АБИ НАБЛИЗИТИ ПЕРЕМОГУ

|

Презентація

 

025 

У сотий день повномасштабного вторгнення російських агресорів в Україну в Запорізькій обласній універсальній науковій бібліотеці зібралися поціновувачі гострого поетичного слова. Тут запорізький письменник, член НСПУ Пилип Юрик презентував нову книжку «Чхаю на Пу́пу». Після цього заходу довелося спілкуватися з багатьма учасниками й глядачами – шанувальниками українського красного письменства. І всі говорили про те, що вже скучили за зустрічами з митцями, проклинали Кремль і його верховодів-маніяків. Адже й тепер доводиться робити багато, щоб такі презентації були якомога безпечнішими. Бо ніхто не відає, куди може прилетіти московська бомба чи ракета... 

На початку завідувачка відділу краєзнавства бібліотеки Тетяна Паливода нагадала присутнім творчу біографію Пилипа Юрика, перерахувала його видані книжки, всеукраїнські та обласні літературні премії тощо.

- Ми вирішили, що буде правильним сто днів нашого спротиву кремлівській орді відзначити саме презентацією збірки, яка красномовно називається: «Чхаю на Пу́пу». Це – також символ нашого спротиву, який означає, що дух український ніколи не зламати! – зазначила Тетяна Миколаївна.

Про свою книжечку автор розповів коротко. Назвав її, переінакшивши Ярослава Галана, в якого є твір «Плюю на папу». Памфлет Пилипа – «на честь» вождя сусідньої держави-агресора, якого він найменував Пу́пою. Видання відображає погляд автора на деякі постаті й реалії в розрізі російської збройної агресії проти України із 2014 року. Письменник видав книжку власним коштом і нині розсилає її через волонтерів нашим захисникам на фронт для підняття бойового духу.

016

Письменник-сатирик Микола Білокопитов

розповідає про поїздки а АТО-ООС

Редактор збірки, член НСПУ Микола Білокопитов зауважив, що має домовленість із Пилипом: дружба дружбою, а редагування - тільки безкомпромісне. Тому завжди ретельно читають твори один одного, кажуть лише правду, якою б вона прикрою не була. Та й ніхто ще не відмінив поняття «авторська сліпота», коли в своєму оці й колоду не бачиш. І тому краще, коли якусь помилку «піймає» редактор, ніж потім читач.

– У цій книжці вміщені твори про те, що Пилип пережив сам, - сказав Микола. - Йому не довелося черпати щось «зі стелі», бо з усім цим він сам зіткнувся, розмовляв зі свідками подій, воїнами Збройних сил України й Національної гвардії, волонтерами, внутрішньо переміщеними особами. Багато наших письменників їздили з волонтерами в зону АТО-ООС, на передову. Тому натхненні побаченим і почутим, пишемо актуальні твори. Думаю, багато тем має автор збірки ще в записниках. Адже бойові командири казали нам: «Оте можете висвітлювати, а оте поки що ні, бо то буде допомога ворогові». Пізніше більшість таких «заначок» використаємо у майбутніх творах.

Розповів Микола також і про волонтерів, які в’яжуть бійцям маскувальний одяг і сітки, а ще готують вареники та інші смаколики.

051

Вікторія Сироватко (ліворуч) дарує волонтерський альбом

завідувачці відділу краєзнавства бібліотеки Тетяні Паливоді 

Поетеса Вікторія Сироватко, членкиня НСПУ, подарувала «імениннику» й бібліотеці альбоми «Приречені на перемогу». Їх видають запорізькі волонтери. Там – розповіді про нинішні події на фронті, про самих волонтерів, меценатів, медпрацівників шпиталю. Друге число цього видання присвячене дітям війни. Вміщені тут і поезії письменниці про війну й боротьбу нашого народу проти російських загарбників.

Пилип розповів, що його книжка має кілька розділів: «До зброї, братове, до зброї!» (лірика й громадянська лірика), «Гострю сатиру, як сокиру», «Свиней – з городу!» (байки) і «Чорні справи чорних виродків» (памфлети). Письменник продекламував вірш «За волю, козацтво!», рядки з якого стали назвою ліричного розділу збірки. Він розповів, що це – єдиний вірш у книжці, написаний ще 1996 року (всі інші – починаючи з 2014-го). Тоді його побоювались опублікувати навіть найсміливіші в Запоріжжі редактори.

До бою, козацтво, до бою!

Не буде Вітчизна рабою!

Хай ворог загине, але на коліна

Не стане свята Україна!  

Один із віршів присвячений рашистській брехні про так званого «старшого брата», яким себе називали росіяни в колишньому СРСР. Коли автор прочитав його – отримав бурхливі оплески глядачів.

І Ярослав відвоював Чернігів

(А з москалем йому не повезло),

Тому орду він знищив, печенігів,

Бо москаля в помині не було.

І тут попросив слово для репліки Микола Білокопитов:

- Пилипе, ти як будеш перевидавати цей вірш, напиши, що в майбутньому також хтось хотів знищити Москву, але її вже немає!

