ПАРОСТКИ «СМЕРІЧКИ» - У ЩАСТЯ СВОЯ СТРУНА

Зміст статті

 

 

У ЩАСТЯ СВОЯ СТРУНА

З чарів воскреслої першорутоньки - «черленої рути» в Кіцмані і в Чернівцях засяяла на українській естраді, натхненна його іменем, переможниця того першого Всеукраїнського фестивалю «Червона рута» співачка Оксана Савчук.

НАРОДИЛАСЬ вона 1 січня 1963 року також у Кіцмані, виростала серед пісенного буковинського повноводдя невичерпного українського фольклору та серйозної музики, купалась у славі земляків - Івана Миколайчука, йдучи його дорогою до святої «кафедри мистецтва», навчаючись на акторському факультеті Київського інституту театрального мистецтва імені Івана Карпенка-Карого, співаків Дмитра Гнатюка, композитора-співака Володимира Івасюка. Удосконалювала техніку народного співу у студії хору імені Григорія Верьовки, торуючи вже пройдений шлях знаменитої землячки, залюбленої у народну пісню, дружини Івана Миколайчука Марічки. Сприяла цьому й робота на студії «Укртелефільм», Чернівецькому державному телебаченні. Зібрані нею автентичні скарби - пісні, балади, легенди, багата колекція жіночих і чоловічих строїв вимагали свята виходу на люди і того 1988 року в Кіцмані, де була ведучою першого районного фестивалю «Червона рута». На обласному фестивалі «Червона рута» співачка Оксана Савчук (чарівне мецо-сопрано) виборола перше місце за виконання народних пісень, а на Всеукраїнському - у 1989 році за краще виконання пісні Володимира Івасюка «Балада про дві скрипки» стала володаркою премії Міністерства культури. Цією піснею вона відкривала тоді концерт переможців фестивалю:

Ой зробив хлопчина та й дві красні скрипки
Поділив надвоє снів своїх красу.
Що перша скрипка - біла лебідка,
А друга скрипка - вечірній сум.
...............................
Залишив на світі дві самотні скрипки,
Залишив на світі снів своїх красу.
Одна сміється,
І плаче друга,
Гей, поєднались
Радість і туга.

Разом із цимбалістом Іваном Кавацюком, лауреатом доленосного фестивалю, завершили вони 80-ті роки XX століття створенням тут фольклорного дуету «Писанка». І стали вони, за словами отця Валерія Сиротюка, «одним тілом, однією думкою, одним серцем, однією струною», відчувши кожним подихом звуки святої національної спадщини.

Вже концертна афіша «Відлуння «Червоної рути» 1990 року відверто котить сонцесяйну в світ людей на радість їм дует «Писанка» від зародження його життя з доленосного фестивалю до цього першого спільного на двох Великодня у «Писанки», який так щиро запрошував на свято гаївок, маївок, веснянок, петрівочних і обжинкових - її величності народної пісні. У році народження дует випробував себе на міжнародному фестивалі у місті Сопоті (Польща). Географія поїздок надширока - від близької Італії у 1991 році до Канади, США, Німеччини у 1993 році разом із прославленим ВІА «Смерічка» у складі Назарія Яремчука, Павла Дворського, 1994 році - Австрії і Росії. 1995 року знову відбулась тривала поїздка країнами Америки, вже без Назарія, - дістався у Чернівці тоді Павло Дворський, ще почув голос побратима і провів у сумну останню дорогу.

У рік першого фестивалю імені Назарія Яремчука на творчому вечорі-концерті «Великдень у «Писанки» 19 квітня 1996 року, як завжди, був аншлаг. Долучився до благословення концерту отець Валерій Сиротюк. Вже у травні 1996 року дует «Писанка» за послідовну мистецьку діяльність в ім'я миру винагороджується Міжнародною премією «Дружба». Започаткована Левком Дутковським на фестивалі у Вижниці музична композиція «Діва Марія, нам Україну храни», яка вінчала концерт, дала продовження напрямку духовної пісні, яку успішно опанував і розвиває дует «Писанка». Левко Тарасович і рекомендував отцю Сиротюку для ведення концерту духовної пісні дует «Писанка». З їх поклону рідній землі розкуто зазвучали з естради українські народні пісні-думи, пісні-балади, пісні-легенди, весільні й стрілецькі чи жовнірські пісні-романси.

У 1997 році держава нагородила їх званням заслужених артистів України - вони єдині й неповторні у виконавському стилі.

На фестивалі у Вижниці, де також була ведучою фестивалю, Оксана Савчук виконала незабутню пісню Володі з репертуару ансамблю «Смерічка» «Два перстені». Аудіоальбом «Різдво» у 1998 році та перша премія і диплом Всеукраїнського радіоконкурсу «Пісня року-98» за пісню отця Сиротюка «О, Всехвальна» у виконанні Оксани Савчук утвердили щасливий початок у популяризації духовної пісні, а у 2000 році вже автор о. Валерій Сиротюк і виконавиця Оксана Савчук отримали першу премію та приз «Золота Ніка» на «Пісенному вернісажі-2000» за виконання пісні «Киріє, Елейсон» (Господи, помилуй).

