Зміст статті
З РАННІХ ВІРШІВ
ВЕЧІРНЄ
Намішаю коням та й піду гуляти...
Одпливають хмари — неба кораблі...
Вже в сільбуд зійшлися парубки й дівчата.
І повсюдисущі хлопчики малі.
Будем слухать знову Петю-гармоніста
І за ним виводить пісню до висот:
Про того «братішку», про кавалериста,
Що співав з Будьонним: «С нами весь народ!»
Ось ми йдем додому...Світова зірниця...
Заховався місяць, вічний колядник,
Диха ранній вітер запахом пшениці,
І спішить на вигін босий чередник.
Може, у майбутнім і театр в нас буде,
А поки що, знаю, де ти не ходи —
Веселіш немає, як у нас в сільбуді!
Завтра теж охоче побіжу туди!
1926
МИНУЛОЇ НОЧІ ПРОЙШЛИ СНІГОПАДИ
Минулої ночі
Пройшли снігопади.
А зараз ні вітру, ні шуму в саду.
Перлинами сонця
Іскряться левади
І віти дерев у казковім ряду.
Чудова пора!
Тихий день над степами.
І видно, як з хат над простором ясним
Здіймається в небо
Стрункими стовпами
Легкий і прозорий солом'яний дим.
На кожне подвір'я,
До кожного столу
Плоди свої щедрі земля принесла...
Жартують хлоп'ята,
Прямуючи в школу...
У білих шапках — всі будови села....
Лиш часом літак
Промайне, наче птиця,
Стрясе в небесах свою синю тропу...
На сто кілометрів
Од нас залізниця:
Не чути й гудків... Живемо у степу!
1927
ВІТРЯКИ
Стоять старенькі і похилі,
Чорніють латані боки.
Мені вони з дитинства милі,
Ті трудолюби-вітряки.
Бувало, глянеш вдаль на полі,
А він край шляху за селом
На степовому видноколі
Уже маха тобі крилом.
Немовби кличе до блакиті
У той казковий небосхил.
Чим дужче вітер в білім світі,
Тим більше в нього дужих сил!
1930
ЛАНАМИ ЙДУ
На синім неба парашуті
Сідає сонце на гряду.
По серцем даному маршруту
Ланами йду.
До ніг — колосся хвильно лине...
Шумує дзвониками птиць —
І шерсть ячменю соболина,
І шовк пшениць.
Туди, де мрій моїх джерела
Квітчались квітами в саду,
Де вздовж ріки біліють села
І спіють яблука в меду,—
Ланами йду.
А там мої з дитинства друзі.
Я з ними ріс і коні пас,
Ганяв зайчат у кукурудзі...
Я славлю час,
Добу
І час,
Коли пішов звідсіль, по праву,
Учитись — першим у роду!..
В село крізь ниву золотаву
Ланами йду!
1931