ГОЛОВКО Олег

До 80-річчя від дня народження поета

 

ЖИТТЯ ЗАРАДИ СВІТЛА І ДОБРА

 

Golovko

Пам’ять... Вона здатна висвітлювати найдавніші події та факти, чарівно повертати в дороге кожному минуле й відновлювати в подробицях життя яскравих особистостей, великих професіоналів своєї справи, найдорожчих твоєму серцю близьких і рідних та просто добрих людей. Людей, котрі справами, своїм праведним життям залишили глибокий слід на землі, вдячні спогади й добрий приклад для наслідування.

Детальніше...

Меморіальна дошка – через шість років

Вшанування

foto

 

Сергій СТРІЛЕЦЬ

Минуло понад шість років відтоді, як відомий український письменник Петро Ребро пішов у кращі світи. Запорізька обласна організація Національної спілки письменників України оббивала десятки порогів високопоставлених чиновників, аби гідно вшанувати пам'ять видатного земляка, Почесного громадянина Запоріжжя. Але навіть замість привітання чули літератори одне й те ж: «Дєнєг нєт!» Єдине, що зробили депутати міської ради – перейменували одну з вулиць, давши їй ім’я Петра Ребра. І ось нарешті команда міського голови Володимира Буряка вирішила питання з меморіальною дошкою. Її установили й урочисто відкрили на фасаді будинку по проспекту Соборному, де 55 років мешкав поет.

Детальніше...

НАД ЙОГО ТВОРАМИ НЕ ДОВОДИТЬСЯ ПОЗІХАТИ

Презентації 

IMG 1348

 

Сергій СТРІЛЕЦЬ

На літературно-мистецькому фестивалі "Толока 2020" у Запоріжжі відбувалося багато виступів письменників – як знаменитих, так і молодих, представників обласних літоб’єднань та інших організацій літераторів. Цікаві зустрічі з читачами, маса запитань і відповідей, знайомство з книжками, виданими авторами та їхніми спонсорами й меценатами – неабияка подія для обласного центру. Але, на мою суб’єктивну думку, найцікавішою була все ж зустріч читачів із запорізьким письменником, членом НСПУ Миколою Білокопитовим. 

Детальніше...

ПУТІН – НАВІТЬ НЕ РАСПУТІН

           Біля виходу картину вгледіла велику

          Й давай на ній цілувати бородату пику.

          А ізбоку хтось промовив:

          — Це вже бабі кришка…

          Кого ж то ви цілуєте? То ж Распутін Гришка! —

                                                     Павло ГЛАЗОВИЙ

Знаю, що Грицько Распутін

Втерсь в довіру до царя,

Щоби славоньку здобути

Чудодійця-знахаря.

Тільки «праведний» Григорій

Мав, як кажуть, інший хист:

І царю, й собі на горе

Він був лиш авантюрист.

Детальніше...

ГАВРИЛЮК Надія. Літературознавство

 Надія Гаврилюк

про поезію Віри Вовк

front

 

Книга Надії Гаврилюк «Під плахтою неба: поезія Віри Вовк» за жанром належить до науково-популярного видання. Такий формат видання, на мою думку, допомагає пояснити академічні поняття простими словами. Творчість Віри Вовк є за своєю суттю складною. Тому науково-популярне видання дає можливість показати всю глибину палітри творчого світу письменниці, але не баналізуючи його, зводячи до примітивного кітчу, а виводячи на філологічний рівень, заглиблюючись в найбільш суттєві і цікаві моменти творчої біографії.   

Надія Гаврилюк – кандидат філологічних наук, літературознавець, поетеса. Належить до творчого угруповання постнеокласиків. Якщо пригадаємо, неокласики – вчені-поети, які добре знали класичні мови, володіли майстерністю віршової форми, вільні митці, які не мали власного угруповання, але саме вони на початку ХХ знайшли одне одного за спільними естетичними принципами, які базувались на кращих зразках світової літератури. До неокласиків зараховують Миколу Зерова, Максима Рильського, Михайла Драй-Хмару, Освальда Бургардта, Павла Филиповича, а також Михайла Ореста і Ігоря Качуровського – «сьомого неокласика», учня Миколи Зерова.

 

Детальніше...

Скромна посада комусь не дає дихати?

 

Інцидент

 

Перед тим як виставити це звернення на Письменницький портал, прочитав його від «а» до «я» й був вражений. Людина ПРАЦЮЄ! Вона в районі зробила стільки, виконала такий обсяг роботи, що не спромоглися працівники культури навіть в деяких областях. Їм би приїхати й перейняти досвід Наталі Додяк, порадитися з нею й робити так в усій Україні! А районному керівництву – пишатися б такою людиною й не заважати працювати. Але комусь, мабуть, не дає дихати її ота скромна посада? Адже як зрозуміти тиск із боку місцевого керівництва, пустопорожні перевірки? Тому й кортить запитати керівників Вижницького району на Буковині: «Люди! Ви там усі адекватні? Отямтеся! Хто ж ріже курку, котра несе золоті яйця? Прийде інша людина на її місце й звикатиме до роботи, "набиватиме гулі" кілька років»...

А читачам Письменницького порталу раджу прочитати звернення культпрацівників Вижниччини й підтримати їх і керівника культури району Наталю Додяк.

Пилип ЮРИК,

письменник.

м. Запоріжжя

 

Детальніше...