Закономірним було у 2003 році у радіоконкурсі лауреатство пісень «Два ангели», «Два образи» у виконанні дуету «Писанка», як і отримання під час різдвяного бенефісу дуету «Писанка» найвищої нагороди Української церкви медалі «Божої Матері». Аудіоальбом «Пісні українського священика отця Валерія Сиротюка» містить 11 пісень духовного змісту, крім того, концерти духовної музики дуету «Писанка» записані на багатьох носіях. Концерт «На Різдво у «Писанки» 17 січня 1999 року в Чернівецькому театрі імені Ольги Кобилянської у першому відділі серед інших подарував глядачам 12 колядок, щедрівок у виконанні дуету, у другому відділі - з 24 пісень виконав шість пісень Івасюка, народні пісні, завершив виступи добре відомою піснею отця Валерія Сиротюка «Господи, помилуй».

У цьому ж році у переддень 50-річчя від дня народження Володимира Івасюка вийшов у світ аудіоальбом із записом дев’яти його пісень. Їх презентував дует «Писанка» у нових стилізованих концертних костюмах «Червона рута» від хуцожниці-модельєра, колишньої вокалістки ВІА «Смерічка» Дарії Риптик (Журумії). Вона ж виготовила для дуету комплекти костюмів до Різдва та Великодня. Її, хоч і короткотривала сценічна діяльність, допомогла у моделюванні оригінального естрадного одягу, в застосуванні традиційних ефектних кольорової гами і оздоб із врахуванням освітлення та пластики рухів артистів.

Крім багатьох музичних альбомів, які побачили світ в Україні, США, Канаді, Фінляндії, дует слухала чи не вся Європа - Швеція, Франція, Австрія, Німеччина, Чехія і Словаччина, Угорщина, Румунія. Всі 13 музичних телефільмів про «Писанку» мандрують світовими обширами, будять до життя найщиріші почуття: «Любов моя і смуток - Буковина», «Карпатські мотиви», «Барви «Писанки», «Мелодії цимбалів Івана Кавацюка». Якщо у третє тисячоліття від Різдва Христового співачка й цимбаліст - дует «Писанка» визнані лауреатами обласної літературно-мистецької премії імені Сидора Воробкевича за велику сподвижницьку працю у світі пісенної краси Буковини, то у 2008 році вони нагороджені орденами «За заслуги» III ступеня та орденом Княгині Ольги. Ювілейний рік - 600-ліття від першої писемної згадки про місто Чернівці розпочинав дует «Писанка» величавим дійством, що не має аналогів, концертом «На Різдво у «Писанки».

* * *

В музейній експозиції представлені рідкісні реліквії того часу, коли всесвітньо відомі пісні випробовували крила, піднімали на вершини духу, об'єднували українців усіх земель у монолітну націю, - афіші, матеріали конкурсів, світлини незабутніх миттєвостей життя, щемного спогаду, книги про людину і композитора Володимира Івасюка.

Пам'яттю і новим життям його пісень стверджував Левко Дутковський славу Володимира Івасюка. Він відстоює пісні побратима в репертуарі і тоді, коли наче б мусили всі для користі для себе мовчати. Тут і численні інтерв'ю, в яких щемний спогад про талант Володимира бути людиною: «Музика - то не захоплення, а частка мого життя...»

Буковина щороку звертається до світу краси незрівнянним голосом органної музики Карпат Назарія Яремчука, щоб подякувати Творцю за талант пісняра Володимира Івасюка лейтмотивом «Дай, Боже, радості», щоб звучала велично українська розкута й задушевна пісня у всіх жанрах, у всіх землях підсилена голосом трембіти, флояри, цимбалів і дримби, сопілки й віолончелі, цариці душі народної - скрипки й неповторного ріднослова:

Якими хлопцями вони були!?
Чи всіх, юначе, знаєш ти?
Нам крилами були їх голоси
На святі єдності і радості краси.

Із краю в край, знай, юнко, й ти –
Улюблені пісні вони несли
Карпатських гір із української весни,
Кохання мрії і надії в сни.

Із музики постали всі вони –
Душі «Смерічки» - дива новизни!
З гармонії й цілющої води...
Української пісні - дочки й сини.


Про це дбають обласне відділення асоціації діячів естрадного мистецтва України під орудою заслуженого діяча мистецтв Остапа Савчука, обласний фонд імені Назарія Яремчука, обласне відділення Всеукраїнської музичної спілки, управління культури Чернівецької облдержадміністрації та обласна філармонія.