Хай світить добрим людям твоя зоря ясна!
ПИЛИП ЮРИК, ВІРА СЕРЕДА
Побувавши хоча б раз на Міжрегіональному літературно-мистецькому фестивалі українського гумору «Степанова весна» й поринувши в добру ауру надзвичайно теплих стосунків олійниківської родини - як гостей, так і господарів, – прагнеш повернутися сюди знову.
Цьогорічні урочистості пройшли під знаком двох ювілеїв - 105-ї річниці від дня народження Степана Олійника та 30-річчя Левадівського меморіального музею імені Степана Олійника (філія Одеського літературного музею).
Всеукраїнської премії імені Степана Олійника «В ім'я добра» удостоїлися письменники, члени Національної спілки письменників України Валентина Козак (Київ, за збірку сатиричних поезій «Ваше сміхородіє») й Андрій Євса (Одеса, за переклади творів Степана Олійника англійською мовою). У номінації «Журналістика» нагороджена перекладач газети «Запорізька правда», член Національної спілки журналістів України Віра Юрик (псевдо - Середа) за популяризацію творчої спадщини видатного митця-сатирика та пам'ятних заходів на його батьківщині в Миколаївському та Балтському районах. Її репортажі з Міжрегіонального фестивалю гумору й сатири «Степанова весна», зарисовки про учасників фестивалю та інтерв'ю з ними публікували «Письменницький портал», запорізькі газети «Запорозька Січ», «Запорізька правда», інші видання. Диплом і премію лауреатам вручили в Левадівському будинку культури голова Благодійного фонду Степана Олійника, голова Миколаївської райдержадміністрації Одеської області Олександр Чорний і дочка поета-сатирика Леся Олійник.
Від «Степанової весни» - до створення «Письменницького порталу»
Традиційно в Одесі, звідки почався великий шлях Степана Олійника в літературу, пройшли виступи письменників і митців перед студентством. Наша група побувала в Одеському національному університеті імені Мечникова, де зустрілася зі студентами історичного факультету на чолі з деканом В'ячеславом Кушніром.
Розпочав зустріч студент третього курсу Вадим Яцун, майстерно прочитавши гумореску Степана Олійника «Йшов автобус на Полтаву». Потім зі своїми творами виступили письменники Дмитро Шупта (Одеса) й лауреат премії Степана Олійника за 2007 рік Пилип Юрик (Запоріжжя). Майстер розмовного жанру із Івано-Франківська Ігор Чепіль прочитав низку гумористичних творів, що супроводжувалися бурхливими оплесками.
Від творчої групи «Письменницького порталу» слово надали Вірі Юрик. Тож вона наголосила на тому, що саме перебування на малій батьківщині Степана Олійника, знайомство з його земляками, які свято бережуть пам'ять про видатного митця й завзято вивчають його літературну спадщину, справили найбільше враження на нас. Тому у квітні 2009 року було створено інтернет-сайт «Письменницький портал». Першими на ньому відвідувачі змогли побачити саме твори Степана Олійника (до речі, з його віршами ознайомилися нині понад 20 тисяч читачів, а з прозою – 1,5 тисячі). Причому, буває, самі читачі, не знайшовши улюбленого твору, пишуть на сайт і висловлюють побажання побачити ту чи іншу гумореску Степана Олійника. Тоді Леся Степанівна надсилає все потрібне електронною поштою, й фейлетон або інший сатиричний твір публікується на порталі.
Степан Іванович неодноразово бував у Запорізькому краї. Запоріжці любили його твори, радо зустрічалися зі сміхотворцем. Тож не випадково першим на порталі розмістили інтерв'ю лауреата премії Степана Олійника, письменника Петра Ребра, який особисто був знайомий зі Степаном Івановичем і супроводжував його під час перебування в Запорізькому краї.
Балта вшановує великого земляка
У рік відзначення сторічного ювілею від дня народження Степана Олійника 2008 року ми стали свідками урочистого відкриття погруддя видатного письменника в Балті. Тож цього разу з радістю сприйняли звістку про те, що наступним пунктом нашого перебування на Одещині буде саме Балтський район. Делегацію на чолі з дочкою Степана Олійника Лесею Степанівною прийняло районне керівництво (голови райдержадміністрації Василь Бабанський й райради Валерій Желіховський). Серед присутніх були також засновник та колишній голова благодійного фонду Степана Олійника Валерій Бойченко, письменники Дмитро Шупта, Олекса Різниченко, Валентина Козак, Пилип Юрик. Цього року на Одещину прибула й артистка київського театру «Колесо», дочка народного артиста України Андрія Сови Валентина Андріївна. Відбулася жвава розмова про життя балтян та цікаві культурні проекти району. Керівники району розповіли гостям про чимале наповнення бюджету за рахунок чіткої сплати податків на землю, а звідси – соціальні допомоги нужденним, видання книжок місцевим авторам, розвиток культури в районі, спорудження житла тощо.
