П’ятнадцята премія - ОЦІНИВ

Зміст статті

 
ОЦІНИВ

- О, Вітько! Якими вітрами?! - вигукнув Грицько, відсуваючи вбік доміно. - Йди, обніму тебе! Це, хлопці, Віктор, про якого я розповідав. У нього не голова - енциклопедія! Утрьох до інституту вступали. Він один серед нас за конкурсом пройшов. Молодець! На канікули? Ну, сідай, сідай, "козла" заб'ємо. Удвох ми їм покажемо!

Першого разу виграли Вітько й Грицько.

- А що я казав! От голова! Та з ним на чемпіонат Європи з доміно, якби такий існував, можна сміливо їхати! Не підведе. Вітю, я твого робочого картузика забрав. Бачиш, ношу його вже півроку. Сподіваюся, що з нього в мою голову хоч трохи твого розуму перейде. До чого світла голова!

Вітько й Грицько виграли і вдруге.

- Ну що, хлопці? З ким ви грати сіли?! Закінчуй, Вітю. Інститут і давай сюди. Ми тебе начальником цеху або й директором оберемо. Така голова!..

У кінці третьої партії Вітько ненароком підставив суперникові не ту домінину й той дав Грицькові й Вітькові "лисого козла". Грицько вирячився на Вітька, сплюнув, схопився з місця, мов ошпарений:

- Дурень! Чорти б тебе взяли! У доміно не можеш грати! І чому вас, ідіотів, у інституті навчають?! - він зірвав зі своєї голови Вітькового картуза й щосили гепнув ним об землю.