ВЛАДНЕ ПУЖАЛНО

Мораль читало Пужално Кобилі:
- Ви, Коні, всі ледачі і невмілі!
Якби над вами не моя загроза,
То нікому було б тягати воза,

В путі лиш я одне - рушійна сила!
Але хвостом тут хвицьнула Кобила
І Пужално упало між коліс,
Та тільки друзки на шляху лишило,
А Коні далі покотили віз!

Мораль:
Якщо з людьми стаєш на спільну путь,
Для їхніх спин ти пужалном не будь,
Бо хто втрачає людяність і розум,
Той, врешті-решт, опиниться під возом!


МУХА І ВУХА

Спитав Метелик злу зелену Муху:
- Навіщо ти зчиняєш заворуху?
Ти вже стара, а оголяєш низ,
Нап'єшся і показуєш стриптиз,

Або відчепиш слабодухих пару
І з ними в ніч, від бару і до бару,
А вдома плаче бідний чоловік,
Що не вкладе ніяк тебе під бік...

А ще поглянь, потворо бруднокрила,
Чим ти своїх чиновників покрила:
Засиділа, загадила їм вуха
Так, ніби ти - Корова, а не Муха!

Невже ти в них знайшла собі друзяк?
- А я завжди сідаю на кізяк!

Мораль чинам: Якщо подібна муха
Амбітність вашу тішить язиком -
Помийте з милом совість, душу й вуха
Від них, пробачте, пахне кізяком!


ПАВУК

За часів партійновладних
Жив зухвалий Павучок,
Плів тенета тихо й складно
Із ідейних балачок.

Хто не так на нього гляне,
Будь Василь то, чи Петро –
Оголошував догани
Їм Павук на партбюро!

Як сконала та структура,
Хоч не стало менше зла,
Майже вся номенклатура
Вмить до Бога поповзла...

І, здійнявши руки вгору
Без мандата і квитка,
Став Павук «зціляти» хворих
По методі Павука:

Запускає смуту в душі
(У жіночі зокрема),
Щось навішує на уші
Тим, хто ближче до керма,

Віднімає в сиріт хату
І тенета знов плете,
Друга зраджує і брата,
Не караючись за те!

Хто ж не так на нього гляне -
Він плечима потряса, 
Тільки ліпить не догани –
Шле на грішних небеса!

Цій комасі і понині
Мерзокапость сходить з рук,
Бо накинув павутину
На начальника Павук.


МУТАНТ

Один чиновний псевдогуманіст
Мав морду вовчу, а собачий хвіст.
Він на підлеглих хижо налітав,
Перед начальством хвостиком хитав!

Коли ж збирались разом ці і ті –
Мутант сидіти мусив на хвості,
Бо показати свій звірячий хист
Не дозволяв вертлявий сучий хвіст!

Так і живе лукавий напівпес,
Себе та інших заганяє в стрес,
А, що він - вовк, то це художній свист:
Згори дзвінок - і в шавки грає хвіст!



Памфлет

ХАЙ ЖИВУТЬ САМОГУБЦІ!

        «У Красного Знамени я торжественно клянусь
         перед своими избирателями...
         Если я нарушу зту клятву - я сам себе вынесу суровый приговор,

         как предателю, и исполню его. Отечество или смерть!»

                                                Із програми-клятви 
                                                кандидата в народні депутати.

І чого не придумає мозок,
І чого не зморозить язик,
Щоб потрапити виборчим возом
До збіговиська жвавих базік!

На нові кандидатські програми
Сумно дивиться електорат,
Бо давно вже не вірить ні грама
В те, що зичить «товариш і брат».

Цей знедоленим пенсії множить,
Той платню піднімає до хмар,
Інший рухом мізинчика може
Припинити злочинний кошмар.

Цей від банків відгвинчує пломби –
Повертає народу борги,
Той киває на ядерні бомби,
Бо у НАТО - його вороги.

Інший медом минувшини вабить,
Він в Союзі вже бачить себе,
Не як в'язня сумління з ГУТабу –
Щонайменш - стукачем КДБ!

Президенту готує він плаху,
За зневагу і зраду не сів,
Кров не стука у скроні від жаху,
Як бувало за «кращих» часів...

Майже в кожного власна газета,
Власна фірма і партія теж,
На зібраннях співають сонета
Про любов до народу без меж!

Для гарантії тої любові
Всім відомі і ігрек, і зет
Безпардонно клянуться на крові,
А точніше, на шпальтах газет,

Що на першій же сесії Ради
Свій в життя запровадять абсурд,
А не вийде - то, честі заради,
Над собою звершать самосуд!

Боже правий! Святая Мадонна!
Відведіть їм крамолу від вуст –
Наш парламент у крові потоне,
Як почнеться парад самогубств!

Недоторканість висміють круто,
Кожен щось із собою утне:
Лідер фракції прийме отруту,
А редактор тираж проковтне!

Не врятує ні пастор, ні лікар
Тих, хто клявся наївній юрбі:
На трибуні повіситься спікер,
А його помічник на вербі,

Самовтопленик булькне у воду,
Самовбивця полізе на дах...
Все це - жарти! Не бійся, народе,
Всі живенькими будуть в рядах!

Може, інколи й скоїться драма:
Лівий правому дасть по мордам
За ідею, за пляшку, за даму –
Не смертельно це навіть для дам!

Прозвучать увертюри на кнопках,
Без різниці чи проти, чи за,
Піде клятва в плиту на розтопку,
А портрет пошматує коза...

Йдеш на вибори - вдайся до роздуму,
Обирать галасливих зажди,
Бо надмірна активність без розуму
Небезпечна і скрізь, і завжди!


ПАРТІЙНИЙ РЕЗЕРВ

В бою за владу, щоб не скласти лапки,
Потрібні гасла і шалені бабки!
Та ні, не гроші, їх у нас багато –
Баби потрібні, щоб мітингувати!