БРАЦИЛО Марина. Перерваний політ


Bracylo 2Пилип ЮРИК


А вікна ж відчиняються всередину...


Після зловісного 2013-го ловлю себе на тому, що частіше думаю про друге грудня. Адже це – День народження Маринки. Так, української поетеси Марини Брацило. Вона прийшла в цей світ 1976 року, увірвалася в літературу на отому коні, якого шукала до золотої підкови. Влетіла яскравою зіркою на подив усім маститим і початківцям. Уже її перша книжка «Хортицькі дзвони» (1995) вразила незвичністю думки, образністю й метафоричністю. Причому, писала твори вона легко, невимушено, зрозуміло.

Довелося кілька разів бувати на засіданнях ЛІТО (літоб’єднання) в Запоріжжі, яке вела Марина Брацило. Атмосфера в ньому панувала навіть якась сімейна, як між рідними людьми. Тут же порівнював ЛІТО, на яке раніше сам ходив при одному з попередніх голів: там кілька майбутніх літераторів, мов цербери, готові були кожного «з’їсти» без хліба. Як я зрозумів тоді – вони були «гвардійцями кардинала», тобто, улюбленці голови. У Маринки ж кожен аналізував твір товариша доброзичливо, так само підказувала молодим колегам і вона: «Отут знайди краще порівняння чи метафору, а тут – кращу риму. Це в тебе – майбутній гарний вірш!» Розумів, що після таких слів молодій людині хочеться літати, шукати, писати ще більше й краще. Бо вона від Маринчиних слів підтримки ставала окриленою!

 

Детальніше...

Акварельний шлях із італійського Фабріано до українського Запоріжжя

264 nВернісаж

Віра СЕРЕДА

Визначна подія відбулася цього тижня в культурному житті Запоріжжя - у виставковій залі Запорізької організації Національної спілки художників України відкрили виставку «Українська палітра Фабріано». У відкритті взяв участь голова Вознесенівської районної адміністрації Запорізької міської ради Андрій Звегінцев. Мистецький захід став можливий завдяки невтомній енергії нашого земляка Ігоря Юрченка - кандидата мистецтвознавства, доцента кафедри дизайну й основ архітектури Національного університету «Львівська політехніка», куратора українського проекту Міжнародного конкурсу акварелі у Фабріано (Італія).

 

Детальніше...

На фестивалі імені Павла Лейби перемагають піснею

776 n

Благодійність

Анна ВАТАМАНЮК,

провідний методист Вижницького районного будинку народної творчості й дозвілля

Нещодавно втретє в селищі міського типу Берегомет відбувся щорічний фестиваль-конкурс патріотичної пісні імені Павла Лейби «Переможемо з піснею». Започаткували його 2016 року за ініціативою Берегометської селищної ради, Берегометського селищного будинку культури та відділу культури Вижницької райдержадміністрації Чернівецької області з метою вшанування пам’яті земляка, котрий загинув від кулі російських окупантів на Сході України. Проведенню цьогорічного фестивалю сприяли депутат Берегометської селищної ради Дмитро Паламарюк, голова ради смт Берегомет Сергій Боднарюк, депутат Чернівецької обласної ради Микола Стринада, директор Берегометського будинку культури Євгенія Атрощенко, приватні підприємці Анатолій Одочук і Микола Попадюк, працівники Вижницького районного будинку народної творчості й дозвілля (директор Михайло Ковалюк) і, звичайно ж, працівники відділу культури Вижницької РДА на чолі з Наталею Додяк.

У рамках фестивалю відбулася благодійна акція «Дім для солдата» за участю володаря гран-прі Третього відкритого фестивалю-конкурсу естрадної пісні імені Назарія Яремчука «Пісня буде поміж нас» (2018) Данила Карачевського. Його приїзд організував і забезпечив перебування народний депутат України Іван Рибак, який є меценатом усіх мистецьких проектів на Вижниччині.

 

Детальніше...