Потім усіх запросили на екскурсію в Балтський районний історико-краєзнавчий музей, відкритий на день міста в жовтні минулого року. Нині йде процедура передачі цього закладу Державному історичному музею Балти.
Одна з експозицій музею присвячена 105-ій річниці від дня народження Степана Олійника. Петро Ткач, який проводив екскурсію, розповів, що цього року в рамках фестивалю «Степанова весна» біля пам'ятника Степану Олійнику в день його народження відбулися святкові урочистості, в місті провели загальнорайонне свято, де нагородили переможців конкурсу читців. Відбулися також урочистості в селах Балтського району Чернече й Ухожани.
Із музею всі попрямували до погруддя Степана Олійника й поклали квіти.
«Уклін і привіт вам,
Мої Пасицели!»
Кульмінацією цього дня стала поїздка в Пасицели, де народився великий сміхотворець. На ґанку школи гостей очікували школярі з хлібом-сіллю. Квіти пам'яті лягли до невеликої пам'ятної стели з портретом Степана Олійника, датами його життя (03.04.1908 – 11.01.1982) й рядками з його вірша:
«Можливо я прагну
Писать щось веселе,
Тому що родився
В селі Пасицели...»
У місцевій школі зібрались учні й жителі села. Пам'ять Степана Олійника вшанували хвилиною мовчання. Школярі декламували вірші великого сміхотворця, розповідали про знаменитого земляка, нагадали всім його кредо: «Шукай у людях добре, погане саме проявиться». А потім дитячий хор заспівав «Привіт Пасицелам!» Наталки Бучель на вірші Степана Олійника, яку підхопили всі, хто був у залі.
Гості-письменники Дмитро Шупта, Олекса Різниченко, Пилип Юрик прочитали власні твори. Прозвучав голос і самого Степана Олійника з присвятою своєму рідному селу Пасицели. Його дочка Леся Степанівна поділилася спогадами про свого батька та його зв'язок із рідними місцями, нагородила учнів, переможців конкурсу на краще виконання творів Степана Олійника.
«Штани» у виконанні Валентини Сови
Актриса Валентина Сова розпочала свій виступ із вірша Степана Олійника «Добрий день вам, добрі люди».
- Степан Іванович написав таке гарне привітання, - сказала вона. - Я щоразу розпочинаю свій виступ на сцені, коли у мене є така нагода, саме цим віршем. Тому що любов до людей, що закладена в ньому, притаманна й самому Степану Івановичу. Мені пощастило часто спілкуватися особисто з ним, тому що народилася я в родині Андрія Корнійовича Сови, який товаришував із ним не лише творчо, а й сімейні зв'язки між нашими родинами були тривалими.
Потім Валентина згадала один випадок:
- Коли я закінчила Київський театральний інститут 1981 року, прийшла до Степана Івановича за порадою: «Що мені робити? Треба виходити на професійну сцену, мати свій репертуар». Цікаво, що саме з таким запитанням у далекому 1948 році до нього також звернувся мій батько – вже до відомого письменника, лауреата Державної премії СРСР, а батько був тоді зовсім невідомий артист.
Степан Олійник одразу ж відповів: «Якщо ти артистка, у мене є для тебе гаряча гумореска на театральну тему. Я її написав і дарую тобі. Ось почитай, якщо тобі сподобається, будь ласка, користуйся». І зробив дарчий підпис мені. Коли я її прочитала, то одразу ж полюбила. Виконую щоразу, коли є нагода. Ми з Лесею Степанівною перевірили: вона не увійшла в жодну збірку. Тому для вас вона, мабуть, буде нова - гумореска називається «Штани».
Оберемок чорнобривців для Степана Олійника
Запам'яталася розповідь письменниці Валентини Козак про зустріч зі Степаном Олійником:
- Школяркою я читала зі сцени твори Степана Олійника, а коли стала студенткою, пішла якось на літературний вечір у Київську філармонію, де серед інших письменників виступав і Степан Олійник. Люди принесли дорогі троянди, а я – оберемок чорнобривців з-під моєї селянської хати. Принесла їх спеціально для нього. Степан Іванович був у вишиванці, усміхнений. Я дуже хвилювалася. Коли дійшла моя черга дарувати, в мене трусилися ноги, думала, не дійду. Нарешті вручила квіти. Яке ж то було щастя, коли він сказав: «Звідки ви знаєте, що це - мої улюблені квіти?» і поцілував мене в маківку.
Він – син усієї України
Представники «Письменницького порталу» передали в шкільну бібліотеку села Пасицели дайджест публікацій цього сайту про Степана Олійника й фестивалі «Степанова весна», починаючи з 2008 року, а також запорізькі газети з матеріалами про ці події та про цьогорічне свято гумору в Запоріжжі, один із фрагментів якого був присвячений саме Степану Олійнику.
