Зміст статті
Зі збірки «Кумпартія»
ЗА УКРАЇНСЬКЕ САЛО!
ЄВРОЗАМАШКИ
Євроціни вводяться у нас...
І чиновним душам наплювати
Коли прийде той жаданий час,
Що одержимо єврозарплати.
Євровікна є і євроскло,
Євросвині, навіть євробджоли.
Ще б і Євробачення було,
Якби не тягли туди "Ґринджоли".
Нам Євросоюз, немов Парнас,
На бандурах там би ми заграли!
Єврокубок був би теж у нас,
Якби італійці не забрали.
Ось такі єврозамашки в нас!
Хоча, переважно, голі й босі.
З єврохліба та на євроквас
Ще перебиваємося й досі.
Жаль, звичайно, втрачені голи!
Та були б тому безмежно раді,
Якби євроголови були
На всіх рівнях в українській владі!
ВЄРЧИНІ ДІТИ
Фейлетон
Як будемо депутатів
Знову обирати,
В щоденники кандидатів
Будем заглядати.
Аби знать, як здобували
Науки основу.
А ще — як вони вивчали
Свою рідну мову...
Щоб не йшли писать закони
Бевзні безтолкові,
Брехуни і пустодзвони, -
Ще й на іншій мові.
Бо ж готові з них багато
Навкулачки битись,
Мікрофони виривати,
Тільки б не учитись.
Вже й закони відміняють,
Бо в тім закарлючка,
Що державну мову знають,
Як Вєрка Сердючка.
ПРО УНІФОРМУ
Линуть вісті звідусюди,
Наче повінь повесні, -
В уніформі якісь люди
Щось штурмують день при дні.
Меблі в офісах ламають,
Охорону спритно б'ють.
Щось у когось віднімають,
Ну а ті — не віддають.
У Європі вже сміються
Із такої "боротьби".
Так пани за власність б'ються,
А в людей тріщать чуби!
Хто засновник? Хто інвестор?
І кому не повезло?
Обленерго, ринки, трести...
Як в сімнадцятім було?
Час привести все до норми.
Чом Феміда в нас дріма?
Чи в держави уніформи,
А чи ще чогось, нема?
ЯКЩО КУРАЙ У ГОЛОВІ
Подекуди, сприйнятий необхідність економії енергоресурсів як чер гову кампанію, керівники зайнялися не впровадженням нових технологій, а рапортами про повернення до дідівських методів.
Заметалися в тривозі
Деякі керівнички:
Чи не час в село завозить
Гас, карбідки і свічки?
В час комп'ютерів і жуйки
В них методики свої -
Поверуть нас до "буржуйки",
Записати в "буржуї"".
А не дай Бог вернуть хуги,
Не минути нам біди -
Всі "зачистим" лісосмуги,
"Омолодимо" сади.
Як на газ почнем "поститись"
В нашім степовім краю,
То не довго опуститись
До бадилля й кураю.
АП-ЧХИ
Зупинився в роздумі на розі я:
Бур'янище вимахав - ов-ва!
Навіть кози не їдять амброзії,
Бо шкідлива бісова трава!
Сльози витирати й носа чухати
Доведеться скоро день при дні.
Шоколад з "кондитерки" понюхати
Вже не дасть амброзія мені.
Бо від неї й іви ксантифолії
Не сховатись навіть в лопухи.
Тут, у карантинній монополії,
Чути всюди лиш одне "Ап-чхи!",
Хоч живемо ми не у Франції,
А в соліднім місті на Дніпрі.
То ж пора чинів з санепідстанції
Мобілізувати в косарі.
Чхає на бур'ян адміністрація:
Може, тут задумано якраз
Дозволяти різні демонстрації –
Й не потрібен сльозогінний газ.
В неба кари на бур'ян прохатимем?
Є й альтернатива, мужики:
Якщо в один бік, і дружно, чхатимем,
То крутити можна вітряки.
СМІТТЄСТРАЖДАННЯ
Назбиралось сміття біля тину –
Тика пальцем у двір весь народ.
Куди ж вивезти? Краще підкину
Я сусідам своїм на город.
А під вечір відвідаю друга,
Що живе на далекім кутку.
Ну а там "нічия" лісосмуга,
То ж сміття прихоплю у мішку.
