Літературні пародії 

ОЛЕНЬ І ЛАНЯ

«Ми станем з тобою, як олень і ланя».

Дмитро Павличко.
Твори в 3-х т. Т. 2 (стор.254)
Київ: «Дніпро», 1989



(від автора)

Ми стали з тобою, як олень і ланя,
Бо дуже зрадливе у тебе кохання,
Звертаєш «наліво» з прямої дороги,
У мене одного вже виросли роги!


НЕ ПІДХОДЬ!

«Як я помру, до мене не підходь
І рук своїх ти не клади на мене,
Бо дотик твій моя відчує плоть,
І стрепенеться серце вже студене».

Дмитро Павличко.
Із кн. «Золоте ябко»
Київ: «Основи» 1998 р., сайт maysterni.com



(від автора)

«Як я помру, до мене не підходь»!
Нехай душа поетова спочине.
Бо як тебе моя відчує плоть, -
Не дасть закрити віка домовини!



КРИЛЬЦЯ

«Дівчино, дівчино, де твої крильця?»

Дмитро Павличко.
Твори в 3-х т. Т. 2 (стор.265)
Київ: «Дніпро», 1989


- «Дівчино, дівчино, де твої крильця?»
Дуже хотів би на них подивиться!
- Любий Дмитрусю! Не май навіть гадки!
Крильця не в мене, - в моєї прокладки.

ЗА ДАРВІНОМ

«Не вірю в те, що ми постали з глини,
Коли дивлюсь на ленінське чоло».

Дмитро Павличко.
Твори в 3-х томах. Т.2 (стор.104)
Київ: «Дніпро», 1989


Уважно глянь на ленінське чоло
І зрозумієш сам – з чого постав ти:
Все людство з глини божої пішло,
І тільки вірні ленінці – від мавпи!



ВІЗЬМИ МЕНЕ ЯК…

«Візьми мене, як арфу, поміж ноги
І грай, і грай, лиш струни не порви!»

Дмитро Павличко. Із кн. «Золоте ябко»,
Київ: «Основи», 1998 р., сайт maysterni.com


(від автора)

Я – син Карпат. Об’їздивши півсвіту,
Понад усе кохаю рідний край.
Візьми мене між ноги, як …трембіту!!!
І вже тоді на повну силу грай!



БЕЗПЕКА - ПОНАД УСЕ!

«А на землі, як ночі сміх,
Пожежа в лісі заряхтіла:
То іскри дотиків твоїх
Зриває вітер з мого тіла».

Дмитро Павличко.
Твори в 3-х т. Т. 2 (стор.296)
Київ: «Дніпро», 1989


(від автора)

Любовних прагнеш ти утіх,
Ці очі й дотики – не брешуть,
Бо після дотиків твоїх
Від мене іскри так і крешуть!

Гаряча ти, немов вогонь,
А я ось–ось утрачу душу…
Постій, кохана, охолонь!
Я заземлити тіло мушу.



ГОРТАНЬ

«Тебе любить – оплакувати людство.
Дитя чуже зустріть і пригортать.
Чамріти в снах ромашкових полюцій,
Струмками зваб наповнювать гортань».

Григорій Лютий. Вибране.

(сайт http://www.zntu.edu.ua/base/home/lit/luty.htm)

(від автора)

В епоху сексуальних революцій
Вдавати недоторку перестань!
Вже навіть квіти мокрі від полюцій,
І я «чмарію» від своїх бажань.

Я прагну так, щоб аж забило духа,
Щоби ущерть наповнилась гортань,
Щоб зваби соки вийшли через вуха!
Зробімо це, кохана, без вагань!


СХОВАЙ!

«Сховай мене в лоно кохане…»

Дмитро Павличко.
Із кн. «Золоте ябко»,
Київ: «Основи» 1998 р., сайт maysterni.com


«В тобі заблукати, а потім не вийти…»

Іван Драч.
«Нічний етюд».
Сайт poetry.com


(від Дмитра)

Сховай мене в лоно, кохана!
Як звідти не вийду – не плач!
Можливо, там стріну Івана,
В тобі заблукав іще Драч!