Слава Гуцульщині, слава Україні!

XXVI Міжнародний гуцульський фестиваль (Вижниця-2019)

 

Віра СЕРЕДА

IMG 4565 

День відкриття та закриття XXVI Міжнародного гуцульського фестивалю злилися воєдино в потужне мистецьке дійство, що охопило більшу частину Вижниці. Уранці 31 серпня до міста з’їжджалися діти й дорослі в ошатному вбранні, об’єднувалися в колони й прямували до райдержадміністрації, щоби звідти пройти ходою єднання до стадіону «Черемош», де мали урочисто відкрити фестиваль. На гостини завітали понад дві з половиною тисячі учасників із гуцульських регіонів України та гості з Польщі, Латвії, Молдови й Румунії.

 

Живою рікою ходи єднання – до стадіону

За традиційним одягом людей, що вишикувались у довжелезну колону, можна було спостерігати етнографічну історію Гуцульщини – хустини, вишиті сорочки, крисані, запаски, постоли, тайстри, прикраси, інші аксесуари. Очільники районних товариств «Гуцульщина» прошкували у вишуканих кептарях. Фольклорні й народні мистецькі колективи привертали увагу цікавим убранням. Ось дитячий колектив із Косівського району в яскравому сонячно-червоному одязі. Господарі свята вижниччани - хлопці в білому вбранні з красивими тайстрами й дівчата у розшитих бісером сорочках і спідничках кольору смерічок. Танцювальний колектив «Черемош». Привертало увагу національне вбрання колективу з Латвії й народного колективу культурно-просвітницького болгарського товариства з Одещини. Коломийщина Гуцульська прошкувала з піснями під акомпанемент ансамблю скрипалів. Прибули представники Верховинського й Коломийського, Косівського й Надвірнянського, Путильського й Рахівського районів, міста Яремче, Львівська делегація. Учасники майже з кожного регіону несли хліб і весільні калачі на рушниках. Група захисників України у військовій формі із нагородами й відзнаками крокувала на початку колони. Нечисленна делегація на чолі з Ярославою Колотило прибула з Румунії. Місцеві жителі й гості також вражали неповторними орнаментами вишиванок – як автентичними, так і сучасними. І скрізь – марево жовто-блакитних прапорів.

IMG 4520

Начальник відділу культури Вижницької райдержадміністрації Наталя Додяк узгоджує організаційні питання із начальником відділу освіти Михайлом Андричем перед початком ходи єднання

Колону очолили керівники області й району – голова Чернівецької обласної ради Іван Мунтян, виконувач обов’язків голови Чернівецької облдержадміністрації Михайло Павлюк, голова Вижницької районної ради Михайло Андрюк, виконувач обов’язків голови Вижницької райдержадміністрації Юрій Татарин, міський голова Вижниці Олексій Чепіль, народні депутати України восьмого скликання Іван Рибак, Максим Бурбак. До пам’ятника Великому Кобзареві лягли квіти й вінки.

IMG 4542

 IMG 4556

Народний аматорський чоловічий хор із села Іспас

Урочистою ходою колони зайшли на стадіон «Черемош», перетворивши його поле,якщо дивитись із гори, на різнобарвний килим. 

 

Будьмо єдині! Будьмо разом!

Трембітарі зі сцени сповістили про початок церемонії відкриття XXVI Міжнародного гуцульського фестивалю. Ведучі заходу Михайло Ковалюк та Ольга Дроняк запросили до вітального слова ґаздів дійства та почесних гостей: голову ГО «Всеукраїнське товариство «Гуцульщина» Василя Марчука, голову фундації українців Румунії Василя Поповича, президента міста Легіоново Легіонівського повіту Мазовецького воєводства (Польща) Романа Смогоржевського, керівника латвійської делегації Айварса Званаса, голову бухарестської філії Союзу українців Румунії Ярославу Колотило, народних депутатів України восьмого скликання Івана Рибака й Максима Бурбака, виконавчу директорку асоціації «Єврорегіон Карпати - Україна» Галину Литвин, голів Радехівської районної ради Львівської області Марію Климочко та Радехівської ОТГ Степана Коханчука.