Бо палити - повітря труїти –
Наближати до міста село,
Що колись потопало у квітах,
А тепер бур'яном заросло.
Ну куди ті відходи дівати?
Вже забиті в коморі мішки...
Ех, Європа, дала ранувато
Нам з поліетилену пляшки!
Пробиваються й совісті муки:
Ну кому посуд цей повернуть?
Закопати? Так наші онуки
Відкопають і нас проклянуть.
А колись же од пуза водиці
У землі нашій щедрій було.
Краще б нам відкопати криниці
І пляшки не возити в село.
Нині свят у нас різних багато,
Хоч і не веселіша життя.
Хто придума щомісячне свято,
У яке позбуватись сміття?
МАМИНА НАУКА
Мама хлопчика несе
Алеєю парку.
Хлопчик сосочку сосе,
А мама — цигарку.
Пиво хилить із горла
Білявочка Тоня —
Щоб із градусом була
Для синочка моня.
Дим пливе, що й солов'ї
У парку стихають.
І від подиху її
Комарі здихають.
Швидко виросте синок –
Хоч і буде кволим.
Піде в ясла, в дитсадок,
А там - і до школи.
Як з'являться в пацана
Звички особливі,
Хто його перекона,
Що вони шкідливі?
НОВОНАРОДЖЕНІЙ ПАРТІЇ
О, нова партіє, віват!
Нехай тобі не буде пусто!
Допоможи електорат
Пошаткувати на капусту.
Від назв рябіє ув очах:
Що не візьми - ідея модна!
Та всім уже не вистача
Слів "українська" і "народна".
Тож нішу і свою знайди,
Представ достойно атрибути...
Хай вже вирішують суди,
Кому народнішою бути.
Народ же хоче ковбаси,
Що б не казали патріоти.
Бо мало користі з краси,
Як ні зарплати, ні роботи.
А хто є хто - покаже час,
Де є зерно, де - лиш полова...
Чи партій забагато в нас,
А чи збідніла наша мова?
ЛЮБОВ ЗЕМНА
Іронічний вірш
Що там нахімічив Клод Ван Дам?
З чого максі-бюст Сердючки Вєрки?
Це важливо, та аби садам
Не зазнать набігу плодожерки!
Хай за всіх болить моя душа –
Добрим людям, світу всьому рада.
Та з дитинства не люблю я США
За жука - дарунок з Колорадо!
Понад шляхом зарості в цвіту –
Хочеться і плакати, і чхати...
Іву ксантифолію і ту
Нам також "подарували" Штати.
Хочу лиш добро в житті робить,
Та молить дощу й прощення в неба.
Землю легко, всю як є, любить,
А свою - ще й обробляти треба.
ЗА УКРАЇНСЬКЕ САЛО!
За роки незалежності тільки на Дніпропетровиіині в кілька разів знищилося поголів'я свиней. Відповідно зросли ціни на свинину.
Незаперечний факт
Як світ ця пропозиція стара –
Усім набридли гасла і цитати!
Вже, браття, нам політику пора
На всенародне благо повертати.
Поменш галасувать і говорить –
Від балачок, як бачим, толку мало.
Негайно треба партію створить
Парламентську - "За українське сало!"
Аби її ідеї в кожен дім
Вривалися, мов та весняна річка.
Був прапор - сало з проріззю на нім,
На білім фоні - кумачева стрічка.
Хай поклянеться з перших же ста днів,
Народу чесно дивлячись у вічі,
Підняти поголів'я кабанів
Вже цьогорік - не менше, як удвічі.
І щоб держава перестала в нас
Підтримувать — ні сіло і ні впало –
Той мандарин чужий чи ананас,
Підтримуючи рідне наше сало.
Щоб дядько, розплатившись ним за газ,
Не гнув даремно у садибі спини.
В селі і місті - стало воно в нас
Дешевшим, як заморські апельсини.
Почнемо ціни внутрішні збивать
(Нехай не ображаються сусіди) –
Євросоюз нас буде шанувать.
Бо там також потужні салоїди.
Хай поросятка в селах верещать,
І "маяків" знов прославляє преса.
Ця партія у змозі захищать
Національні наші інтереси.
