ЖУРЛИВА ЖУРАВЛИНА
Як пташки несли жалі
Понад стерні Й жужелі,-
Хай зітхне Бог:
Тільки троє журавлів,
Тільки троє журавлів
На все небо...
Їм би озеро й лозу б,
Світлу річечку внизу
Й синь болітця!..
Втрьох кружляють, як тризуб,
Втрьох кружляють, як тризуб...
Приземліться!
Де ж подівся весь табун?
Мо' вожак свій гурт забув
Ненароком?
Може, крила обпекли,
Як од вибуху втекли
Там, над блоком?..
Чи одбилися вночі
Через Полісся летючи,
Через Прип'ять?
Де те сталося й коли?
Важко трьом курли-курли
Крильми тріпать.
Чи рушниці до плеча
Не зведе хтось з-за куща?
Трьох так мало!..
Й журавлиного ключа
Під зорею Ілліча
Поламало...
Хто б же їх не пожалів
Між туманних кужелів.
Не де-небудь?
...Тільки троє журавлів,
Тільки троє журавлів
На все небо!..
м. Київ,
13.10.96 р., 19.00.
P.S. Вірш ніде не друкувався, окрім газети „Вечірній Коростень" - 27.07.2002 р.