880 n

Трембітарі сповістили про початок церемонії відкриття XXVI Міжнародного гуцульського фестивалю

 

IMG 4589

Василь Марчук і Юрій Штефурак підняли прапори України та гуцульського фестивалю. Урочисто на весь стадіон прозвучав Гімн України.

608 n

Голова ГО «Всеукраїнське товариство «Гуцульщина» Дмитро Стефлюк і Вижницький голова РО Василь Марчук

Виконувач обов’язків Чернівецької облдержадміністрації Михайло Павлюк привітав присутніх із вдалим початком та проведенням XXVI Міжнародного гуцульського фестивалю.

- Гуцульщиною захоплювались, сюди приїжджали та черпали енергетику, тут брали хороше та мудре слово, пізнавали все найкраще, що створене Богом, - наголосив Михайло Павлюк. - Про це багато писали: і харків’янин Гнат Хоткевич, і львів’янин Іван Франко, й чернігівець Михайло Коцюбинський, які їхали сюди й черпали цю енергетику. Мені приємно наголосити, що автентичність й унікальність гуцулів давно відома серед представників різних професій, скажімо в архітектурі, зокрема, креслення осель гуцулів, що є прикладом і хорошим зразком у багатьох культурах світу. Гуцули були і є надзвичайно віруючими, порядними ґаздами, тому вони - для нас усіх приклад сімейних цінностей та гарного виховання дітей. Нас як істинних українців сьогодні багато що об’єднує. Я хочу кожному побажати гарного дня та забави! Нехай нас об’єднує українське слово та пісня, книга та справа. Дякую кожному, хто долучився до організації свята, хто приїхав сюди й на славній Вижниччині розділяє з нами таке гарне свято. Будьмо єдині! Будьмо разом! Слава Гуцульщині й слава Україні!.

Голова Чернівецької обласної ради Іван Мунтян також долучився до привітань.

 

Відзнаки й нагороди за відданість справі й розбудову рідного краю

Очільники області вручили почесні відзнаки облдержадміністрації «На славу Буковини» за багаторічну сумлінну працю, високий професіоналізм, відданість справі та вагомий внесок у розвиток місцевого самоврядування голові Вижницької районної ради Михайлові Андрюку, голові Вижницької міської ради Олексію Чепілю, композиторові, майстру народної творчості Олександрові Бродовінському, голові Вижницького обласного відділення громадської організації «Всеукраїнське товариство «Гуцульщина» Василю Марчуку, директору Вижницької районної філії Чернівецького обласного центру зайнятості Юрію Никифоряку.

За багаторічну сумлінну працю, високий професіоналізм та відданість справі ювілейні відзнаки ОДА «100 років Буковинському Віче» отримали голова Вижницької районної профспілкової організації працівників споживчої кооперації Наталя Андрицуляк, член Вижницького районного товариства політв'язнів та репресованих Іван Анич, директор Вижницького районного будинку культури (1980-1990) Марія Білокрилець, підприємець, меценат Наталя В'ятковська, член Вижницького районного товариства політв'язнів та репресованих Василь Додяк, депутат районної ради багатьох скликань, депутат районної ради кількох скликань та Верховної Ради України Василь Бідиний.

IMG 4599

 Ювілейні відзнаки Чернівецької облдержадміністрації «100 років Буковинському Віче» отримали підприємець, меценат Наталя В'ятковська (праворуч)  і директор Вижницького коледжу прикладного мистецтва Роман Гаврилюк

Почесні відзнаки Чернівецької обласної ради «За заслуги перед Буковиною» вручили голові Вижницької районної ради Михайлу Андрюку, директору Вижницького коледжу прикладного мистецтва імені Василя Шкрібляка (1988-2015) заслуженому працівнику освіти України Дмитру Козубовському.

