РУДАНСЬКИЙ Степан (Співомовки)

СТРАШНИЙ СУД

В страшносудную неділю
Ксьондз казання говорив,
Став за божий суд казати
Та й, на гріх, пересолив.

Слухав-слухав бідний мазур,
Далі тяженько здихнув,
Подивився на Jezusa
Й головою похитнув.

«Коли так,— промовив,— Jezu,
Ти судити нас будеш,
То, будь певний, сам, як палець,
Серед раю заживеш!»

ШЛЯХТИЧ

Мша кінчилась у костьолі,
Люд порозсипався,
У костьолі тілько шляхтич
Убогий зостався.

Та ще десь за образами
Захристиян лазить,
То святих там заслоняє,
То в них світло гасить.

Обдивився кругом шляхтич —
Не видно нікого,
Та живенько, де Антоній,
Припав до святого:

«Błagam cię, człowieczku święty!
Błagam cię, Antoni!
Podaj, serce, mnie pieniędzy,
Niech ja kupię koni!» *

А тут йому з-за святого
Грубий голос чути:
«Nie dam, nie dam dla gałgana,
Nie dam i na buty! » **

І в минуті бідний шляхтич
На ноги схопився,
Подивився на святого,
Ближче підступився.

«Dałeś, nie, Antoni święty,—
Каже до świętego.—
Tylko nie kpij — jestem szlachcic,
Nie pozwalam tego!» ***

***
___________________________
* Благаю тебе, святий чоловіче,
Благаю тебе, Антонію!
Дай, серце, мені грошей,
Я куплю коней! (польськ.) — Ред.
** Не дам, не дам негідникові,
Не дам і на чоботи! (польськ.) — Ред.
*** Дав ти чи ні, святий Антонію, —
Каже до святого,—
Тільки не глузуй — я шляхтич,
Не дозволяю цього! (польськ.) — Ред.

КАМІННИЙ СВЯТИЙ 

Раз обходили ляхи
Навкруги костьола,
Захопили хто що міг,
Ходять наокола.

Ото мазур і собі,
З набожництва свого,
Перед себе захопив
З каменя святого.

І аж крекче, неборак,
А святого носить
Та щоб живо обійшли,
Пана бога просить.

А тут, йому не біду,
Тілько що ступають,
А навколо обійшли —
Знову починають.

Бачить мазур, що ніяк
Справи не докаже,
Та об землю тим святим
Та й до нього каже:

«Був-ись,— каже,— молодий,
То тоді носили,
А тепер ходи і сам,
Мені не до сили!»

НАБОЖНИЙ КСЬОНДЗ 

В’їхав біскуп у село,
Мазура здибає.
«A czy w domu teraz ksiądz?» * —
Ласкаво питає.

«Ні, не вдома, — каже той, —
Пішов на хрестини.
Ксьондз-сусіда якось мав
Недавно родини…»

«Ksiądz ma dzieci, i ten chrzci?» **
«А що ж тута й злого?
Той у сього охрестив,
Сей тепер у того!»

Почув біскуп та й здихнув:
«Dzieci bez małżeństwa!..
Sługa boski traci czas!..
Lud bez nabożeństwa!

A czy często mszę on ma?» ***
«О, завсігди, пане!
Хоч так часом підіп’є,
Що й рівно не стане,

І руками, бідий, все
Олтарик хапає,
А все-таки цілу мшу
Слічно відправляє».

***
___________________________
* Чи вдома тепер ксьондз? (польськ.) — Ред.
** Ксьондз має дітей, і цей хрестить?
(польськ.) — Ред.
*** Діти без подружжя!..
Божий слуга марнує час!..
Народ без богослужіння!
Чи ж часто він править службу божу?
(польськ.) — Ред.

PASA NA DZIECI *

Їздив біскуп по панах,
Грошей налупився,
Подарунків нахапав,
Наївся, напився.

А тут йому ще їден
Гедзелу підносить
І ситого на обід
Ще до себе просить.

Їде біскуп і туди,
За столом сідає…
Ото страву подають,
Дідич припрошає.

А той їв би ще таки,
Тілько промахнувся —
У дорозі, на біду,
Поясом стягнувся.

Що робити? Розпусти —
Якось не годиться!
А так сиди та не їж —
Дідич образиться…

Аж тут якось під вікном
Малі діти грались,
І, звичайне, дітлахи
Бігали, сміялись.

Ото біскуп не промах,
На фиглі береться.
«Ej że, dzieci, będę bić!» ** —
Кричить і сміється.

«Ej że, dzieci, będę bić!»
А діти сміються
Та вже собі й до вікна
По кількоро пнуться…

Тоді біскуп з себе пас.
«Poczekajcie ż, dzieci!» ***
Та на хлопців помахав:
«A pasa na dzieci!»

***
___________________________
* Ременя на дітей! (польськ.) — Ред.
** Гей же, діти, битиму! (польськ.) — Ред.
*** Постривайте ж, діти! (польськ.) — Ред.

BISKUPSTWO 

Коли біскуп був не біскуп,
А плебан убогий,
То і пара добре везла,
А часом і ноги.

А як біскупом зробився
Та вбився у сало,
Тоді йому і чотири
Зробилося мало.

Раз він гнався шістьма кіньми
В шовках та у злоті,
Як нагнався на баюру,
Застряг у болоті.

Бились-бились сиві коні
Та й лягли, до лиха;
Мовчав-мовчав і сам біскуп
Та й промовив стиха:

«Co to, — каже, — być plebanem!
Plebaństwo to głupstwo!
Lecz biskupem — co za ciężar!
Ciężarne biskupstwo!» *

***
___________________________
* Що то, — каже, — бути простим попом?
Попівство — дурниця!
Але єпископом — що за тягар!
Єпископство обтяжливе! (польськ.) — Ред.

ПІП І КСЬОНДЗ 

Ксьондз сміється: «Паки! Паки!
Дай, попе, табаки!»
А піп каже: «Surdum corda! *
На, теляча морда!»

27 февр[аля]
___________________________
* Піднесімось духом! (лат.) — Ред.

СУХОДОЛЬСЬКИЙ 

Згинув шляхтич Суходольський,
Вже в костьолі тіло,
І з-під небка ксьондз навколо
Поглядає сміло.

Далі мову зачинає,
Тільки не по-польськи,
Зачинає по-латині:
«Ubi Suchodolski?» *

І поглянув ще навколо:
«Ubi Suchodolski?»
Далі ще раз кругом глянув:
«Ubi Suchodolski?»

Аж п’яничка їден слухав:
«Ubi» все та «ubi»,
Далі й каже: «Знаєш, ubi?
У чортовій губі!»

«Lżesz, gałganie! ** Він у бога! —
Ксьондз відповідає. —
Враз з святими його хвалить
І на арфу грає!»

А п’яничка похилився,
За ліхтар узявся.
«Та не знаю, хто з нас gałgan, —
Сміло обізвався, —

Бо покійник не знав того,
Як і дудку взяти,
Та де йому перед богом
Ще й на арфу грати?»

***
___________________________
* Де Суходольський? (лат.) — Ред.
** Брешеш, негіднику! (польськ.) — Ред.