- Твої слова та до Бога б! – відповів йому побратим.

Потім читав письменник вірші «Україна і Болгарія» (про великоросійський шовінізм), «Волонтерка», «Кінь Сагайдачного» (про взяття запорожцями Москви в 1618 році). До речі, в цій же збірці є ще один вірш, присвячений нашій славній історії – «Конотопська слава» (про переможну битву українського війська під проводом Івана Виговського з московською ордою 1659 року).

036

Виступає Ольга Стадниченко 

Голова Запорізької обласної організації Національної спілки письменників України Ольга Стадниченко зазначила, що такої війни ще не було в історії людства. Це – глобалізаційна війна, в якій воює майже весь світ проти однієї людини, якщо її можна так назвати, бо ця істота неадекватна. Скажімо, чи міг би хтось нормальний утворювати так звану Запорізьку народну республіку з центром у Мелітополі? Таке лізе в голови тільки росіянам-окупантам.

- Дуже важко зараз думати про тимчасово окуповані наші території, де ми проводили «Поетичні травні», - з болем говорила пані Ольга. - Зараз там ходять орки-окупанти, топчуть нашу землю, знищують усе, що було: мову, культуру, підприємства. Страшно виходити на зв’язок із людьми, які нині в окупації або в «сірій» зоні під бомбами. Але наша з вами справа, як завжди, залишається одна: слово – це єдина зброя. Запорізькі письменники вже видали три книжки на підтримку наших захисників, волонтерів, патріотично налаштованих людей. Ми зобов’язані підняти їм бойовий дух. Видання ці такі: збірник «Ми виковуємось у народ» (твори шістнадцяти авторів, членів НСПУ), перша поетична книжечка Наталі Ігнатьєвої «Твій оберіг» і сьогодні – презентація третьої. Це – збірка Пилипа Юрика «Чхаю на Пу́пу». І майбутня четверта, що ми тільки збираємося видати, - збірка членкині НСПУ Вікторії Забави, яка зараз перебуває практично в підземеллі. Вона пише вірші під рашистськими бомбами, фотографує їх, пересилає Лорині Тесленко, яка тут набирає. Вони сильні емоційно, досить патріотичні. Формати книжок невеликі, зручні, аби воїн міг їх тримати в кишені. Отже, ми робимо все можливе, аби наблизити Перемогу.

Доповіла Ольга Олександрівна шановній публіці й про те, що письменники Запорізького краю провели цього року «Поетичний травень» у Кушугумській гімназії «Інтелект» (Запорізький район). Співпраця з цим закладом освіти триває. Там зняли серію відеороликів, тема яких «Зброя письменника – слово». Вони вже змонтовані, їх виставлятимуть по черзі в інтернет, на сайт облдержадміністрації тощо.

Звернулася до голови ЗОО НСПУ волонтерська організація, яка пропонує таку співпрацю: до подарунків, що надходять на фронт, додавати віддруковані твори наших письменників. Усе це відсилатимуть нашим бійцям. Проводитиметься й акція «Музи не мовчать». Окрім того, що в її рамках будуть доповіді на тему «Роль слова в боротьбі за Перемогу», письменники читатимуть власні твори.  

Пилипу Юрику пані Ольга побажала, щоб ця книжка в нього була не останньою...

Відтак автор перейшов до гумору й сатири:

- Мені іноді кажуть, що йде війна, а ви смієтеся. Тоді я нагадую таким людям гасло габровців: «Світ не загинув тільки тому, що він сміявся!» Тому й Україна, яка сміється в очі скаженому москалеві-ворогу, ніколи не загине. Вона переможе обов’язково, бо іншого варіанту нам не дано. А моє завдання – додати хоча б краплину сміху в загальну скарбницю.

У виконанні письменника прозвучали його гуморески «Велике горе» (про смерть Путіна й Медведєва), «Віншування» (побажання Путіну і його банді трибуналу в Гаазі), «Агропорада фермеру» (про те, що орки спалюють трупи своїх загиблих, тому попіл слід використати як добриво), «Вулиця Кутузова» (про те, що цей фельдмаршал спалив саму Москву), «Навіщо вам воля чужа» (майже пародія на російську пісню «Поручик Голицин») та інші.

052

Співає бард Володимир Козеровський 

Захід пройшов цікаво й невимушено. Видно було, що його учасники дуже чекають подібних літературних зустрічей у бібліотеці, що є оазою культурного життя запоріжців. Романтичного настрою під кінець додав бард Володимир Козеровський, який виконав низку патріотичних пісень на вірші запорізьких поетів.

Віра СЕРЕДА,

членкиня НСЖУ

 

045

 Запорізькі письменники з читачами в обласній бібліотеці

 

060

Членкиня НСПУ Лорина Тесленко прочитала власний вірш 

 

072

 Літератори, члени НСПУ Вікторія Сироватко, Лорина Тесленко,

Пилип Юрик, Тетяна Осінь, Ольга Стадниченко після презентації

 

На знімку вгорі: 

Пилип Юрик читає власні твори