Зміст статті
ТОВСТА І ТОНКА
(Не за Чеховим)
Стрілись якось дві куми
Біля магазина.
Перша — аж трясе грудьми,
Друга — як лозина.
— Видно, щастячко тече
У твоїй оселі, -
Ніжно-солодко рече
Та худа — дебелій. -
Із продуктами тепер
Стало так погано,
А тебе — як хто розпер!
В чім секрет, Оксано?
— Правду кажеш ти мені —
З тіла не спадаю,
Бо завжди після сім'ї
Рештки доїдаю.
— Звісно, кумо, чом добро
У помиї лити?
То не краще б вже було
Вам свиню купити?
— Ой кумасю, мабуть, ні!
Як її купляти,
То тоді й після свині
Треба доїдати.
ДИЛЕМА
- Ким бути гірше - лисим чи дурним?
— Звичайно, лисим, це ж бо очевидно:
Поки там дурня розберуть, що він дурний,
А лисого — відразу видно.
НЕ ДОТЯГНУВ
Епітафія
Корпів, сердега, майже півжиття
Над опусом-сонетом.
Скінчить не встиг. Пішов у небуття
Невизнаним поетом.
ЗА ДВОМА ЗАЙЦЯМИ
Епітафія
Грішив і каявсь. Каявсь і грішив.
Хотів до раю шлях собі пробити:
Весь вік людей довірливих дурив,
Та ще надіявся і Бога обдурити.
ПРІЗВИЩЕ-ШАРАДА
Дядька дід Василь питає
(Напідпитку трохи був):
— Звуть Абрам тебе, я знаю,
А от прізвище... забув.
О, це прізвище цікаве,
З двох частин, дідусь, воно:
Першу - нам все обіцяли,
Другу маєм вже давно.
Несмачне воно для слуху,
Ну та що, яке вже є...
Наставляйте, діду, вуха:
Райхер - прізвище моє.
ДІАЛОГ АКТОРІВ
Скажу відверто, друже Грицю,
Як прибули ми на гастроль,
Ти так зіграв дячка-п'яницю:
На сцені прямо був король!
Признайся, в чім тут таємниця?
- А в тім, що треба входить в роль.
Коли кричали: - Гі-і-рко! Гі-і-рко! –
Я не ловив, друзяко, ґав:
Всі дудлять воду, я - горілку.
І хоч скопитився і впав,
Зате зіграв я на "п'ятірку",
Ще й приза першого узяв.
ЗАПРОШЕННЯ В БЕЗОДНЮ
Претендент у депутати
Трубним голосом басить:
- Україна, наша мати,
Вже над прірвою висить.
Крок - і зірвемось в провалля,
Тож лиш стану я нардеп,
В ту ж секунду без вагання
Крикну: - Братія! Вперед!
ПОРАДА
Щоб населення зростало,
щоб дітей було багато —
В економіку вкладати
не потрібно крупних сум,
А по всіх містах і селах,
в кожнім домі, в кожній хаті
Звечора на дві години
виключать електрострум.
З НАТУРИ
Хто не знає у "Молочнім"
Продавщицю гарну, Машу?
Продає "порядком срочним"
І сметану, й простоквашу.
Все в руках у неї грає,
Наче коні на припоні,
Як живі, пляшки мелькають,
Лиш встигай платить купони.
Бабка з черги так довгенько
Головою все хитала,
Приглядалася пильненько,
А тоді таке сказала:
- От дивлюсь на тебе, дівко,
На швидкі твої манери
Та й кажу; тобі б у цирку
Виступать отим... жонглером.
А в сусіднім магазині
{Не скажу, в якому саме)
Обертається дівчина,
Як ведмідь за горобцями.
Бабка довго придивлялась
І до неї річ заводить:
- Ти б, голубко, влаштувалась
Десь на гумовім заводі.
От де, доцю, працювати
Можна тільки вполовину,
Там не треба торгувати,
Там одне — тягти резину.