Медаллю «За особливі заслуги перед Гуцульщиною» нагородили депутата Верховної Ради України восьмого скликання Івана Рибака, заступника голови Вижницької районної ради, директора ХХVI Міжнародного гуцульського фестивалю Володимира Пилип’юка, колишнього голову Вижницької РДА Сергія Вірсту, начальника відділу культури Вижницької РДА Наталю Додяк, головного спеціаліста відділу культури Вижницької РДА Ангеліну Юрійчук, директора Вижницького коледжу прикладного мистецтва імені Василя Шкрібляка Романа Гаврилюка, голову райкому профспілки працівників державних установ Івана Закусила, редактора газети «Народна воля» Івана Гриджука, журналіста, редактора газети «Гуцульський край» (2001-2007), дослідника Гуцульщини Петра Гавуку, голову Косівської районної ради (2002-2004), голову Косівської РДА (2005) Івана Грималюка, за багаторічну працю в соціально-культурному житті товариства «Гуцульщина» (місто Київ) та з нагоди 70-річчя від дня народження Ольгу Піголь, редактора газети «Верховинські вісті» Дмитра Кіращука, а також директора видавництва «Писаний камінь» (Косів) Михайла Павлюка.

IMG 4518

 Депутата Верховної Ради України восьмого скликання Івана Рибака (у центрі) нагородили медаллю «За особливі заслуги перед Гуцульщиною»

 

Веселка пісень і танців на «Черемоші»

Ґазди фестивалю запалили святкову ватру, що сповістило про офіційний початок масштабного дійства.

Відтак розпочалося мистецьке свято, в якому взяли участь численні аматорські колективи - народний ансамбль танцю «Перлина Карпат» із Берегомета, солісти Ольга Дроняк й Іван Ковалюк у супроводі оркестру народних інструментів Вижницької школи мистецтв виконали твір «Гуцульський світ» (музика Олександра Бродовінського, вірші Юрія Петричука), дивували своїм мистецтвом народний аматорський ансамбль танцю «Черемшина» із міста Вашківці та ансамбль танцю «Смеречина» Вижницького районного будинку культури, народний аматорський ансамбль пісні і танцю «Прикарпаття» із села Отинія Коломийського району, який у номінації «Фольклорний жанр» отримав гран-прі фестивалю, чоловічий хор Будинку народної творчості та дозвілля села Іспас та багато-багато інших колективів.

IMG 4578

Учасники концерту, співаки Олександр Кварта, Наталя Стець, Віктора Сов’як із Ярославою Колотило (Румунія)

По периметру стадіону «Черемош» організатори розташували близько 50 наметів, щоб кожен народний майстер зумів розмістити свої вироби: вишиванки, різноманітні прикраси, картини, вироби з дерева, шкіри, бісеру, керамічний посуд. Кухарі чаклували над приготуванням страв і смаколиків.

Вечірній гала-концерт зібрав біля головної сцени фестивалю глядачів - хто забажав побачити й почути виступи кращих учасників у кожній із дев’яти номінацій, локації яких розташовувались у Вижниці, Іспасі, Банилові, Берегометі. Ведучі Євгенія Іпатій та Олександр Шенгера запрошували членів журі нагородити переможців.

Окрасою цього фестивального дня стали виступи заслуженого артиста України Василя Данилюка, соліста Чернівецької обласної філармонії імені Дмитра Гнатюка Павла Дворського (молодшого), співаків Наталі Стець, Віктора Сов’яка, Олександра Кварти, Марини Фiжделюк, Євгенії Іпатій та багатьох інших.

Функціонував фестиваль ковальства «Симфонія вогню та металу».

Після завершення вечірньої програми на Вічовому Майдані розпочала свою роботу локація «Гуцульський движ», де всі охочі танцювали майже до ранку.

 

Конкурсанти якнайкраще підготувалися до виступів 

Після церемонії відкриття фестивалю відбулися конкурси, де учасники змагалися в таких жанрах: театральний (Вижницький будинок культури), фольклорний (Банилівський народний дім), пісенний (Берегометський сільський будинок культури), музичний (головна сцена, стадіон «Черемош»), хореографічний (Іспаський будинок культури) жанри. Пропонуємо увазі читачів розповідь про один із таких конкурсів члена журі Пилипа Юрика. Він - член Національних спілок письменників (2000) і журналістів (1982), Почесний журналіст України (2017), лауреат премії журналу "Перець" та Міністерства культури України "Автора! Автора!" (Київ - 1989), Всеукраїнських літературних премій імені Степана Руданського (Вінниччина - 1999), Степана Олійника (Одещина - 2007), Василя Юхимовича (Житомирщина - 2012), а також обласної літературно-мистецької премії імені Петра Ребра (Запоріжжя - 2017). 