АБИ  ВКЛОНИТИСЯ РІДНОМУ  СЛОВУ

5 Просто на Покрову - 2018

 

Світлана ЮЛІНА (текст і фото)

Наша славна Житомирщина та й уся Україна в цілому не бідні на різного роду літературні конкурси, акції, бук-фести, свята й фестивалі. Але подібного, що проходить щороку в другу суботу багрянолистого жовтня, на древній землі Коростенщини, мабуть, ніде немає. Адже Всеукраїнське літературно-мистецьке свято «Просто на Покрову» відбулося вже у дванадцятий раз і зібрало гостей майже з усіх куточків держави.

 

Детальніше...

СИДОРЕНКО Тетяна. «Ольга, дружина Пікассо». (Рецензія)

 84 nБОГИНЯ БАЛЕТУ,

або ПРИРЕЧЕНИЙ АНГЕЛ

Тетяна СИДОРЕНКО. «Ольга, дружина Пікассо». – «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА». – К., 2018.

Відома українська письменниця Тетяна Сидоренко, член Національної спілки письменників України, вперше в світовій літературі об`єктивно змалювала образ знаменитої танцівниці, своєї землячки Ольги Хохлової, відновивши цим історичну справедливість.

«Сьогодні все буде залите сонцем. Всі вікна їхнього дому, вся вулиця, весь Ніжин… Спекотно буде…» Так розпочинає найсвіжішу повість «Ольга, дружина Пікассо» українська письменниця Тетяна Сидоренко. Образ сонця – інколи навіть немилосердного, скаженого, безжального – й справді проходить через усю повість. Поруч з образом головної героїні, її чоловіка, колег з балетної трупи, краю, де вона зросла і сформувалася як особистість, та краю, де довелося жити і відлетіти у небесний Вирій. Від його променів дійсно часом стає спекотно. Як і цього дня. Пеклоз часу його появи на обрії до надвечір*я. І спека не даватиме спокою, доки сонце не перекотиться над домом родини поручника Хохлова на інший бік горизонту – на захід. Спека дошкулятиме не тільки Лідочці Миколаївні – матусі Оленьки, берегині шляхетного сімейства, у якої розболиться голова і нападе хвороба з якимсь «наче французьким словом – мігрень», і цей біль не вгамовуватиме ні величезний листок холодної капусти з погреба, ні свячена вода. Додасть ця спека неспокою та болю й читачам, яких з першого абзацу повісті авторка невимушено інтригує розвитком подій і спонукає до останнього рядка переживати за долю своєї героїні, нашої землячки, корінної українки Ольги Хохлової. 

Детальніше...

Музика й пісня – найголовніше в житті Василя Данилюка

DanyliukТворчий портрет на тлі фестивалю

Віра СЕРЕДА

На початку жовтня у Вижниці, що в Чернівецькій області, відбувся відкритий фестиваль-конкурс молодих виконавців української естрадної пісні імені Назарія Яремчука «Пісня буде поміж нас». До складу журі увійшов заслужений артист України Василь Данилюк - соліст-вокаліст та керівник естрадного колективу обласної філармонії імені Дмитра Гнатюка. Митець також узяв участь у мистецькому заході «На гостини до Назарія». Він виконав пісні про рідні Карпати, Буковину, які так любив Назарій Яремчук («Знов я у гори іду» Миколи Мозгового і «Вклоняюсь тобі, Буковино моя!» Василя Зазубека на вірші Ігоря Федчишина), а також твір Левка Дутковського на вірші Анатолія Фартушняка «Сніжинки падають», що дав назву легендарному ВІА «Смерічка».
Серед популярних пісень Василя Данилюка – «Морозенко» (композитора Володимира Домшинського на вірші Тамари Коломієць), «Чугайстер» (Ігор Іванців - Володимир Вахновський), «Сніжинки падають» (Левко Дутковський - Анатолій Фартушняк), «Дивні чари»(Юрій Холоменюк - Ганна Дущак), «Буковиночки» (Віктор Рурак - Ілля Богданюк), «Україно моя, вишиванко» (Олександр Злотник – Григорій Булах).

 

Детальніше...