...Вже битва передвиборча гряде —
А в ній сюрпризів жде усіх немало.
Хай до висот минулого веде
Нас партія "За українське сало!"
АПЕЛЬСИН І КАРТОПЛЯ
Сучасна байка
Хвалився на базарі Апельсин
Картоплі, щойно викопаній з лану:
- Я демократії нової син,
Я символ історичного Майдану!
Мене беруть на свято до вина,
Бо я завсідник знатних вечоринок...
А ти, селянко, сіра і брудна,
Ну хто пустив тебе таку на ринок?
А та в одвіт:
- Так, не солодка я,
І не красива, і не пахну смачно,
Та кожна пошановує сім'я,
Хоча в ціні і виросла я значно.
Із салом і цибулею дружить,
В борщі й супах купатись мені дано.
І не дай Бог народові дожить,
Коли я стану символом Майдану!
ТОЙ, ХТО ДУЖЕ ХОЧЕ, - ГОЛІВ НЕ МОРОЧЕ
"Хочу заміж!" - сяє на бігборді,
Де "п'ять крапель" булькали колись.
Значить, - неспесиві і негорді
Жіночки ще не перевелись.
Більше того — прагнуть до прогресу,
Що частіш удачею вінча...
Тільки жаль - конкретної адреси
На плакаті тім не вистача.
З саману чи цегли в неї хата?
Шифер на даху, чи очерет?
Ким працює, і яка зарплата?
І не був би зайвим ще й портрет.
В лотерею ми уже награлись.
Ні в грошах, ні в щасті не везло.
А колись, як предки наші брались,
Придане на обліку було.
Вже в ціні прозора поведінка,
Хоч інтрига декого й п'янить.
Та як вже сказала "Хочу!" жінка,
То не треба мужиків дражнить.
ЗНОВ АКАЦІЯ Й БАДИЛЛЯ
ВИРУЧАТИМУТЬ СЕЛО?..
Газ дорожча і вугілля —
Літо бабине прийшло.
Знов акація й бадилля
Виручатимуть село.
Де в мозолях кожна гривня,
І нема довкруг лісів –
Піде в хід альтернативне
Ще зі сталінських часів
Паливо: кущі і лози,
Соняшники й бур'яни,
Ті, що недогризли кози
Від минулої весни.
Ще й брикети були вдома –
Нам несли колись тепло.
Нині ж ВРХ* й солома –
Все в степу під ніж пішло.
Сам Господь уже не скаже,
Що чекає взимку нас.
Тож пора трусити сажу
І молитися на газ...
Пересидіти щоб хуги,
Дочекатися тепла.
...Прощавайте лісосмуги,
І тополі край села!
ЧОМУ В НАШОМУ ЖИТТІ
У ТЮРМІ СИДЯТЬ НЕ ТІ?
Два чиновники з вищих персон
Прогуляли державний мільйон.
Ситуація досить слизька, -
Та позичивши очі в Сірка,
Прокурору сказали в лице:
"Політичне замовлення це!"
А у нашім селі Саливон
Бив дружину і гнав самогон.
І хоч був головисі він сват, -
У коморі знайшли апарат!
Та почули знайоме слівце:
"Політичне замовлення це!"
На поруки взяли від тюрми
Депутати сільради - куми.
Нині партій у нас ого-го!
Кожна з них захищає свого.
І виходить, що в нашім житті
Місце в тюрмах займають не ті.
ПРО КРАСУ І КОВБАСУ
Що жінки у нас найкращі, -
Віда світ увесь давно...
А які вони трудящі,
Знати тільки нам дано!
Ще не впали з неба зорі,
Місяченько на посту.
А вони на кухні творять
Із нічого смакоту!
На ходу вмикає праску,
Подає на стіл млинці.
І... наймоднішу "розкраску"
Демонструє на лиці.
Час, що брови й губи мажуть
Милі ці "тіньовики",
Я додав би їм до стажу, —
Ви не проти, мужики?
На прощання — поцілунок —
Поспішать до праці час.
Хто сказав, що через шлунок
Шлях один до серця в нас?
Вже під вечір — тягне сумки
(Я таку не донесу).
Та однак не кида думки
Про принадність і красу.
У сімейному бюджеті
Мало грошей для краси,
Тому замість "марафетів"
Накупила... ковбаси.