IMG 0391

Журі конкурсу «Читці-декламатори й коломийкарі» за роботою. Зліва направо – Пилип Юрик, Микола Кавацюк й Ангеліна Юрійчук

У рамках конкурсної програми фестивалю було чимало номінацій. Це – танці, пісні, сценки тощо. Одна з них мала назву «Читці-декламатори, коломийкарі». Дійство конкурсантів відбувалося на сцені в центрі Вижниці. Глядачі мали змогу тут же, на вулиці сісти в тіні за столики, замовити в кав’ярні напої й наїдки на власний смак і дивитися, що запропонують місцеві аматори – читці й коломийкарі.

Членів журі було троє. Це – артист Коломийського академічного обласного українського драматичного театру імені Івана Озаркевича, лауреат численних всеукраїнських і міжнародних конкурсів Микола Кавацюк (він же – голова журі), головний спеціаліст відділу культури Вижницької районної державної адміністрації Ангеліна Юрійчук і ваш покірний слуга - письменник-сатирик Полян-Пилип Юрик із Запоріжжя.

Конкурсанти представили на суд журі півтора десятка творів. Одні читали вірші, інші – гуморески, а частина учасників виконувала коломийки. Майже всі виступи були на гуцульському діалекті – це одна з умов конкурсу.

Досить важко було членам журі оцінювати конкурсантів. Справа в тому, що й читці, й коломийкарі дуже гарно підготувалися до цього конкурсу. І якби було можна, то ледь не кожному учаснику присудили б якщо не перше, то друге чи третє місце. Майже всі вони виступали впевнено, чітко, красиво.

І все ж лауреатів визначили. У номінації «Читці-декламатори» перше місце посіла Галина Чуревич із Надвірнянського районного будинку культури Івано-Франківської області, яка виконала твори Гната Хоткевича й Марійки Підгірянки. Друге місце судді віддали Юлії Лосюк із Косівщини. А Інна Микитюк із Путильщини й Уляна Пилип’юк із Надвірнянщини поділили третє місце.

У номінації «Коломийкарі» перше місце посів ансамбль «Тиса» Печеніжинської об’єднаної територіальної громади Коломийського району Івано-Франківської області (керівник Ганна Косюк). Друге місце члени журі віддали сімейному ансамблю Затульчаків із Яремчі. Третє місце в цій номінації не присуджували.

Увечері на районному стадіоні всім лауреатам голова журі Микола Кавацюк вручив дипломи й подарунки.

 

Про гуцульську говірку й цікавий досвід видання книжок

Вижницька районна бібліотека із її гостинною директоркою Валентиною Білак та бібліотекарками стала місцем цікавої творчої зустрічі письменників, учасників ХХVІ Міжнародного гуцульського фестивалю, які пишуть на гуцульську тематику та гуцульською говіркою (ґварою). Відбулася презентація їхніх творів. Модератором була відома письменниця Прикарпаття Власта Власенко.

Вона представила колег по перу й запропонувала кожному ілюструвати свій виступ виконанням творів. Сама ж письменниця розповіла, що її справжнє ім’я Богдана Ковалюк, родом із Надвірної, державний службовець. За освітою – український філолог, закінчила Львівський національний університет. Виховує двох дітей.

Читачам бібліотеки Власта Власенко представила книжку поезій «Зґарди», що вийшла в 2016 року. У неї увійшла поезія філософська, любовна, а також карпатська містика.

Цікавою була розповідь про те, як вона видала книгу «Зґарди»:

- В Івано-Франківську є такий директор оцінювання якості освіти Богдан Томенчук. Він видав книжку «Сезон ненаписаних віршів», продав її (за які кошти, мені невідомо), закликав мене до себе й сказав: «Я тобі даю половину коштів від продажу, видавай книжку, але за умови, що, виручивши за неї, передаси їх іншому автору». Я розповіла цю історію в надії, що, можливо, хтось зробить також таким чином. У мене є вірш, який я називаю «Аркан» - я його презентую з дримбою і барабаном, але зараз ці інструменти відсутні, тому постарайтесь їх уявити. Це чоловічий танець, але мені дуже хотілося передати цей рух у вірші.

