С В И Н А Р Ч У К А М

Низенький і гаркавенький
Складав свій заповіт.
З трибуни він, плюгавенький,
Гарчав на увесь світ:

- Дегжавою кухагочки
Ще стануть кегувать!
Це будуть господагочки,
Як мовиться, на «ять»! -

І правили привільненько
Оті кухарчуки.
А хто ж тепер очільники?
Самі свинарчуки!

Один керує урядом,
Сміється, мов удав.
З-під іншого – лиш курява,
Коли в Москву тікав...

А третій тисне вилиці,
Це – президент-віслюк.
Прекрасно грає Штирлиця,
Хоч сам і свинарчук.

Навчився вже кумедненько
Вкраїнською читать.
А був же... «папєрєднічєк» -
Не знав і літер, тать!

І Віті, й Петя з Вовою,
І Льоні-чудаки
Свиню усім підсовують.
Вони – свинарчуки!

То гривня опускається,
То мова вже «не та»...
Узяти б добру палицю,
Задерти їм хвоста

І гнать в лиху годиноньку
Крізь болота й піски,
Щоб щезли з Україноньки
Усі свинарчуки!

Пилип ЮРИК