Юрій ІВЧЕНКО: «Я всіх вас люблю, як і Україну!»

|

Мистецтво

Сергій СТРІЛЕЦЬ, Віра СЕРЕДА (фото)

IMG 5137

У Запоріжжі, в Палаці культури «Орбіта» поціновувачі гарної української пісні переглянули яскраву концертну програму «Лети, моя пісне, з козацького краю!», присвячену 70-річчю з дня народження Юрія Івченка - лауреата міжнародних і всеукраїнських фестивалів і конкурсів, композитора, керівника народного самодіяльного хору «Запорозькі козаки». Цікаво, що в глядацькій великій залі ПК «Орбіта» цього разу важко було відшукати вільне місце...

Спочатку під козацький славень «На сторожі волі» (музика Юрія Івченка, слова Пилипа Юрика) глядачі побачили слайди з життя маестро. Потім ведуча надала слово члену НСПУ й НСЖУ, поету Пилипу Юрику, з яким композитор співпрацює з 1994 року. За цей час вони створили близько півтора десятка пісень.

 

Пилип привітав ювіляра від імені запорізьких обласних організацій Національних спілок письменників і журналістів та їхніх керівників Олександра Медка й Наталі Кузьменко, побажав козацького здоров’я, карпатського довголіття, грандіозних успіхів і невичерпного натхнення.

- Хочу, щоб ми з Вами, Юрію Леонідовичу, створили ще не один десяток пісень! - побажав Пилип композиторові.

Письменник передав вітання від канадської поетеси Надії Козак і від румунського Союзу українців - листа-подяку, якого надіслала колишня працівниця Міністерства культури Румунії Ярослава Колотило. Справа в тому, що на початку 90-х років минулого століття Юрій Івченко на прохання діаспори відновив там хор «Задунайська Січ». Про це пам’ятають українці Румунії, які завжди вдячні нашому хоровому диригенту.

IMG 5089

Ювіляра вітає співавтор, поет Пилип Юрик (праворуч)

Привітали Юрія Івченка також представники козацької організації «Запорозька Січ» на чолі з кошовим Костянтином Рижовим (він же – директор школи козацьких бойових і традиційних мистецтв «Спас»), обласної організації «Просвіта» - Анатолій Ажажа й Костянтин Лямцев, хорів й ансамблів ПК «Орбіта», ПК «Титан» та інших колективів. Хор «Родники» виконав для ювіляра кілька пісень.

Відтак відбувся виступ хору «Запорозькі козаки». Пролунали в його виконанні українські народні пісні та твори вітчизняних авторів, зокрема, й пісні композитора Юрія Івченка. Не обійшлося й без прем’єри. Хор уперше виконав пісню «Я – козак!» на слова канадської поетеси-українки Надії Козак (композитор Юрій Івченко). Глядачі довго аплодували колективу за виконання цього твору, адже пісня вийшла бадьорою, піднесеною, мелодійною.

Гарно виступила з піснею Юрія Івченка на слова Пилипа Юрика «Вальс надії» Марічка Бобро - співачка, учениця народної артистки України Інни Гапон.

IMG 5121

Співає Марічка Бобро

 

Щодо творчої біографії Юрія Івченка. Народився митець 15 жовтня 1949 року в Запоріжжі. З дитинства співав у церковному хорі. Після закінчення у 1970 році Запорізького музичного училища імені Майбороди двадцятирічний хормейстер і співак проходить військову службу в ансамблі пісні й танцю внутрішніх військ України. У 1972-1974 роках - студент Київської державної консерваторії, з якої перевівся в Одеську консерваторію. Закінчив її у 1977 році за фахом диригент хору та викладач хорових дисциплін.

Із перших років творчої діяльності з самодіяльним хором Запорізького медичного інституту, яким керував до 1981 року, він виявив себе талановитим фахівцем. Потім очолює самодіяльний народний український хор «Козацька родина» Палацу культури Запорізького трансформаторного заводу.

У 1993 році спілка українців Румунії запросила маестро Івченка для підготовки самодіяльного хору «Задунайська Січ». Через два роки румунські співаки здобули звання лауреата міжнародного фестивалю "Ятранські барви" (м. Кіровоград, нині Кропивницький). Це сприяло налагодженню творчих стосунків між колективами і дружніх відносин румунського міста Тульчі та Запоріжжя.

Творча діяльність Юрія Івченка багатогранна: хормейстер, диригент, соліст-вокаліст, композитор. Написав багато пісень на власні слова: "Гімн ЗТР", "Гімн школі", "Рідний край", "Ювілейна" та інші; на слова Пилипа Юрика: "На сторожі волі", "Козацька дозвільна", «До війська», «За волю, козацтво!», «України золота майбуть», «Лицарі України», «Калина хортицька», «Промінь вічності», «Афганські сни», «Вальс надії» тощо, на слова А. Шацького: "Пісня про завод", "Осінній сад", на слова Володимира Чубенка «Козаки й козачки». Ці твори використовуються самодіяльними колективами міст і сіл України, а також за її межами: капелою бандуристів ім. Т.Г. Шевченка м. Детройт, народним хором "Славутич" м. Горішні Плавні, ансамблем «Червона калина» (Івано-Франківськ). У своїй творчості Юрій Івченко використовує й народний спадок.

Нагороджений він знаками ВЦСПС "За досягнення в самодіяльному мистецтві" у 1986 й 1991 роках, ювілейною медаллю "40-години народна власт" Болгарії.

Член Запорізького міського відділення композиторів.

...Під час нинішнього концерту хористи подарували керівникові шапку запорозького полковника й козацький кунтуш.

Ювілярові вручили грамоти й Почесні грамоти міського управління культури, Палацу культури «Орбіта», Запорізького обласного методичного центру культури й мистецтв. І тоді багато хто в залі поставив собі питання: за 53 роки сценічної діяльності, мабуть, не грамотами повинні були нагородити митця? Їх у нього скільки, що можна замість шпалер обклеїти кабінет міністра культури. Відомо, що документи на присвоєння йому звання заслуженого діяча мистецтв України подали ще рік тому. Але київські чиновнички, мабуть, швидше нагородять звягільських, бойків, свинарчуків та іже з ними за розкрадання України, ніж людину, яка робить усе для збереження й примноження духовності рідного народу, його культури, традицій, звичаїв, мистецтва...

IMG 0759

Наостанок традиційно хор «Запорозькі козаки» під керівництвом ювіляра разом із глядачами виконав народну пісню на слова Тараса Шевченка «Реве та стогне Дніпр широкий». На виконання цього твору всі в залі встали.

Ювіляр подякував публіці й запевнив: «Я всіх вас люблю, як і Україну! І далі працюватиму для вас, моїх глядачів».

На знімку вгорі:

Юрій Івченко в однострої козацького полковника