Слухачі із цікавістю сприйняли твір у авторському виконанні.

Поетка поділилася враженнями від особистих виступів, зауваживши, що найкраще гуцульський діалект сприймають там, де його розуміють. В інших місцях можна навіть наштовхнутися на супротив. Наприклад, є такі, що висловлюються категорично як проти суржиків, так і західницьких діалектів, що нібито псують українську мову. Закликала колег триматися купи.

Відтак модераторка представила Василя Зеленчука з Криворівні. Він навчався разом із Властою в одному виші, але - молодший на курс. Цей чоловік, на її думку, дуже цікавий і колоритний. Окремих книжок у нього немає. Його твори увійшли до збірки «Карпати на трьох», у якій він дебютував (також до цієї збірки увійшли твори Петра Мідянки із Закарпаття й літератора зі Львова Назара Федорака). Вірші Василя друкували в «Гуцульському календарі», журналах, він є упорядником короткого словника гуцульської говірки, дослідником творчості гуцульського громадського діяча Петра Шекерика.

Василь Зеленчук розповів, як у нього народжуються твори:

- Приїхав Петро Мідянка в Криворівню. Почали спілкуватись, а тут син прийшов зі школи й сказав, що отримав домашнє завдання вивчити напам’ять вірш «У Лукоморья дуб зелёный». Я запропонував синові зробити переспів гуцульською.

Автор прочитав цей переспів, викликавши сплеск позитивних емоцій у присутніх. Відтак прочитав ще кілька віршів.

Василь Шкурган живе й творить у Косові. Він є головою Косівського товариства «Гуцульщина», член НСПУ. Пише так, як розмовляли його діди й прадіди, як розмовляє й він сам, коли вертається з мандрів додому.

Василь розповів, що нещодавно був на Всеукраїнському фестивалі «Лицар Карпат» в Ужгороді, додавши, що Власта Власенко є однією з «лицарів Карпат» (два роки тому посіла перше місце з великим відривом). Протягом чотирьох років Василь Шкурган є членом журі.

- У Виноградові була презентація двох альманахів, які видають русини, - поділився письменник враженнями від перебування в Ужгороді, - вони заполітизовані не самими русинами, а політиками. Вони хочуть, щоб їхню мову визнали й вивчали в школі. Мабуть, до того має дійти, щоби діалекти в усіх закутках України мали місце, бо вони як потоки наповнюють ріку, так само діалекти й говірки наповнюють українську мову. У гуцульській мові є такі слова, такі вислови, що їх не годен ні перекласти, ні сказати інакше, бо то буде не те, а використати можна.

Василь Шкурган нагадав, що свого часу Борис Грінченко відіграв значну роль, наполігши на початку минулого століття на полтавсько-київському варіанті української мови, а тоді пропонували також галицьку говірку. Як наслідок, решту говірок почали відсувати, цькувати, а неприязнь була вигідна лише тим, хто хотів зросійщити єдиний народ. «Що буде завтра - невідомо, але нам свою гуцульську культуру треба відстоювати, але добре пам’ятати, що на вершині народу стоїть мова», - зауважив письменник.

Розпочинав Василь Шкурган писати літературною мовою, але останнім часом перейшов тільки на гуцульську говірку. «Гуцульська ґвара, - пояснив, - настільки дотична до поезії, що просто чудо – я навіть не думав наскільки легка й співуча. Я з трепетом читаю твори Василя Зеленюка, новели Анатолія Томківа – цих двох найбільше, бо у тому напрямку працюю я».

Письменник презентував свої книжки – «Кілько того світа» й «Діправді. Стихія Землі» й прочитав один із творів «Слава тобі, Чорногоро, душе…»

Анатолій Томків – автор книжки «В Євросоюз через Кінашку» - висловив свою думку про гуцульське свято:

- Сьогоднішня імпреза у Вижниці засвідчує, що цей народ хоче бути тим, ким він є. На жаль, ми втрачаємо нині те, що нас ідентифікує. Не буду розповідати про свої твори, просто скажу, що цього року вийшла наступна книжка «На перелазі» із передмовою професора, доктора філологічних наук Чернівецького національного університету Лідії Ковалець. У цьому виші студенти вже захистили дві роботи саме по використанню діалекту, мені приємно, бо комусь це все ж потрібно.

