НАРЯД

Пилип ЮРИК

Бригадир Іван Гичка завжди ретельно перевіряв наряди, складені молодим обліковцем Петрусем. І часто-густо брався за голову: там – стільки помилок і плутанини, що розібратися в них міг хіба що цілий загін економістів. Начальник щоразу лаявся так, що на деревах листя всихало. Учорашній десятикласник Петько сидів у своєму кабінетику, чув це й червонів, наче дівка на виданні. Та раптом почув, що бригадир не лається, а регоче.

...Своїх скиртувальників у колгоспній бригаді не було. Отож, коли на роботу попросилися чотири дужих молодики, Гичка одразу ж запитав:

– Сіно скиртувати вмієте?

Ті ніяково переминалися з ноги на ногу, мовляв, не знаємо, не пробували... Тоді бригадир звернувся за допомогою до діда Святослава, котрий свого часу славився на весь район умінням скиртоправа. Домовилися, що старий сидітиме біля скиртувальників і керуватиме їхньою роботою. Дід погодився.

...Іван Гичка взяв до рук наряд. У графі «Прізвище, ім'я й по батькові» значилося: «Коваленко Святослав Микитович». А трохи нижче - пояснення про виконану роботу: «Сидів, дивився на скирту 8 годин. Оплата праці – 7 крб. 20 коп.»