк, шокували тоді київське журі Республіканського конкурсу аматорських колективів, який проходив у Чернівцях, та глядачів у концертному залі.