Не дісталось на помаду
Чи якийсь одеколон...
Як же втримати принаду,
Чим же брати нас в полон,
Як в жінок мала зарплата,
Тут уже — не до коси...
Хай пробачить рідна влада:
Це ж - теракт проти краси!
ПОКОХАВ БИ Я ОДАРКУ,
ЯКБИ КИНУЛА ЦИГАРКУ!
Хоч вулканів нема, - за Курили
Із Дніпра потягнуло дими:
В Україні жінки закурили –
До Європи зібралися ми.
Не шануєм здоров'я і плоті,
Легко звичці шкідливій здались.
Нині стала цигарка у роті,
Як помада й парфуми колись.
Україночки! Де ваші чари?
Чи ж такі ваші предки були?
Викрадали дівчат яничари
І в султанські покої вели.
А тепер уже нікого красти
(Бо й самі неохоче берем).
Від табачного духу пропасти
Не один може східний гарем.
А в бабусь ваших вилізли б очі, -
Як таке молодій говорить?
Це ж додуматись: шлюбної ночі
В чоловіка просить... закурить!
Час усім нам гукати вже: "Пробі!",
Перевернеться скоро земля –
Як іще в материнській утробі
Вимага протигаз немовля.
Нам загрожує справжня руїна,
І душа невимовно болить –
Вимира від хвороб Україна.
Україночки! Киньте курить!
ПРИГОДА В МАРШРУТЦІ
Як в Європі, у нас нині –
Пріоритет права.
Довела й Миколу Диню
До суду... канава.
Загальмував шофер грубо
(Не заскочив дивом!)
І пасажир вибив зуба
Пляшкою із пивом.
В правовій країні кожній
Визнали б, та й годі,
Що чиновники дорожні
Винні у пригоді.
Та Феміда наша люба
Ще в такому стані...
Доки йтиме суд за зуба –
Випадуть останні.
Бо ходитиме по колу
Суд з питальним знаком.
І отримає Микола,
Може, дулю з маком.
...Написав оце я вірші
Не досить культурні,
Бо у нас завжди найгірші
Дороги і дурні.
НОВА РЕКЛАМА
В телевізорі цікава
З'явилась реклама —
Щось шепоче і п'є каву
Наряджена дама.
Чоловік же з мокрим чубом
До неї гукає:
"Де мої шкарпетки, люба?"
І штани шукає.
Може, у важливих справах
Кудись поспішає...
Ну а жінка смокче каву,
Себе утішає.
Ця реклама б'є по нервах,
Думки навіває:
І які ж на світі стерви
Між красунь бувають!
ТРЕНУВАННЯ
Гнат не значився й за очі
Серед штатних випивох.
А недавно серед ночі
В хату вповз на чотирьох.
Весь пом'ятий, мов тварюка,
У соломі і в багні.
Чи то хлипа, чи то хрюка
Він пояснення жоні:
- Вибач, люба, "відірвались",
Нализались, мов дурні, -
Це ми з кумом тренувались
Проводжати рік Свині.
САДОМАЗОХІЗМ ПО-УКРАЇНСЬКИ
Чоловік розповідає
Другові в пивбарі:
- Вчора жінка зустрічає
Мене в пеньюарі.
Чимось тіло намастила -
Звабливе і грішне,
Як русалка, розпустила
Волосся розкішне.
На килимі серед хати
Стала, мов артистка:
"Хочу я кохатись, як
Садомазохістка".
А затим - скида сорочку
І ледве не плаче,
Й подає мені шнурочка, -
Налигача наче.
І так глибоко зітхає,
Заглядає в очі.
"Ну зв'яжи мене, - прохає, —
І роби, що хочеш".
- Ну а далі? - стрепенувся
Друг, забувши пиво, -
Садомазохізм відбувся
І що то за диво?
- Я тугесенько, чин-чином
Зв'язав істеричку,
Вудки взяв у комірчині
І пішов на річку.
ЧОМ ТРАДИЦІЇ ЧУЖІ
УПОДОБАЛИ БОМЖІ?
Ми колись змагались у труді,
Будували БАМи і ракети.
А сьогодні ходять молоді –
Пивом запивають сигарети.