В авторському виконанні прозвучала нова новела «Завдаток».

Під час творчого заходу бібліотеку відвідали гості з Дрогобича на чолі з головою товариства бойків Любомиром Сікорою й подарували книги Віктора Кирія й Любомира Сікори «Етногенеза арійських та доіндоєвропейських народів», «Етногенеза русинів» та науковий збірник «Бойківщина».

Ще один із письменників, котрий пише гуцульською говіркою, - Петро Девда.

- Я художник за освітою, навчавсь у Вижницькому коледжі, - розповів письменник. - 2000 рік був тяжкий для мене. Але коли тяжко, Бог дає багато роботи. Дуже люблю різьбити хрести. На обкладинках книжок – також мої роботи. Відтак почав писати. У мене своя Муза – вона приходить під час різьблення. Працюю на станку, роблю заготовки – раптом прийшла думка, одразу її записую. Так народилося дуже багато віршів у шухляду. Дякуючи людям, я показався на світ як письменник – Шкурганові, який мені порадив писати гуцульською, Валентині Жуковській (це моя викладачка в училищі, а пізніше й колега, бо я трохи викладав у Вижниці). Вона мені зауважила, що мої вірші нагадують гуцульські брехні, всякі фіґлі – каже: пиши прозу. Почав писати щось на зразок анекдотів для себе. Першу книжку видав своїм коштом. Потім стало цікаво, і видав другу книжку, на цей раз уже за позичені гроші. Пишу про себе, сусідів, про все – і віршами, й прозою, записався в гуцули. Одне з перших оповідань «На краю світу» я написав для себе (прочитав).

Книги Петра Девди - «Бібльос гуцула», «Бібльос гуцула. Вихід на полонини».

На презентації був також краєзнавець із Косова Зіновій Біблюк, котрий очолює просвітницьке товариство Ігоря Пилипейка в Косові, має дослідження, видав кілька книжок, а також вижницький місцевий поет Михайло Софійчук.

IMG 0388

Письменники, які пишуть на гуцульську тематику та гуцульською говіркою після презентації у Вижницькій районній бібліотеці

 

Віз-естафету передали косівчанам

Третій фестивальний день співпав із Днем знань та Днем підприємця. Із головної сцени дійства на стадіоні «Черемош» подякували учасникам, спонсорам та меценатам фестивалю, виступили ґазди фестивалю та здійснили традиційну передачу воза-естафети представникам Косівщини, які вже наступного року проводитимуть у себе наступний, XXVIІ Міжнародний гуцульський фестиваль. Підсумовуючи результати роботи, голова районної ради Михайло Андрюк зазначив, що на святі побували понад десять тисяч учасників, гостей і місцевого населення.

IMG 0466 

Косівчани із возом-естафетою наступного XXVIІ Міжнародного гуцульського фестивалю

Завершились урочистості святковим концертом за участю як аматорських колективів, так і професійних артистів. Серед інших у заключному концерті взяв участь і латвійський народний танцювальний ансамбль «Селія» з міста Єкабпілс, котрий подарував під час святкового концерту низку народних танців.

- У колективі танцюють аматори: учителі, студенти, бібліотекарі, люди інших професій, в тому числі й голова Айварс, - розповіла керівник ансамблю Дайга Гейдане. - Ми привезли у Вижницю такі танці: «Гречаники», «Бог дав хліб на землю», «Танець із мішками», «Чоловічий танець про хлопця» та «Жіночий танець», а також автентичний танець краю «Вальс». У Вижниці нам дуже подобається. Дуже красиві яскраві гуцульські строї! Я згадала своє дитинство.

IMG 4560

Латвійський народний танцювальний ансамбль «Селія» з міста Єкабпілс

До речі, цього ж дня керівник Єкабпільської крайової думи (Латвійська республіка) Айварс Званас, Вижницька районна рада й Банилівська сільська громада Вижницького району Чернівецької області уклали угоду про співпрацю.

Адже в єдності - сила братніх народів!