КУМПАРТІЯ

Голова наш, Клим Некритий,
Хвацько так зумів
За півроку утворити
Партію кумів.
На олійниці, в пекарні,
Скрізь, де не візьми,
У коморі й перукарні —
На постах куми.
То ж працюється по блату
Навіть без ума.
Але добру їм зарплату
Видає кума.
Дістається і в натурі
(Крадуть, що аж сум!),
Бо і в райпрокуратурі
Є надійний кум.
Запаслись імунітетом,
Бо немало ж зваб,
І назвали кумітетом
Свій партійний штаб.
Виробництво різко пада,
Втрати чималі.
Бо в кумпартії вся влада
В нашому селі.
 

"ЛІКНЕП" В ЕЛЕКТРИЧЦІ

Баба знизу в електричку 
Пхає клунки і бідон. 
(Машиніст узяв за звичку 
Недотягувать вагон). 
Не витримує торбинку 
Перевтомлена рука.
- Підсоби занести, синку, -
Просить баба юнака.
Каже той: - Нема базару.
У натурі, зробим все.
Й підштовхнувши легко тару, 
До вагона вже несе.
- Як нема базару?! - стала
Баба в мить одну сумна. -
А для чого ж я таскала
На плечах півкабана?
І молочного товару 
Навантажила дарма? 
Як це так - нема базару? 
У суботу - і нема?!
- Заспокойтесь! - люди кажуть, -
Вибачте молодика.
Мова в них у моді вража, 
Із заскоками така. 
Тож везіть побільш товару 
На Озерку у Дніпро. 
Вислів же "нема базару" –
Це по-нашому "добро".


АРГУМЕНТИ КУЛАКА

"Демократію" на двійку 
Нардепи здали... 
Заліку на путню бійку 
Навіть не пройшли.

Один одного штовхають, 
"Чешуть" язики 
Та газетками махають, 
Ніби малюки.

Не давать належно здачі... 
Вмієте лиш ви — 
На костюмах од Версачі 
Рвати рукави.

Тратимо на вас мільйони –
Аж бюджет тріщить. 
Тож державні мікрофони 
Нічого трощить.

А коли зійшлись докупи, -
І на кулаки,
Знайте, бити нижче пупа 
Грішно, мужики.

Як не соромно при жінці 
(Ви ж бо - сильна стать) 
У колеги на ширінці 
"Блискавку" порвать?

Ой ганьба - у владних шатах 
Бійка ця рвучка! 
Дуже жаль, що в депутатах 
Не було Кличка.
 

ЧИМ ПОВНОВАЖЕННЯ ДІЛИТИ, -
КРАЩЕ КАПУСТИ НАСОЛИТИ

Зійшлись в селі Оксана і Павло, 
А незабаром виникло питання: 
Чи то кохання справді в них було, 
А чи звело докупи лиш бажання? 
Давно уже весілля відгуло, 
Вже б час новій сім'ї зайнятись ділом. 
А молоді - це знає все село –
Родинні повноваження все ділять. 
В дворі зросли рекордні бур'яни, 
Порожні всі комори, як пустелі. 
Чим зігріватись, бо навряд вони 
Чи будуть спати у одній постелі. 
Ні сорому у них перед людьми — 
В дворі ж нема на чому борщ зварити. 
Втручалися сусіди і куми, 
Але ніяк не можуть помирити. 
Спита суворий контролер зима –
Навіщо владу їм було ділити, 
Чому в обох не стачило ума 
Хоча б капусти діжку насолити? 
Поки шляхи й стежки не замело –
В людей комори і підвали повні... 
Вам отакі Оксана і Павло 
Нікого не нагадують, шановні?