Зміст статті
Сторінка 14 із 16
П’ятнадцята премія - КРАХ «СВЯТОЇ ТРІЙЦІ»
КРАХ «СВЯТОЇ ТРІЙЦІ»
Побував нещодавно Володька у знайомого фермера. Довго не довелося гостювати. Бо Андрій тепер і швець, і жнець, і на дуду грець. І корів нагодувати, і землю зорати, і комбайна відремонтувати - удвох із сином все своїми руками. Нема коли йому навіть чарку з давнім знайомим перехилити. І згадався Володьці той же Андрій, який кільканадцять років тому працював слюсарем в автогаражі...
Шофери ще не встигали отримати наряди на роботу, а слюсарі Шурко й Андрій із токарем Василем уже ходили "заквашені". У три шиї вигнав би їх завгар Володька. Але... Око бачить, а зуб не візьме. Василь - єдиний токар у селі. Не буде його - нікому поганенької шайби виточити. Шурко й Андрій - прекрасні слюсарі, як воли працюють. Тільки ж, бісові діти, п'ють так, ніби змалечку замість молока горілку дудлили.
І на зборах лаяв їх Володька, і премії не давав. Не допомагало. Знав єдине: кожен із них сам не вживає оковитої - тільки в компанії. Але розколоти "святу трійцю", як жартома називали їх водії, не вдавалося - такою спаяною чи споєною була.
Одного разу Володька помітив, як Андрій сточив із машини, що стояла на ремонті, відро бензину, а Шурко перебіг із пальним через дорогу до знаменитої на все село самогонниці баби Марії. Повертався звідтіль усміхнений, з порожнім відром і повненькою авоською, з якої визирала горлянка чималенької сулії.
Шурко заніс "сидора" в токарню й почепив здобуток над вікном. Друзі погомоніли й, замкнувши приміщення, подалися до Андрія - порадувати. Володька швиденько взяв плоскогубці, витяг шибку з вікна. Зняв "тормозок", приготовлений бабою Марією, витяг сулію, заткнуту кукурудзяним качаном, відкоркував і вилив сивуху в траву. Почепив усе на місце, засклив шибку, а сам сів неподалік на лавочці під грушею перекурити.
Першим до токарні прибув Василь. Минуло ще хвилин десять - зайшов туди Шурко. Останнім, ще за якийсь час, заскочив Андрій. Спочатку хлопці розкладали помідори, різали сало, ламали хліб. Потім Андрій скомандував: "Наливай!". На якусь мить запала гробова тиша. Раптом почувся його окрик:
- Що, падлюки, не втерпіли?! Без мене вижлуктили! Та якби не я - ви б, песиголовці, ледацюги прокляті, навіть бензину не вточили б!
Шофери ще не встигали отримати наряди на роботу, а слюсарі Шурко й Андрій із токарем Василем уже ходили "заквашені". У три шиї вигнав би їх завгар Володька. Але... Око бачить, а зуб не візьме. Василь - єдиний токар у селі. Не буде його - нікому поганенької шайби виточити. Шурко й Андрій - прекрасні слюсарі, як воли працюють. Тільки ж, бісові діти, п'ють так, ніби змалечку замість молока горілку дудлили.
І на зборах лаяв їх Володька, і премії не давав. Не допомагало. Знав єдине: кожен із них сам не вживає оковитої - тільки в компанії. Але розколоти "святу трійцю", як жартома називали їх водії, не вдавалося - такою спаяною чи споєною була.
Одного разу Володька помітив, як Андрій сточив із машини, що стояла на ремонті, відро бензину, а Шурко перебіг із пальним через дорогу до знаменитої на все село самогонниці баби Марії. Повертався звідтіль усміхнений, з порожнім відром і повненькою авоською, з якої визирала горлянка чималенької сулії.
Шурко заніс "сидора" в токарню й почепив здобуток над вікном. Друзі погомоніли й, замкнувши приміщення, подалися до Андрія - порадувати. Володька швиденько взяв плоскогубці, витяг шибку з вікна. Зняв "тормозок", приготовлений бабою Марією, витяг сулію, заткнуту кукурудзяним качаном, відкоркував і вилив сивуху в траву. Почепив усе на місце, засклив шибку, а сам сів неподалік на лавочці під грушею перекурити.
Першим до токарні прибув Василь. Минуло ще хвилин десять - зайшов туди Шурко. Останнім, ще за якийсь час, заскочив Андрій. Спочатку хлопці розкладали помідори, різали сало, ламали хліб. Потім Андрій скомандував: "Наливай!". На якусь мить запала гробова тиша. Раптом почувся його окрик:
- Що, падлюки, не втерпіли?! Без мене вижлуктили! Та якби не я - ви б, песиголовці, ледацюги прокляті, навіть бензину не вточили б!
- Це – він, гадюка! - заволав Шурко, ткнувши пальцем у Василя.
- Брешеш, сучий сину! Ти приніс порожню пляшку - по дорозі висмоктав! - пащекував токар.
- Щоб ти, стерво, дьогтю напився! - не вгавав Шурко.
- Щоб ти був захлинувся! - парирував Василь.
Шурко не витримав і, схопивши у пригорщу порізані помідори, вдарив ними об Василеве підборіддя - аж насіння бризнуло. Тільки ж не встиг Шурко повернутись, як Андрій спочатку копнув йому кулаком у дихало, а потім з усього маху - під око.
- Правильно, братику! Так йому, собаці! - радів Василь, витягаючи з очей насіння помідорів. Андрій з розвороту зацідив Василеві в зуби. Але в цю мить сто тисяч іскринок засвітилися в очах Андрія. То очухався Шурко і влупив свого колегу сулією по голові.
Розборонили "святу трійцю" Володька з двома водіями. Привели до тями Андрія, виштовхали з токарні Шурка, вгомонили Василя. Із того часу колишні друзі навіть віталися один до одного крізь зуби. Більше не збиралися разом і не пили на роботі.
...Нині Володька дивився на фермера й міркував: "Ось що значить відчути себе господарем, власником! Нема коли людині про горілку думати. І бензину в себе не краде".
- Брешеш, сучий сину! Ти приніс порожню пляшку - по дорозі висмоктав! - пащекував токар.
- Щоб ти, стерво, дьогтю напився! - не вгавав Шурко.
- Щоб ти був захлинувся! - парирував Василь.
Шурко не витримав і, схопивши у пригорщу порізані помідори, вдарив ними об Василеве підборіддя - аж насіння бризнуло. Тільки ж не встиг Шурко повернутись, як Андрій спочатку копнув йому кулаком у дихало, а потім з усього маху - під око.
- Правильно, братику! Так йому, собаці! - радів Василь, витягаючи з очей насіння помідорів. Андрій з розвороту зацідив Василеві в зуби. Але в цю мить сто тисяч іскринок засвітилися в очах Андрія. То очухався Шурко і влупив свого колегу сулією по голові.
Розборонили "святу трійцю" Володька з двома водіями. Привели до тями Андрія, виштовхали з токарні Шурка, вгомонили Василя. Із того часу колишні друзі навіть віталися один до одного крізь зуби. Більше не збиралися разом і не пили на роботі.
...Нині Володька дивився на фермера й міркував: "Ось що значить відчути себе господарем, власником! Нема коли людині про горілку думати. І бензину в себе не краде".