І не дивно, бачите, воно,
Бо були - і в тім життєва драма:
Нашим вихователем - кіно,
А у них - лише телереклама.
Тож прийшли традиції чужі –
Нездорові й зовсім некультурні.
Раді їм хіба що лиш бомжі,
Що пляшки знаходять в кожній урні.
Пошесть ця не знає нині меж,
Мов пташиний грип, вона вразлива.
Модно і освідчуватись теж
Під цигарку, між ковтками пива.
Як в обнімку з пляшкою ходить
І курінням убивать коріння, -
Хто ж державі зможе народить
Радісне й здорове покоління?
Бо ростуть із телеглядачів
Імпотенти молоді та ранні.
Чи не час уже зазивачів
Витіснить з бігбордів і екранів?
ДОКИ ВЛАДНІ СВАРЯТЬСЯ ГІЛКИ –
ОБДИРАЮТЬ НАС МЕТКІ ДІЛКИ
Облапошують і села, і міста,
Бо ж на них нема, як мовиться, хреста.
Чи ж для того обирали владу ми,
Щоб тарифи так злетіли до зими?
А вода, яку качають із Дніпра,
Наближалася у цінах до ситра,
Наче ми живем в пустелі Каракум.
Дорогі також пальне й електрострум.
Тільки ж влада від проблем наших втіка -
То конфліктів, то консенсусів шука.
Коаліції і партії у нас
Захопили уже весь медійний час.
Хто ж почув занепокоєння слова:
Чим топити буде в зиму удова?
Чи згадав хоч раз телеекран
За що купить собі ліки ветеран?
Де ті круглі чи овальні є столи,
Де б "гілки" урешт змиритися могли?
Як підніжки одне одному давать -
Може, годі вже країну мордувать!
КОЛИСЬ ЧУЖИХ ЗАГАРБНИКІВ ПРОГНАЛИ,
АБИ ТЕПЕР З'ЯВИЛИСЯ СВОЇ?
Селяни наші не ховають вила
Ні влітку, ні зимової пори,
Бо ще надума котрась вража сила
Відняти в них комбайни й трактори.
Настали демократія і гласність,
Та рейдерів нова з'явилась рать.
Комусь у око впала ваша власність,
То можуть враз до рук її прибрать.
Не допоможуть "беркути" й "омони",
Ні депутатів бойовитий взвод, -
Бритоголових наймані загони
Захоплять ринок, банк, рудник, завод.
З яких боліт з'явилося це "кишло"?
Феміду якось совість не гризе.
Ще й, часом, із закону робить дишло.
На котрім цим загарбникам везе.
Дивуються солдати Перемоги,
Такі спостерігаючи бої.
Чи ж зайд колись побили задля того,
Аби тепер з'явилися свої?
Хто ж відсіч дасть сучасним окупантам?
Хто водить банди рейдерів у бій?
Коли ж держава стане вже гарантом,
Щоб вилами виносить з хліву гній?
ПРО ШКІДЛИВІСТЬ ІНОЗЕМНИХ СЛІВ
- Що означає вигук "вау!"? - запитує матір десятилітня донька.
— По-нашому це буде "тю!"
Ледь із-за столу гість поважний встав
Із животом, як у вельможі з Бірми, -
Начальник райземвідділу — й сказав
На вухо президенту агрофірми:
- Чудову зустріч день мені послав -
Прийом такий достойний компліменту,
Але для чого ваш завгосп поклав
В багажник "БМВ" рулон брезенту?
- Шановний! Що ви кажете таке?!
Я ж наказав вручити Вам презента!
За виховання вибачте сільське —
Я в Вас не хочу мати опонента!
Завгосп не всі ще модні зна слова,
В освіті відчуваються проріхи.
До того ж трохи ще й недочува –
Дістане ж він од мене на горіхи!
...Вже перед тим, як за поріг піти,
Районний гість сказав повчально-грізно:
- Нам рідну мову треба берегти!
А цю помилку виправить не пізно.
І не вживайте іноземних слів,
Вони народу нашому противні,
Якби сказали "долари" чи "гривні" -
То й дурень би останній зрозумів!
ЗНАЙШЛИ У КАПУСТІ
- Вчора з кумом я на дачі
Добряче напився,
Що сьогодні вранці наче
На світ народився.
