Зміст статті
ЗАЗДРІСТЬ МАТЮХИ
На березі сидять січовики.
Замріявся Матюха:
– Кому я дуже заздрю, козаки,
Це півню. От житуха!
Співає – аж пісні летять до зір,
Крильми завзято плеще,
Адже жінок у нього повен двір
І ні одної тещі!
КОЗАЦЬКА ПРАЦЯ
Якось на Січ прийшла голота –
Ватага дужих парубків.
– Яка у вас отут робота? –
Пита бувалих козаків.
– По-перше, – ті говорять, – бити
Ляхів, і турків, і татар.
По-друге, – ті говорять, – пити
Не молоко і не узвар.
По-третє, – кажуть, – презирати
Усе сословіє жінок... Ті в крик:
– Ми згодні працювати! –
І всі посунули в шинок.
ЗНАЙОМИЙ ПАН
Хтось у село приїхав у ридвані.
Панок слугу негайно посила:
– Іди мерщій довідайся, Іване,
Що то до нас за цяця прибула?
За мить слуга вертається додому
І каже пану: – Гість аж із Москви,
Але, напевно, ваш старий знайомий,
Бо повелів сказать, що дурень ви!
ПАН – НЕ ВОВК
Старий козак Вірьовка
Виховував Дем’яна:
– Навіщо, хлопче, вовком
Ти обзиваєш пана?
У святці занеси ти,
Якщо ходив до школи,
Що вовк буває ситий,
А багатій – ніколи!
ПЛАТА
На танцях Галя – пава серед пав –
В новеньких чобітках літає.
– Чи з тебе швець не дорого узяв
За працю? – хтось її питає.
В очах у Галі бісики смішні –
Вона всміхнулась таємниче:
– Не знаю я, це дорого чи ні –
Поцілувала його тричі!
ЦІКАВО
Раз коло церкви рано-рано
Козак знічев’я зупинився:
Дяк прибивав щось до паркана.
Він на цю справу задивився.
А дяк йому: – Проходь, козаче!
Сьогодні утрені не буде.
Чом рот роззявив? Чи не бачив,
Як забивають цвяхи люди?
– Це бачив я, – козак промовив
(Мов, не в таких бував бувальцях). –
Мені цікаво, що за слово
Ти скажеш, вдаривши по пальцях?
МАТУСИНА ПОРАДА
Мамі скаржилася доня:
– З мужем жити можна.
Тільки є один недолік –
Він хропе безбожно.
Так хропе, що віриш, мамо,
Аж бряжчить ікона.
Я давно не сплю ночами,
Вдень блукаю сонна...
– Є лише одні тут ліки, –
Каже доні мати. –
Вночі треба чоловіку
Не давати спати!
СОЛОВЕЙ
– Який приємний голос маєш! –
Казав товаришу Єгор. –
Як соловейко, ти співаєш.
Чому не йдеш в церковний хор?
А той говорить: – Навіть сором
Поради слухати твої.
Ну де ти бачив, щоби хором
У нас співали солов’ї?
ТУРОК
Кресала побратим картав:
– Не буду я дружить з придурком.
Нащо ти жеребця назвав
Не Вітром, не Гнідком, а Турком?
– Назвав, бо турок він і є, –
Відповіда йому Кресало. –
Він все на світі їсть і п’є,
Але чомусь не любить сало.
ПОСКАРЖИВСЯ...
Якось Омеляну скарживсь Прокіп:
– Доля посміялась наді мною!
Уявляєш? Цілих сорок років
Я прожив із жінкою дурною!
– Перестань собі ти серце рвати, –
Друг порадив Прокопу душевно. –
З жінкою розумною ти, брате,
Не прожив би й місяця, напевно!
ОПІКА
Якось каже Саврадим сусіду –
Скромному, незлому чоловіку:
– Слухай, я на Січ сьогодні їду.
Візьмеш мою жінку під опіку.
Тільки не ходи до неї нишком,
А тим паче теє, серед ночі.
Ти приходь тоді, коли Оришка
Дуже посваритися захоче.