Живий у піснях і спогадах

30 червня – 18 років, як пішов у вічність Великий Українець - народний артист України, лауреат Національної премії імені Тараса Шевченка Назарій Яремчук. Досі звучить його голос із радіоефіру, з численних телефільмів, фоно- і грамзаписів. Він живий у спогадах рідних, друзів, колег і численних шанувальників його таланту.

«Письменницький портал» пропонує два спогади про великого співака й благородну людину з «Університетського вісника» - газети Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича.

Оплески – Марині Брацило. Упевнений - не останні!

Пилип ЮРИК

                   С меня при цифре 37 в момент слетает хмель, -

                    Вот и сейчас - как холодом подуло:

                    Под эту цифру Пушкин подгадал себе дуэль 

                    И Маяковский лёг виском на дуло.

                                                       Владимир ВЫСОЦКИЙ

Кажуть астрономи, що згаслі зірки ще десятки й сотні років світять нам із небес. Такою зорею в українській поезії й пісні стала наша колега, член Національної спілки письменників України Марина Брацило, чий життєвий шлях нещодавно трагічно обірвався. Її творчість покликана жити вічно, світити багатьом майбутнім поколінням.

Їй ішов тільки 37-й рік. Скільки б ще вона написала й видала блискучих поезій і пісень! Не судилося...

Марина БРАЦИЛО: «І у цій безнадії я – ваша сестра. Я приймаю ваш біль...»

Пилип ЮРИК

На початку 90-х до рук моїх потрапили перші (для мене) вірші Марини Брацило. Пам'ятаю, тоді вразив такий її рядок: «Ти шукав до підкови коня». Людина, далека від поезії, одразу зауважила б, що все відбувається навпаки – шукають підкову, коли є кінь, або був би гривастий, а підкова вже знайдеться. Але, як каже Ліна Костенко, «Поезія – це завжди неповторність, якийсь незнаний дотик до душі». У Марини не просто вірші, а саме Поезія! Неповторна, яка бере за душу, не залишає нікого байдужим після прочитаного.

...І ось, як грім серед ясного неба, сумна звістка в Інтернеті. На 37-му році трагічно обірвалося життя молодої талановитої поетеси Марини Брацило.

„ЧОРНОБИЛЬСЬКІ ПОНЕВІРЯННЯ БУЧІ" У... ФРАНЦІЇ

Петро ЩЕРБИНА

Фото Світлани ВАСИЛЬЧУК

Коли відомий український дитячий письменник Віктор Васильчук, перебуваючи в чорнобильській зоні, зустрівся з покинутим собакою, він, мабуть, і не сподівався, що той стане героєм його однієї з найкращих книжок. Та й не очікував автор, що кудлатий залишенець з'явиться незабаром у його рідному Коростені...

Запорізький художній музей презентував твори митця із закритих фондів

ВІРА СЕРЕДА 

Уперше в Запорізькому обласному художньому музеї й у Запоріжжі відбулася визначна мистецька подія - з нагоди сторіччя від дня народження класика запорізького пейзажного живопису Георгія Колосовського відкрилася ювілейна виставка 64 його творів із закритих фондів музею. Її куратор - головний зберігач художнього музею Алевтина Медведєва.

Коротка біографічна довідка митця

Георгій Сергійович Колосовський народився 15 квітня 1913 року в селі Первомайському (тепер місто Первомайськ Миколаївської області). Освіту здобув в Одеській художній профшколі й Одеському художньому інституті.

1945 року переїхав у Запоріжжя.

Із 1945 року - член Спілки художників СРСР.

Учасник численних всесоюзних, республіканських та обласних виставок. Роботи художника прикрасили колекції галерей, музеїв, в тому числі, й приватних.

Помер у Запоріжжі 13 лютого 1988 року.