Валерій Бойченко згадав дискусію про те, чиєї землі син Степан Олійник. Покійний директор Пасицельської школи Сорока тоді з азартом, із енергією сказав: «Наш Степан Олійник, тому що його пуповина закопана в нас, у Пасицелах!». Валерій Дмитрович зауважив, що він тоді не дуже з цим твердженням погодився:
- Але він наш: й одесит, і миколаївець. Він – українець, син усієї України, син цієї землі. Бо та доброта, що виливалась і виливається з його творів, учить людей, як добро перемагає зло. І я вірю в те, що такі зустрічі з письменниками будуть допомагати формувати характер, що буде налаштований на добрі справи.
Валерій Бойченко поінформував, що Товариство шанувальників гумору сприяло тому, щоб цього року в серії «Бібліотечка лауреатів премії імені Степана Олійника» вийшла книжка Петра Ребра «Сміхотерапія». Також вийшло друге видання творів Степана Олійника про дітей. Валерій Дмитрович висловив побажання, щоб діти творили й виростали у сміхотворців. Він додав:
- У Степана Івановича немає злого гумору, у нього добрий гумор. Усім людям він бажав добра, навіть тим, хто щось робив не так. Але жодна людина не ображалася на нього.
«Левадівка-Левада, Степанова весна»
Наступного дня фестиваль продовжився в Миколаївському районі. У Левадівці, де минуло дитинство видатного поета-сатирика, біля школи, що носить тепер його ім'я, гості та місцеві жителі поклали квіти до погруддя митця. Відбулись ювілейні урочистості з нагоди 30-річчя створення музею Степана Олійника, що міститься в одній із будівель школи, де навчався майбутній поет. Усі ці три десятиліття музей очолює педагог Валентина Панкова. Саме вона разом із учителями й учнями місцевої школи та односельцями по крупинці збирала речі родини Олійників, старі фотографії, записувала спогади земляків про письменника тощо. Чимало експонатів передала музею й Леся Степанівна.
А в будинку культури пройшов заключний етап (показові виступи лауреатів) обласного конкурсу читців гумору імені Степана Олійника. Близько двох десятків переможців (переважна більшість – школярі) читали твори Степана Олійника, Володимира Івановича, Павла Глазового, інших відомих сатириків. Усі учасники заключного етапу змагань отримали грамоти й цінні подарунки. Потім голова Миколаївської райдержадміністрації, голова Благодійного фонду Степана Олійника Олександр Чорний і Леся Олійник вручили дипломи й премії цьогорічним лауреатам.
Від школярів – до трударів Стрюкового
У неділю Леся Олійник, актриса Валентина Сова, журналістка Віра Юрик, письменники Валентина Козак і Пилип Юрик, заслужений діяч мистецтв України Василь Довжик виступили, як і щороку, перед вихованцями Андрієво-Іванівської школи-інтернату.
Завершився фестиваль «Степанова весна» великим концертом у будинку культури села Стрюкове Миколаївського району. Тут перед сільськими жителями виступили Леся Олійник, письменники й артисти, учасники художньої самодіяльності Миколаївського району. А на закінчення представниця української діаспори, член Товариства української культури в Молдові, учасниця тамтешнього хору «Родина» Любов Бурлака заспівала пісню-славень Наталі Бучель на слова Василя Кравчука «Степанова весна», яку підхопили й співали всі присутні в залі.
Запоріжжя – Одеська область – Запоріжжя
На знімку вгорі:
Церемонія вручення премій Степана Олійника в Левадівському будинку культури. Зліва направо – голова Благодійного фонду Степана Олійника, голова Миколаївської райдержадміністрації Одеської області Олександр Чорний, письменниця Валентина Козак і дочка поета-сатирика Леся Олійник
Екскурсію в Балтському районному історико-краєзнавчому музеї проводить Петро Ткач. У центрі – Валентина Сова, праворуч – Леся Олійник
Балтський музей. На тлі експозиції, присвяченої 105-й річниці від дня народження Степана Олійника (зліва направо) - засновник та колишній голова благодійного фонду Степана Олійника Валерій Бойченко, журналістка Віра Юрик, Леся Олійник і письменниця Валентина Козак
У Пасицелах гості свята спочатку попрямували до невеликої пам'ятної стели з портретом Степана Олійника, що на подвір'ї місцевої школи
Уважно слухає виступи гостей переможець конкурсу читців - четвертокласник Пасицелської школи Степан Вдовін (ліворуч на передньому плані)
Левадівка. Група учасників свята біля погруддя Степана Олійника з Лесею Олійник (угорі ліворуч). Угорі праворуч у вишиванці – письменник Пилип Юрик, лауреат премії Степана Олійника (2007), у першому ряду в центрі – Роман Кракалія, лауреат премії Степана Олійника в галузі журналістики (2004)
На ґанку Левадівського меморіального музею Степана Олійника всі готові до зустрічі дорогих гостей - і його директорка Валентина Панкова (на передньому плані), й вихованці дитячого закладу з хлібом-сіллю
У Левадівському музеї в день відзначення його 30-річного ювілею. У центрі на передньому плані – Леся Олійник
Одеський письменник Андрій Євса, цьогорічний лауреат премії Степана Олійника, читає власні переклади віршів Степана Івановича англійською мовою в Левадівському музеї