«РОМАНТИК ХХ СТОЛІТТЯ»

Учора, 5 липня, театральна громадськість Запоріжжя зібралася в академічному обласному українському музично-драматичному театрі імені Володимира Магара на урочистий вечір «Романтик ХХ століття», щоб відзначити 110-річчя з дня народження видатного українського режисера й актора, народного артиста СРСР Володимира Магара.

 

Біографія й історія

Володимир Герасимович Магар народився 5 липня 1900 року в селі Калниболота (нині – Кіровоградська область) у багатодітній незаможній родині. Підлітком наймитував, узимку відвідував церковно-парафіяльну школу, а згодом подався в пошуках заробітку до батька в Одесу.

Із 1917 року юнак у складі червоногвардійського (пізніше – партизанського) загону, а з 1919 по 1923 рік - на дійсній військовій службі на міноносці «Орфей».

Демобілізувавшись, Володимир повернувся в рідне село, де очолив волосну комсомольську організацію й створив самодіяльний драмгурток, на базі якого утворився Першотравневий пересувний робітничо-селянський театр, яким він керував. Уже на початку творчого шляху Володимир Магар ставив серйозні складні вистави й брався до виконання багатьох різнопланових ролей. Однак його акторська майстерність й режисура потребували вдосконалення, «фахового шліфування».

І ось тридцятирічний режисер-практик став студентом Київського музично-драматичного інституту імені Миколи Лисенка. Його дипломні роботи - режисерська й акторська - продемонстрували майстерність і зрілий професіоналізм. Після навчання, 1936 року, Володимира Магара призначають художнім керівником Київського обласного театру імені КОРПС, що базувався в Житомирі (із 1937 року - театр імені Миколи Щорса).

У 1941-1945 роках театр працює в тилових і прифронтових містах Радянського Союзу: на Кавказі, в Узбецькій, Таджицькій, Туркменській Радянських Республіках. У його репертуарі - українська класика, а згодом - сучасні п'єси на воєнну тему. Вечорами - вистави в приміщеннях місцевих театрів для бійців Червоної армії, офіцерів, генералів, а вдень - виїзди на передову лінію фронту.

1943 року Володимиру Магару присвоєно звання «Народний артист УРСР».

Із 1944 року театр розпочинає стаціонарну роботу в Запоріжжі, а в 1945-1947 роках трупа Запорізького театру працює в Ужгороді, сприяючи створенню Закарпатського українського музично-драматичного театру.

1953 року після тривалої реконструкції в Запоріжжі урочисто відкрили нову будівлю театру - величну, технічно обладнану й зручну. Це стало передумовою нового етапу в творчості Володимира Герасимовича: нарешті в нього з'явилася можливість утілювати масштабні сценічні полотна будь-якої матеріально-технічної складності. Нову сцену відкрила «Загибель ескадри» Олександра Корнійчука в постановці головного режисера – перша з галереї вистав, що захоплювали великим режисерським розмахом, великою художньою фактурою.

1955-1965 - роки розквіту режисерського й акторського таланту Володимира Магара. 1960 року з великим успіхом на Декаді української літератури й мистецтва в Москві пройшла вистава «Щорс» Юрія Дольд-Михайлика.

24 листопада 1960 року Володимиру Магару присвоєно почесне звання «Народний артист СРСР».

11 серпня 1965 року Володимир Герасимович Магар пішов із життя.

Із 2004 року Запорізький академічний обласний український музично-драматичний театр носить ім’я Володимира Магара.

 

Тобі – Майстре

На сцені відбулося документально-театралізоване дійство. Сцену прикрасив портрет Володимира Герасимовича. Й увесь час складалося враження, що він пильно спостерігає за залом і за тим, що відбувається на сцені його рідного театру. Глядачам нагадали віхи життя видатного режисера й актора, показали документальні кадри відео- й кінохроніки. На сцену запросили сучасників Магара, яким пощастило працювати з ним у Запорізькому театрі, - народних артистів України Григорія Антоненка й Олександра Гапона, актрису Галину Тимошенко й начальника художньо-декораційного цеху Володимира Худолія. Вони поділилися теплими спогадами про видатного колегу. У залі був також присутній вірний помічник Володимира Герасимовича Олексій Пантелеймонович Мироненко.

Молоде покоління магарівців показало фрагменти з вистав, які увійшли в репертуар театру завдяки режисеру Володимиру Магару. Галина Капралова (Маруся) й Віталій Павелко (хан Гірей) зіграли сцену з вистави «Маруся Богуславка». Антон Попудренко, Олександр Волчков, Сергій Перепелиця, Микола Грушковський, Вадим Кир'ян, Анатолій Руденко, Роман Яковлев показали сцену з вистави «Загибель ескадри».

Нагадали глядачам також знакові ролі актора Магара – батька Боженка (у виконанні актора Дмитра Клопота, «Щорс») та Іларіона Грози (у виконанні заслуженого артиста України Миколи Коновалова, «Сторінка щоденника»).

Артисти драми, балету й оркестру театру підготували концерт. У зал полинули українські народні пісні, які дуже любив Володимир Герасимович.

Народний артист України Олександр Гапон і заслужена артистка України Інна Гапон зворушливо й майстерно виконали українську народну пісню «Місяць на небі». А пісня «Повернися, соловейку» у виконанні Інни була неначе зверненням до великого Майстра.

Згадали маму Володимира Магара, яка у 103-річному віці сиділа в залі театру й дивилася виставу свого сина. Органічно вплелася в концертний віночок пісня «Чорнобривці» у виконанні Вадима Васильєва.

Гарячі оплески в залі викликав виступ акторів Вікторії Мотайленко, Алли Білоцерковець, Марини Зновенко, Павла Костюка, Євгена Ковалевського, які виконали українські народні пісні «Ой, ти місяцю», «Вітер, вітер коло хати», «Ой у полі три криниченьки». Євген Ковалевський заспівав пісню «Ой ти дівчино, з горіха зерня», заслужена артистка України Валентина Косташ - твір Анатолія Кос-Анатольського «Ой піду я межи гори». Арію з опери «Наталка-Полтавка» виконала Алла Білоцерковець.

Любителі оперети почули «Дует Теодори та Містера X» у виконанні Олександра Блінова й Світлани Ремжиної («Принцеса цирку» Імре Кальмана) та тост Орловського у виконанні народного артиста України Владилена Попудренка (Йоган Штраус «Летюча миша»).

Були й балетні сцени з вистав «Таїнство творіння» та «Майська ніч», гопак із героїчної саги «Мамай».

Протягом концерту глядачі насолоджувалися гарним супроводом театрального оркестру під орудою диригента Олександра Сурженка.

Режисер-постановник концерту - заслужений діяч мистецтв України Євген Головатюк, сценарій написав Леонід Тома, художник-постановник - Надія Дворянкіна, балетмейстери - Тетяна Астаф'єва, Тамара Боброва, відеопроекцію здійснював Геннадій Лещенко, музичне оформлення - Олександр Сурженко, концертмейстер - заслужена артистка України Світлана Ващенко.