- Що, так гарно на похмілля? -
Сусіда питає.
- Все болить від того зілля -
Спасіння немає!
А найбільш - душевні муки...
Соромно й при згадці –
Бо знайшли мене онуки
В капустяній грядці.
ДЕНЬ ЛЮБОВІ
У Петра сестра питає
В гостях за обідом:
— Тебе внучка називає
Дідусем чи дідом?
- Вона в мене справжнє диво,
Їй усі ми раді.
Бо ласкава. Особливо -
У першій декаді.
У цей час моя гагарка
Бува ніжна досить.
Надто - в день, коли поштарка
Пенсію приносить.
РОЗВАЛИВСЯ КУМІТЕТ
Посеред літа чи серед зими
Були готові випити куми –
Як водиться, змикитити на трьох.
Ну хто в селі не знав цих випивох?
Аж тут... Чи став немилим білий світ,
Чи перебіг дорогу чорний кіт,
Що не знайдуть консенсусу ніяк?
Петро сказав:
— Я п'ю лише коньяк.
— А я - горілку, тільки "Хлібний дар",
Категорично заявив Макар.
— А я сьогодні п'ю лише "Кагор", -
Наполягав на свойому Єгор.
Що трапилось? Раніше ці орли
Лиш гальмівну рідину не пили!
А тут здійнявся галас - пияки
Ледь не пустили в діло кулаки.
Сусіди дивувались і міліція...
Бува й таке - розпалась коаліція.
НАЩО РЕВНУВАТИ?
Не прийшов Петро додому
Вчора ночувать.
Та Гоморри і Содому
В домі не чувать.
Розсудила його Галя —
Мудрая жона:
"Постраждала якась краля
Тільки не вона".
Не годила чоловіку,
Не стелилася,
На його пом'яту пику
Не дивилася.
А дивилась серіали
І - солодкі сни.
Не вона шкарпетки прала,
Чистила штани.
Все було так мирно й тихо
Між домашніх стін.
Перегаром густо дихав
Не на неї він.
Не для неї ахінею
Ніс і п'яний спів.
Уночі не біля неї
Як мотор, хропів.
На сніданок в неї кава,
Чисто шведський стіл.
Хай тепер шукає пава
Пиво і розсіл.
...Час традиції ламати -
Плісняву віків
І "наліво" відпускати
Вже чоловіків.
Як собачка, прогулятись,
Хай біжить мужик.
А самій — порозслаблятись
І навести шик.
Їх дикунську поведінку,
Кляту звичку пить
Лиш одна - законна жінка -
Довго потерпить.
- ...Повернувсь Петро до Галі -
Шепнула кума. -
І тепер для нього кралі
Кращої нема.
ВІДТЕПЕР НЕСТИМУТЬ В ШКОЛУ
ЗАМІСТЬ ПИВА КОКА КОЛУ
Заборонено у школі
Із метою боротьби
Продавати чіпси й колу,
Каву, сало і гриби.
Одне слово - всі фаст-фуди,
Аби доньки і сини
В нас були нормальні люди,
А не супер-товстуни.
Аби в класі не хрумтіти,
А засвоювать урок –
Дядечками в Міносвіти
Зроблено цей диво-крок.
Невеликі ж педагоги
Ті чиновники-дядьки:
Біля шкіл через дороги
Є кіоски і лотки.
Можна там усе купити.
Ще й закономірність є:
Якщо плід заборонити, -
То солодшим він стає.
Знає те й бешкетник Слава.
То ж гукнув: "Оце якраз!
Відкриваю власну справу:
Буде клас мій — бізнес-клас.
Я щоденно йтиму в школу
Економіку вивчать –
Замість пива кока-колу
Й чіпси стану постачать..."
Результат роки покажуть
В спілці школи та батьків.
...Олігархи також, кажуть,
Починали з... пиріжків.
НАБЛИЖАЄТЬСЯ ЗИМА,
А В НАС... ПИСАНКИ НЕМА
Доки владу обирали, -
Безліч втратили часу.
Москалі ж Руслану вкрали –
Нашу Писанку-красу.
Як погоду віщувала
Діва ця впродовж років, -
Віртуально зігрівала
Сотні тисяч мужиків.
