Запорізькій студії рисунка – чотири роки

МИСТЕЦЬКІ ОБРІЇ

 

Віра СЕРЕДА (текст і фото)

 

001

У виставковій залі Запорізької організації Національної спілки художників України відкрили експозицію робіт студії рисунка з нагоди її чотириріччя. В експозиції - понад сто робіт 14 авторів, зокрема, Людмили Ширяєвої, Олександра Жолудя, Ірини Гресик, Тетяни Височиної, Віри Устянської, Владислава Баранника, Олександра Маковецького, Лариси Климової та інших. Деякі портрети вже завершені (в олії, акварелі, графіці). Представлені як великі формати, так і короткі начерки.

Ініціатива відродження роботи студії обласного осередку належить молодим художникам, які чотири роки тому вступили до лав НСХУ. Це не новий напрям роботи – подібні студії діяли в Запоріжжі й минулого століття. Узагалі ж в історії образотворчого мистецтва відома така традиційна форма, як «вечірній рисунок», коли навіть виділяли кошти на це, запрошували натуру. Є дуже багато портретів, зокрема й однієї моделі, одразу на полотнах кількох художників.

За чотири роки відбулося понад 80 творчих засідань Запорізької студії, митцям позували понад 80 моделей. Іноді бувають перерви, наприклад, під час літа чи зими, коли художники роз’їжджаються по пленерах, або з технічних причин. У соціальній мережі Фейсбук на сторінці студії можна щотижня бачити фотозвіт про її роботу.

- Студія не ставить митця в якісь рамки: кожен працює так, як може себе реалізувати, - наголосила голова ЗО НСХУ Ірина Гресик. – Не всі, хто відвідує студію, є членом НСХУ. Приходять також викладачі, студенти, аматори. На відміну від традиційних студій робота нашої полягає в тому, що ми запрошуємо натуру. Назва студії досить умовна, але традиція така у професійних художників є. Митець повинен тримати себе у формі, шліфувати професійну майстерність, учитися все життя, щоб не втратити професійні здобутки. Портрет, фігура людини - один із найскладніших жанрів. Формат студії вимагає, щоби натура була різноманітна, тобто люди зі своїм обличчям, характером, різного віку й професій, із характерними творчими образами.

Два роки тому у студійців був проект із ансамблем побутової пісні і танцю «Оксамит». Митці створили тоді низку прекрасних образів у народних костюмах. Найбільше всім запам’ятався під час відкриття виставки з нагоди дворіччя студії мистецький подарунок від «Оксамиту» – міні-концерт і майстер-клас із народно-побутового танцю.

Був іще один цікавий проект, присвячений 80-річчю Вознесенівського району. У студії побували протягом того року люди різних професій: робітники, тренери, фотомитці, журналісти, письменники. Малювали також захисника України.

Близько 60 робіт представила на виставку заслужена художниця України Ірина Гресик. У розмові вона висловила своє ставлення до цього виду діяльності:

- Мені дуже подобається працювати в студії як художниці. Чотири роки тому я запитувала себе, коли ж я востаннє так багато працювала над портретом? Ще під час навчання в академії – там постійно була натура. У житті бувають різні зацікавлення, й художнику самому досить складно організувати себе, знайти натуру, виділити час. Тому робота в студії рисунка – найліпший вихід із такої ситуації.

На виставці привабили також 15 робіт (графіка, акварель, олія) художниці Тетяни Височиної, яка чотири роки поспіль працює в студії. Із шести років як захопилася образотворчим мистецтва, так і досі творить.

- На кожну роботу відводилося чотири години, - розповіла Тетяна. - Позували різні люди, навіть колеги. Людині важко висидіти чотири години нерухомо – не кожен зможе. Натура може не лише запам’ятатися чимось особливим, а й вплинути на спосіб життя. Такою людиною став для мене Леонід Трюхан – тренер, який допомагає відчути своє тіло й відновити здоров’я людини. Протягом півтора року після того, як ми малювали портрет Леоніда Івановича, я відвідую клуб «Богатир», що він заснував. Він дуже вплинув на моє сприйняття життя в цьому аспекті. Звичайно, настрій у митця під час роботи в студії може бути різний – іноді піднесений, і робота одразу піде, як задумав, а іноді навпаки.

У виставковій залі в день відкриття вернісажу можна було побачити й студійців, і героїв їхніх полотен, поспілкуватись із ними, сфотографувати.

На кількох портретах зображений народний майстер по металу Сергій Москаленко. Із листопада 2016 року він - голова Запорізького обласного осередку Національної спілки майстрів народного мистецтва України. Його дружина Олена (народна майстриня) також позувала. Нині вони ведуть гуртки у клубі юних техніків «Локомотивець»: Сергій - гурток художньої обробки металу, а Олена - народного мистецтва (глина, кераміка). Займаються також іншими видами народного мистецтва - соломою, писанками, витинанками.

Біля свого портрета Олена повідала, що вона позувала в хустці, що дісталась у спадок від прабабусі Сергія.

– Це величезна тонка хустинка (метр 20 на метр 20) із китицями (вовна із візерунком шовковими нитками), - розповіла народна майстриня. - Їй не менше ста років. На шиї – намисто з кераміки, дукач із металу я сама зробила. Сукня також старовинна, а корсет - сучасний.

Олександр Маковецький – людина зайнята, працює майстром групи з професії «декоратор вітрин» у Запорізькому вищому професійному училищі. Заняття студії почав відвідувати з осені минулого року. Але зауважив, що це його дуже цікавить, і він нині має потребу розвиватися в цьому напрямку, тому й надалі відвідуватиме студію. В експозиції представлені і його ескізи.

Голова ЗО НСХУ Ірина Гресик висловила сподівання, що мистецька «кухня» студії рисунка ЗОО НСХУ цікава й самим художникам, і глядачам, тому що не завжди вдається зазирнути за двері майстерні. А студійці вже мріють про нові цікаві проєкти.

На знімку вгорі:

Фрагмент експозиції Людмили Ширяєвої

 

008

Тетяна Височина біля своїх робіт

 

015

Олександр Жолудь і його твори

 

034

Владислав Баранник і жіночі портрети його пензля

 

036

У виставковій залі йшла жвава дискусія про нову виставку. Серед відвідувачів – викладач образотворчого мистецтва Лариса Жолудь (праворуч)

 

038

Герої полотен Тетяни Височиної – подружжя: Сергій і Тетяна Москаленки

 

043

Олександр Маковецький біля експозиції своїх робіт

 

053

Ірина Гресик і письменник Пилип Юрик біля експозиції творів художниці