Зміст статті
БУКЕТ ХВОРОБ
«Щось не можу пригадати,
Чи я ще кохаю ?
Ну кого б про це спитати ?
Я любов спитаю».
Юрій Рихлівський. Стислі думки. Збірка «Пройдені дороги»
(стор.39), Тернопіль, «Збруч», 2004 р.
Я думав над оцим моментом –
Одне пояснення знайшлось,
Що був Юрко лиш імпотентом,
Тепер нажив іще склероз!
ОСНАЩЕНИЙ
«Затягнемо міцніш любові снасті…»
Юрій Вітяк. «Давай життя ковтнем на повні груди»
Альманах «Подільська толока»,
Тернопіль: «Терно-граф», 2010
(від автора)
Оснащений потужно для любові,
Пізнати хочу справжню глибину.
Тебе любити я завжди готовий,
Ось тільки «снасть любові» підтягну!
ОМОЛОЖЕННЯ
«В обіймах моїх – молодієш».
Володимир Хом’як. Збірка «Трояндою любов цвіте» ( стор.85 )
Тернопіль: «Воля», 2008
Супермен у провінції кисне,
Що талантом страшним володіє:
Чоловічим достоїнством блисне –
Кожна жінка в селі молодіє.
Він лише підморгне, або свисне –
Кожна прагне його поцілунку,
А якщо до бамбетля притисне –
Зробить з баби старезної юнку!
НА ПОВНУ
«Отям мене, спини на пів любові,
Від цілої любові я помру».
Тетяна Гурей. Збірка «У світлі слова» (стор.20)
Тернопіль: «СорокА», 2008
Я поетесу стрів занадто скромну,
Її вмовляти змушений тепер:
«Дозволь, Тетяно, полюбить на повну,
Повір: від цього ще ніхто не вмер!»
У ЛОНІ
«Щасливий я в твоєму лоні,
В тобі всі радощі мої,
Немов дари солодкі долі
Ти Богом послана мені».
МихайлоТарабій. Збірка «Шовкова косиця» (стор.120)
Тернопіль: «Збруч», 2010
( від автора)
Сиджу у темряви полоні,
Нема тут сонця, ані зір,
Я у твоїм щасливий лоні,
Не виганяй мене надвір!
Для мене лоно – охорона,
Тут не страшний ніякий чорт!
Я із твого не вийду лона,
Хіба що зробиш ти аборт!
ТОБОЮ
«Я всесвіт люблю
тобою
і небо і зорі
тобою
і квітку і птаха
тобою
люблю все без меж
тобою…»
Володимир Барна. Збірка «храм вічності душі» (стор.161)
Тернопіль: «Воля», 2008
(від автора)
Усе я на світі кохаю тобою,
Ти завжди у мене готовий до бою.
Кохаю усе й не питаю калібру,
Свої походеньки довірю верлібру.
Тобою потрафлю усе я любити,
А можу тебе на проблеми забити!
ЧЕБРЕЦЬ
«І було літо, і була ніч,
Над ранковим плесом
Йшли ми пліч-о-пліч
В вітах ялинкових.
Грався вітерець
В косах ніжних твоїх,
Я шукав чебрець,
Аромат п’янив.
Збирав чуття,
А навколо небо,
Зорі, ти і я».
Євген Рій. Збірка «Охрещення душі» ( стор. 64 )
Тернопіль: «Воля» 2004
( від автора )
Я лікарські рослини збираю,
Серед ночі «шукаю чебрець».
Не подумай, кохана, благаю,
Що мені, як мужчині, - кінець!
Ти кохання не жди опівночі,
Зійдуть мрії усі нанівець:
Як сова, витріщаю я очі
І до ранку «шукаю чебрець».
Надоїли тобі мої вірші,
Вже ось-ось увірветься терпець!
Я любив би тебе, мила, більше,
Якби десь на тобі ріс чебрець!