КНИЖКА В БІДІ

До поета власна книжка

Вбігла в хату і гука:

— От халепа — б'ють мисливці

По мені з дробовика.

І сказав поет, підбивши

Гордовито чуба шовк:

— Ну й дурні, їй-бо, мисливці:

Їм що сіре — то і вовк.

ШЕДЕВР

Купив Тиміш у культмазі

Картину Крамського.

А в Тимохи жінка Катря

Ревнива та строга.

Отож купив він прикрасу

Для сім'ї, для дому

Репродукцію картини,

Зветься «Невідома».

У кареті сидить дама

І красою диха.

Катря дивиться й питає:

— Що воно за фіфа?

— Яка фіфа? — Тиміш каже. —

Це шедевр — не бачиш?

Катерина мружить очі:

— Ти ж брехло, одначе.

Шедевр, кажеш? Ах ти, зрадник,

Ловелас! Нахаба!..

Який шедевр? Сама бачу,

Що це якась баба!

 

У СІМ'Ї ШОФЕРА

Татусь малому сину

Купив автомашину.

Малий до іграшки прилип

Та все вигукує:

— Піп! Піп!

Почувши це, стара Ликера

Повчає юного шофера:

— Не піп, а батюшка казати треба.

Бач, Бозя свариться на тебе.

Малий на це відповіда:

— Що Бозя? Бозя — юлинда.

Автоінспектол, бабко, да!

УПАВ

Чи правду кажуть, може, й ні.

Іванко їхав на коні,

Якраз через громадський сад,

Де груші, сливи й виноград.

Побачив гілку, на якій

Плоди рясніли та такі,

Що в хлопця слинка потекла,

Його спокуса й замогла.

За гілку чіпко ухопивсь —

І у повітрі опинивсь:

Кінь уперед побіг,

                    Іван

Повис на гілці, мов кажан...

З'явився сторож злий-презлий, 

Сердито гримає старий:

— Чого б це я отут висів?

— Я впав з коня, — той відповів.

 

ЗАМКНУТЕ КОЛО

— Ех, гаманець купить аби,

Щоб гроші в нім тримати.

— Хто ж не дає тобі — купи!

— За що куплю я, брате?