Яка ж мова в Запоріжжі офіційна?
18 жовтня о 9 ранку розпочалося пікетування будинку міськради представниками політичних партій і громадських організацій міста. Каталізатором до цього вже вкотре стало винесення на розгляд сесії питання про офіційний статус російської мови в регіоні. Національно-патріотичні сили виступили із гаслами протесту проти введення в Запоріжжі двох офіційних мов, а прихильники компартії і товариство російської культури "Русь" - заявили про підтримку такого рішення. На щастя, протистояння між двома таборами не пішло далі словесних сутичок. Але думки представників обох сторін досить цікаві.
Євгенія Микитівна, пенсіонерка:
- Якщо не стане української мови, то не стане ні України, ні українців. Я сама - росіянка за походженням, але намагаюся говорити українською, бо цього потребує земля, на якій я живу.
Марія Пантеліївна, пенсіонерка:
- У меня сваха - русская, сват - еврей. Я сама - украинка. А дети уже говорят на русском. И это касается всего юга Украины. Мы - будем говорить по-русски, ведь это - язык-восстановитель, интернациональный язык.
Серед пікетників була й молодь, особливо привертав увагу гурт веселих дівчат із плакатом явно антиукраїнського змісту. Спроба довідатися про їхні справжні політичні погляди ні до чого не привела, бо втрутилася літня жінка, яка заборонила їм давати які-небудь відповіді. Як пізніше з'ясувалося, це були учні 40-ї та 51-ї шкіл, зняті із занять спеціально для участі в пікетуванні.
А ось думка депутата міської ради Галини Бончевої:
- Ініціатива надати російській мові в Запоріжжі статус офіційної належить комуністичній фракції міськради, яку підтримує депутат Віктор Великий. Але наш орган влади не має конституційного права самостійно приймати рішення з питань мовної політики.
На одному з плакатів проросійських пікетників було й таке: "Пришельцы!" Не учите нас, на каком языке писать, читать, говорить!"
Цікаве гасло чи не правда? Так, можливо, ми й справді - пришельці? Поховання праукраїнців, знайдені в Запорозькому краї, належать до епох кам'яного, бронзового віків. Де до того часу тинялися наші давні предки - хай скаже науковий світ. Але ж писанкарство, скажімо, притаманне лише українському народові, а писанки знайдені в розкопках, що належать до Мізинської культури (це 20-11 тисяч років до нашої ери).
Якщо є на світі народ, який заявить, що 25 тисяч років тому його предки мешкали в степах України і доведе це науково, хоча б завдяки археології, то нас справді можна буде вважати пришельцями. Поки що ж такі заявки надходили тільки від німецьких фашистів під час окупації України. Зі своїх курганів вони привозили скелети давніх тевтонів, закопували в нашу землю, щоби потім скликати журналістів і вчених з усього світу і сказати: "На цій землі мешкали саме наші предки, а прокляті праукраїнці їх витіснили". Ця спроба, шита білими нитками, не вдалася. Хто тепер намагається повторити їхній "подвиг"? На жаль, під такі антиукраїнські гасла, як бачимо, стають і ті, що називають себе українцями.
Україно, Україно!
Оце твої діти,
Твої квіти молодії,
Чорнилом политі,
Московською блекотою
В німецьких теплицях
Заглушені!.. Плач, Украйно!
Бездітна вдовице!
Ніби про сьогоднішній день писав Кобзар.
А вихід тут простий, як олівець: усі, хто мешкає в Україні, повинен хоча б розуміти українську мову. Бо той, хто знає українську - володіє, як правило, й російською. І тоді будь-яке протистояння, якщо його не підігрівати уміло й за народні гроші, скінчиться. Нині ж найбільша проблема - лінощі "русскоязычных" щодо вивчення української мови.
На зустрічі з керівниками партій і рухів голова облдержадміністрації Олексій Кучеренко повідомив, що генеральний директор "Мотор Січі" В'ячеслав Богуслаєв підрахував: для перекладу технічної документації його підприємства потрібно 50 млн. доларів. За таку суму можна продати всю "Мотор Січ" разом із заводоуправлінням. Але ніхто не змушує В'ячеслава Олександровича перекладати українською архіви заводу. От якби його підлеглі з 1989 року виконували Закон про мови в УРСР, то вже одинадцять років документація ота велася б українською. Цю добру справу - сумлінне виконання одного із законів - можна розпочати й нині. І не тільки на "Мотор Січі". Казочки про переклад архівної документації українською мовою повторив на сесії депутат від "Мотор Січі" Віктор Великий. До речі, Центральне правління "Просвіти" прийняло колектив цього підприємства на чолі з Героєм України В'ячеславом Богуслаєвим колективним членои ВУТ "Просвіта". То, може, варто б тепер переглянути це рішення? Адже ж неозброєним оком видно, що то за просвітяни...
На превеликий жаль, серед депутатського корпусу міськради не знайшлося й половини тверезомислячих. Більшістю голосів прийняте рішення надати російській мові на території Запоріжжя статус офіційної. Цікаво було б, якби з Києва завітала комісія й поставила вимогу перед усіма виконкомами, як міським, так і районними в місті - всю документацію вести тепер двома мовами: державною й офіційною. Але при тому ж штаті працівників. Хай би виконкомівці дякували добродіям-депутатам.
Треба віддати належне прокуророві Запоріжжя Олегові Скиданову, який виступив проти цього рішення як незаконного, подав протест. Але зібралася позачергова сесія міськради й відхилила протест прокурора. Олег Скиданов подав матеріали до Орджонікідзевського районного суду. Його підтримала обласна організація Демократичної партії - подала позов на депутатів міськради. Слово тепер має сказати суд.
Пилип ЮРИК