Десь на півтора центнера
Схуднув наш менталітет.
Без розкішної Венери
Підупав імунітет.
А як піде так і далі,
То не витерплять мужі...
Доки вже на нашім салі
Яйця смажити чужі?
Не зігріємось від жуйок
У зимові холоди...
Буржуї біля буржуйок,
Ну а нам, простим, куди?
Як увечері і вранці
Грітися, як замете?
Не поможуть "Дикі танці",
Та й Руслана* ця - не те.
Закордонне - і всі разом
Міністерства, дійте ж ви!
Як не будемо із газом, -
Верніть Писанку з Москви!
_______
*Руслана Лижичко, переможниця "Євробачення", екс-народний депутат України.
КУМПАРТІЯ
Голова наш, Клим Некритий,
Хвацько так зумів
За півроку утворити
Партію кумів.
На олійниці, в пекарні,
Скрізь, де не візьми,
У коморі й перукарні —
На постах куми.
То ж працюється по блату
Навіть без ума.
Але добру їм зарплату
Видає кума.
Дістається і в натурі
(Крадуть, що аж сум!),
Бо і в райпрокуратурі
Є надійний кум.
Запаслись імунітетом,
Бо немало ж зваб,
І назвали кумітетом
Свій партійний штаб.
Виробництво різко пада,
Втрати чималі.
Бо в кумпартії вся влада
В нашому селі.
"ЛІКНЕП" В ЕЛЕКТРИЧЦІ
Баба знизу в електричку
Пхає клунки і бідон.
(Машиніст узяв за звичку
Недотягувать вагон).
Не витримує торбинку
Перевтомлена рука.
- Підсоби занести, синку, -
Просить баба юнака.
Каже той: - Нема базару.
У натурі, зробим все.
Й підштовхнувши легко тару,
До вагона вже несе.
- Як нема базару?! - стала
Баба в мить одну сумна. -
А для чого ж я таскала
На плечах півкабана?
І молочного товару
Навантажила дарма?
Як це так - нема базару?
У суботу - і нема?!
- Заспокойтесь! - люди кажуть, -
Вибачте молодика.
Мова в них у моді вража,
Із заскоками така.
Тож везіть побільш товару
На Озерку у Дніпро.
Вислів же "нема базару" –
Це по-нашому "добро".
АРГУМЕНТИ КУЛАКА
"Демократію" на двійку
Нардепи здали...
Заліку на путню бійку
Навіть не пройшли.
Один одного штовхають,
"Чешуть" язики
Та газетками махають,
Ніби малюки.
Не давать належно здачі...
Вмієте лиш ви —
На костюмах од Версачі
Рвати рукави.
Тратимо на вас мільйони –
Аж бюджет тріщить.
Тож державні мікрофони
Нічого трощить.
А коли зійшлись докупи, -
І на кулаки,
Знайте, бити нижче пупа
Грішно, мужики.
Як не соромно при жінці
(Ви ж бо - сильна стать)
У колеги на ширінці
"Блискавку" порвать?
Ой ганьба - у владних шатах
Бійка ця рвучка!
Дуже жаль, що в депутатах
Не було Кличка.
ЧИМ ПОВНОВАЖЕННЯ ДІЛИТИ, -
КРАЩЕ КАПУСТИ НАСОЛИТИ
Зійшлись в селі Оксана і Павло,
А незабаром виникло питання:
Чи то кохання справді в них було,
А чи звело докупи лиш бажання?
Давно уже весілля відгуло,
Вже б час новій сім'ї зайнятись ділом.
А молоді - це знає все село –
Родинні повноваження все ділять.
В дворі зросли рекордні бур'яни,
Порожні всі комори, як пустелі.
Чим зігріватись, бо навряд вони
Чи будуть спати у одній постелі.
Ні сорому у них перед людьми —
В дворі ж нема на чому борщ зварити.
Втручалися сусіди і куми,
Але ніяк не можуть помирити.
Спита суворий контролер зима –
Навіщо владу їм було ділити,
Чому в обох не стачило ума
Хоча б капусти діжку насолити?
Поки шляхи й стежки не замело –
В людей комори і підвали повні...
Вам отакі Оксана і Павло
Нікого не нагадують, шановні?